uk

Євген Головаха-Інституту Кеннана:«В Україні зберігають стійкість і віру в краще»

На сторінці Інституту Кеннана оприлюднено велике і цікаве інтерв’ю з директором Інституту соціології НАН України член-кор. НАН України, д.с.н., проф.. Євгеном Головахою під назвою «Для українця альтернативою демократії будет анархія».

Блогер Сакен Аймурзаєв детально розпитав свого візаві про шлях його наукового становлення, найбільш відомі розробки на кшталт психологічної теорії часу, методу каузометрії та інші, про його перехід від сфери психології до соціології, про актуальні питання сучасності в контексті війни РФ проти України.

Спираючись на дослідження Інституту соціології НАН України, вітчизняних соціологів загалом та власні наукові розвідки очільник головного академічного інституту України детально розповів, як вітчизняна соціологія з початку 90-х років здійснювала системне багаторічне дослідження українського суспільства і продовжує це робити і нині, в умовах війни, що триває.

На запитання блогера про відмінності України і Росії, Є. Головаха підкреслив, що, незважаючи на ряд спільних рис, є ключова відмінність: в Україні нема історичної традиції побудови автократії: «Ну не вміють українці будувати деспотію». Альтернативою демократії в Україні може бути не диктатура, а, можливо, анархія внаслідок руйнації соціального порядку. З іншого боку, наголосив соціолог, ресурс спротиву агресивній деспотії РФ не безмежний, хоча Україна, за допомоги зарубіжних партнерів, героїчно тримає фронт.

Щодо регіональних відмінностей, які завжди фіксувалися у опитуваннях, то це, як наголосив вчений, зумовлено історичною долею різних частин України, причому визначальним у формуванні був і є не суто етнічний, а етнокультурний чинник, що впливав на соціалізацію молоді та умонастрої мешканців різних регіонів України. А в умовах війни відмінності у відношенні українців до влади, війни, Росії, демократії і цілого ряду важливих питань взагалі значно зменшилися, тож ні про який ментальний розкол мови нема.

Так, наприклад, біля половини і більше опитаних (залежно від регіону) вважають, що метою російської війни є геноцид українців, а ось щодо євроінтеграції до ЄС і НАТО, то вимальовується консенсус, оскільки в умовах загрози самому існуванню України люди шукають захист – і то переважно в західному напрямку.

Через 2 роки після вторгнення люди починають розуміти, що війна, напевне, затягнеться, багато українців (переважно жінок, дітей, пенсіонерів) релокувалися за кордон і там, у цих нових тимчасових діаспорах відбуваються своєрідні процеси, які вітчизняні соціологи намагаються по можливості досліджувати, є публікації. Але і в Україні життя не завмерло – створюються сім’ї, народжуються діти. Це ознака життєдайності нації.

На запитання блогера про мову, мобілізацію, довіру до влади і втому від війни, домінуючі у суспільстві емоції, наслідки стресів професор дав вичерпні відповіді, пославшись, зокрема, на дослідження співробітників ІС НАНУ. Резюмував Євген Головаха так: «За всіма опитуваннями видно, що українці не готові здаватися ні за яких умов. Дуже важливо, щоб у світі сформувалось розуміння, що ворог України страшний і для людства. Здається, союзники це починають усвідомлювати все більше».

Повністю див. тут: https://www.wilsoncenter.org/…/dlya-ukrainca…

Читайте також: