Науковці Харківського Політеху стали учасниками Міжнародної науково-практичної конференції пам’яті Р. Д. Дільбарханова «Формування та перспективи розвитку школи фармації: спадкоємність поколінь». На форумі вчені ХПІ представили результати дослідження історії формування фармацевтичної школи НТУ «ХПІ». Вони розповіли про свої нові розробки для фармації у галузі нанотехнологій, біотехнологій, кріотехнологій, радіаційних технологій, фармацевтичних розробок тощо. Захід, який відбувся у Казахському національному медичному університеті ім. С. Д. Асферндіянова, об’єднав понад п’ятдесят представників провідних закладів вищої освіти Киргизстану, Узбекистану, України тощо.
Вчені кафедри загальної фармації Навчально-наукового медичного інституту НТУ «ХПІ» взяли участь у Міжнародній науково-практичній конференції пам’яті Р. Д. Дільбарханова «Формування та перспективи розвитку школи фармації: спадкоємність поколінь». Учасники форуму обговорили актуальні проблеми освіти, практики та науки в галузі фармації, питання впливу історії на її формування, ідеться у повідомленні навчального закладу.
Науковці ХПІ представили результати дослідження історії формування фармацевтичної школи Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». У своїх доповідях вони розповіли про етапи формування, вплив особистостей та історичних подій на становлення фармацевтичного напряму в Харківському Політеху. Було відзначено, що в інституті працювала ціла плеяда видатних вчених: професори Іван Осипов, Микола Валяшко тощо, які зробили значний внесок у становлення фармацевтичної та медичної науки свого часу.
Так, під час виступу особливу увагу було приділено сучасному стану фармацевтичної школи ХПІ, який характеризується стрімким розвитком, розширенням аспектів освітньої діяльності та впровадженням нових напрямків наукових досліджень.
Дослідження науковців Харківського Політеху для фармації відбуваються у галузі нанотехнологій, біотехнологій, кріотехнологій, радіаційних технологій, фармацевтичних розробок тощо. А освітня складова включає додипломне навчання (програма «Промислова фармація» рівня магістр), післядипломна освіта фармацевтичних спеціалістів (інтернатури «Фармація», «Клінічна фармація», цикли спеціалізації та тематичного удосконалення для спеціалістів фармацевтичної галузі).
Як відзначили науковці ХПІ, незважаючи на те, що фармацевтична наука та освіта в НТУ «ХПІ», як окрема школа, ще відносно молода, вона має всі історичні передумови для плідного розвитку.
«Для нас дуже важливим є обмін думками і досвідом з колегами із зарубіжних університетів. Спільна праця над навчальними програмами, наприклад, для клінічних фармацевтів, сприятиме підвищенню якості фармацевтичної освіти в наших країнах», – підвела підсумок роботи конференції декан Школи фармації Казахського національного медичного університету Зуріяда Сакіпова.
Довідка:
У Міжнародній науково-практичній конференції пам’яті Р. Д. Дільбарханова «Формування та перспективи розвитку школи фармації: спадкоємність поколінь» взяли участь понад п’ятдесят вчених з провідних закладів вищої освіти Киргизстану, Узбекистану, України та Казахстану.
Казахський національний медичний університет ім. С. Д. Асфендіярова заснований у 1930 році. Заклад вищої освіти нараховує 7 факультетів. В університеті проводиться навчання за такими програмами, як громадське здоров’я, технологія фармацевтичного виробництва тощо.
Читайте також:
- Позбутись ілюзій, щоб вистояти і перемогти
- Науковці Франції закликають об’єднуватися проти ультраправих
- Серце під контролем
- Штучний інтелект: тренди, перспективи, ризики
- Українська лінія на синхротроні в Кракові: першим дослідникам приготуватися
- Ультраправий ухил Європи: наслідки для науки
- Премію Темплтона присуджено Пумлі Гободо-Мадікізелі, за розвиток знань про відновлення після травми
- Книга про забутого українського піонера дослідження пробіотиків
- На словах – засуджуємо, на ділі – співпрацюємо?
- За витік наукової інформації – за грати