Чи справді ліси в Карпатах та інших регіонах України зникають шаленими темпами? Чи це лише наші суб’єктивні враження? Про це говоримо з лісівником, кандидатом сільськогосподарських наук, головою правління ГО «Лісові ініціативи і суспільство» Дмитром КАРАБЧУКОМ.
— Пане Дмитре, наскільки ситуація з рубками сьогодні критична? Чи зникнення лісів — це «оптичний обман»?
— Справді, на початку 2010-х ліси Карпат активно вирубувалися. Значну частину цих рубок складали так звані суцільні санітарні рубки (ССР). Це коли під приводом оздоровлення лісу начебто хворі дерева вирубують геть усі на великих площах. І це не могли не побачити місцеві жителі, відпочивальники. Фото, відео, свідчення очевидців, які усе це зафіксували, наповнили соцмережі. Це привернуло увагу журналістів та екоактивістів, просто небайдужих громадян. Ланцюжок пішов до природоохоронних організацій, які висвітлили цю проблему фахово і фактологічно та почали кампанію протидії суцільним вирубкам.
— Але ж рішення ухвалюють не активісти, а урядовці…
— Незабаром ця інформація була донесена до полісімейкерів та влади через професійні канали. Одні владці справді про це дізналися вперше, а інші втратили можливість удавати, що нічого не знають. Звернення, запити, професійні звіти зробили свою справу. Були залучені депутати, урядовці, які відповідають за лісову політику. Увага до суцільних санітарних рубок стала більшою, уряд вніс зміни до Санітарних правил в лісах України, що певною мірою поліпшило ситуацію. Були вжиті й інші заходи.
Зокрема, у разі вибіркових рубок зіграла позитивну роль нумерація дерев. Щодо зменшення суцільних — закон про оцінку впливу на довкілля (ОВД), який вимагає проводити таку оцінку у разі проведенні рубок площею понад один гектар. Проте кардинально він ситуацію не переломив. Лісгоспи швидко придумали схему обходу. Наприклад, щоб зрубати десять гектарів, оформляли цю рубку як робота на 11 маленьких ділянках. І так уникали ОВД. Досі ця проблема не розв’язана. Були навіть відкриті кримінальні справи по таких випадках. До того ж лобісти підготували й подали на розгляд Верховної Ради законопроєкт № 9615, який фактично скасує проведення ОВД. Цей законопроєкт не можна ухвалювати в жодному разі.
Найбільше зменшив темпи суцільних санітарних рубок міжнародний розголос. Зокрема, громадська організація Earthsight висвітлила на міжнародній арені зловживання з призначенням ССР в Україні та розповіла, чому це — зло. Було підготовлено та широко оприлюднено кілька звітів. Це викликало бурю емоцій у наших лісників, які намагалися заперечувати висновки звітів, але марно.
Також зменшити ССР допомогло законодавство ЄС. Там є закон, який спрямований на боротьбу з незаконними рубками (EUTR: Регламент Європейського Союзу щодо деревини). На заміну йому нещодавно ухвалений ще один, який посилює боротьбу з незаконними рубками та містить протидію знелісненню (EUDR: Регламент ЄС щодо боротьби зі знелісненням).
У 2019-му після звіту Earthsight були слухання у спеціальній комісії ЄС (компетентному органі з реалізації EUTR), яка складається з представників усіх країн-членів Європейського Союзу та працює на постійній основі. У підсумку комісія вирішила, що уся деревина з України вважається в ЄС високоризикованою щодо незаконного походження і вимагає спецперевірки. Будь-який бізнес Євросоюзу, який купував українські лісоматеріали, мав провести додаткову перевірку походження деревини, з якої вироблено куплені лісоматеріали. Причому цю перевірку має здійснювати третя сторона.
Це правило діє і сьогодні. І якщо ця третя сторона (організація, яка має відповідну ліцензію чи досвід на проведення таких перевірок) виявить, що це деревина з санрубок, то треба ще детальніше перевіряти правильність призначення цих рубок.
Можливо, що усе буде визнано законним, адже такі рубки призначаються, наприклад, після вітровалів, вітроломів тощо. Але дуже сумнівно, що ліс хворіє у таких масштабах, що доводиться рубати його в обсязі близько 10 млн кубометрів щорічно, тобто майже половини усієї лісозаготівлі в Україні.
— Чи бувають випадки правильного призначення таких рубок?
— Випадки правильного призначення є, але… Такі перевірки вартісні для бізнесу, тому він почав думати, чи варто купувати деревину з санрубок. Ця процедура діє і щодо рубок переформування та прохідних. Вони теж умовно належать до так званих «сірих» видів рубок. Бо саме вони використовуються для того, щоб зрубати більше за розрахункову лісосіку — обсяг середньорічного приросту деревини. Теоретично, якщо рубати не більше ніж цей приріст, то лісу не меншатиме.
Тобто обсяг рубок має межі. Усіх деревообробників задовольнити неможливо. І це в усьому світі так. Коли підприємці шантажують уряди з вимогою рубати більше і більше (є такі приклади, скажімо, в Південній Америці), то буде знеліснення, і це погано не лише для тої країни, а й для усього світу.
Тому деякі країни ухвалюють законодавство, яке стримує знеліснення і в інших країнах. Це вже згаданий мною закон ЄС про недопущення знеліснення (EUDR). США мають так званий Лейсі Акт. Японія, Австралія, навіть Китай теж мають своє законодавство для боротьби з незаконними рубками й знелісненням в ІНШИХ країнах. Не кажу вже про те, що уряди, які дозволяють вирубувати більше, ніж можна без шкоди довкіллю, мають погану міжнародну репутацію.
Та й у самій країні усі, крім деревообробників, будуть проти надмірних рубок. Бо — мікроклімат, гриби, ягоди, рекреація і все таке. Тож уряду не варто орієнтуватися на масштабні вирубки, натомість треба стимулювати природоощадні способи лісозаготівлі, високу додану вартість у деревообробці тощо.
— Які наслідки мають суцільні санітарні рубки?
— Ми плануємо простежити динаміку ССР у Карпатах за останні 10 років. Наразі є тенденція до зменшення цих рубок і вирубування Карпат у цілому. Те, що було зрубано 10–15 років тому, заліснюється лісниками або самосівом. Але є такі ділянки, що досі не заліснилися, бо там важкі або контрастні природні умови, які не дають змогу лісу відновитися. На крутих схилах, на вершинах гір, де вітряно, спекотно, де сухий ґрунт та інші погані умови, — там після суцільних рубок ліс не відновлюється і не відомо, коли відновиться. Ми бачили такі ділянки у, наприклад, Мокрянському лісомисливському господарстві.
За оцінками різних експертів, в Україні може незаконно заготовлятися близько 30 % деревини. Виходячи з власних досліджень — так, це десь третина. В різних регіонах ― по-різному (дослідження вказують на 2–50 % від розмірів законної лісозаготівлі) в різні часові періоди. У нас є лісопильні, які працюють лише на незаконно заготовленій деревині. Широко відомими є такі на Львівщині, бо вони беруть ліс із тих ділянок, які наша громадська організація обстежувала. Це не новина. Років п’ять тому був облік незаконних пилорам, експерти нарахували понад 100. Була навіть спроба державних органів їх проінспектувати. Але… прийшли на законні пилорами! Я питав, чому, відповіли: «Ми не можемо туди йти, бо вони не зареєстровані, тож нас не можуть відрядити на перевірку пилорам, які офіційно не існують…».
Не знаю, чому не здійснюються рейди по таких пилорамах, бо вони завдають страшенних економічних збитків для державного бюджету і бюджетів громад, які не отримують податків. І наші ЗСУ не отримують ніяких податків теж. Дивна дуже ситуація.
— Хто робить незаконні рубки, хто ці люди?
— Залежно від того, які саме це рубки. ССР — це теж незаконна рубка, якщо вона призначена з порушенням. Якщо дерева наче хворі, але насправді здорові — то це незаконна рубка, якщо навіть є лісорубний квиток. Тут залучені нечесні лісопатологи, які дали підроблений висновок про хвороби дерев. Залучені працівники лісового господарства, які теж знають, що ліс здоровий і ССР не потрібна. Добре хоч те, що така деревина продається за звичними державними механізмами зі сплатою податків тощо. Але є шкода довкіллю, репутації країни…
Друга категорія — рубки, які роблять самі працівники лісового господарства, і які не обліковуються. Тобто, в ході законної рубки обліковуються або не усі дерева, або кубатура занижується. 20–30 % деревини акумулюється в незаконний пул. Ця продукція продається за готівку, податки не сплачуються, це крадена лісопродукція. Вона або змішується з офіційно придбаною, або іде «наліво» повністю. Щоб її виявляти, Держлісагентство запроваджує фотофіксацію. Але питання у тому, хто буде проводити перевірку після фотофіксації.
Третя категорія – чисто незаконні рубки. Будь-хто. Це можуть бути малі приватні підприємства. Домашні меблі можуть робити саме з таких рубок, наприклад. Є бригади, які продають за пів ціни цим підприємцям. Чорні лісоруби мають різну тактику. Є колишні правоохоронці. На півдні України була справа, коли дільничний організував вирубку полезахисних смуг, багато понищили тоді. На Львівщині теж є інформація, що поліція подекуди залучена. Схеми прості. Ідуть і рубають. На Поліссі діляться на бригади, кожна робить свою роботу. Одна — мітить цінні дерева люмінесцентною фарбою. Друга — пиляє і розкряжовує. Третя — вивозить. Тут тільки засоби моніторингу можуть стати у пригоді для лісової охорони.
Четверту категорію ввели нещодавно природоохоронці-екологи. Це незаконне вирубування самозаліснених сільськогосподарських земель. Але законодавство говорить, що, коли хтось не користувався 20–40 років лісом, то має право відновити там сільське господарство і зрубати ліс. Інша річ, наскільки це етично і логічно. Держава таким людям мала б допомогти зберегти ліс — навчити лісової справи, допомогти оформити пакет документів для ведення малого лісогосподарського бізнесу. Скласти менеджмент-план щодо лісопродукції, щоб розуміти, як можна заробляти на цьому.
Зараз ДП «Ліси України» хоче забрати у своє користування такі ліси, якщо вони у віданні сільських громад. Але тоді громади втрачають цю землю як сільськогосподарські угіддя, тож вони не дуже охоче на це йдуть. Якщо йдеться про приватні землі — це вже рішення приватника. Таких лісів було близько 2,5 млн гектарів. Нині залишилося заледве пів мільйона. Держава, зокрема Держлісагентство, запізнилися з рішеннями щодо збереження цих лісів.
— Чи змінилося щось після оновлення влади у 2019 році?
— Вибори 2019 року вплинули на ситуацію в Карпатах. Обіцянки припинити масштабні рубки були у майже кожного кандидата в президента, кожного потенційного депутата. Це стало одним із чинників. Після зміни влади в багатьох областях були створені міжвідомчі робочі групи з боротьби з незаконними рубками, правоохоронні органи мали звітувати щотижня про відкриті кримінальні справи. Ми оцінили судову статистику і бачимо кожного року приріст кількості справ за незаконну вирубку лісів, які передають до суду, зокрема, по 246 статті Кримінального кодексу. Їхня кількість виросла зі 197 у 2019 році до 504 у 2022 році (590 — у 2023 році). Збільшилась і частка розслідуваних справ, від лише 6 % у 2019 році до вже 20 % у 2022 році (22 % у 2023 році). Стало більше справ, які розглядають суди, — від 300 у 2019 році до 595 у 2022 році (711 у 2023 році). Побільшало й вироків: від 167 у 2019 році до 535 у 2022-му (657 у 2023 році). Але усе ще, на жаль, серйозних вироків мало. Порушників закону або відпускають на поруки, або дають умовний термін покарання тощо. Дуже погано, що транспорт і інструменти за цих обставин майже не вилучаються на користь держави. Зараз ті позитивні зрушення, які були на початку каденції нових рад, нівелюються ухваленням або спробами ухвалення недолугих законів та постанов, попри те, що ми фіксуємо збільшення незаконних вирубок цього року, зауважується поступовий відкат від обраної стратегії боротьби з незаконним вирубуванням наших лісів.
— Яка роль громадськості у збереженні лісів?
— Ключова! Якби не вона, усе б залишалося «шито-крито» — зливання справ, затягування, закривання за терміном давності тощо. Активісти не дають це усе поховати. Потужно працюють у цій сфері, наприклад, ВВФ-Україна, Українська природоохоронна група, Дунайсько-Карпатська програма, «Екосфера», «Екологія-Право-Людина» та інші, менш відомі широкому загалу.
Тільки наша організація «Лісові ініціативи і суспільство» (ForestCom) за останні чотири роки проінспектувала 7 тис. га лісів у 10 регіонах. За допомогою методів космічного моніторингу знайшли 2132 непідтверджені зміни лісового покриву, де не було у публічному доступі документів на них. Ми обстежили більш ніж 120 ділянок, з яких 48 мали ознаки незаконних рубок. За цими даними правоохоронні органи відкрили понад 40 кримінальних справ — щодо незаконної рубки або зловживання службовим становищем. Це коли лісова охорона не знайшла винуватців рубки, недбало організувала охорону лісових масивів.
Вартість деревини, яку ми виявили у ході цих рейдів, складає понад 12 млн грн (350 тис. доларів).
Але все ж головна роль у боротьбі з цими порушеннями має належати державі. Тому ми консультуємо правоохоронні органи, навчаємо виявляти незаконні рубки — співпрацюємо з ними, провели більш як сто годин тренінгів та вебінарів. Є понад 70 справ, де наші фахівці надали консультації на прохання правоохоронців.
Також через аналіз космічних знімків моніторимо щомісячно стан пралісів, здійснюємо польові дослідження за заявами місцевих жителів та активістів, проводимо тренінги для громадян, щоб навчити їх, як відрізняти незаконну рубку від законної, як відстежувати розслідування таких справ. Аналогічні або спеціальні цільові тренінги та семінари й консультації проводимо для служби держохорони заповідників та нацпарків, Державної екологічної інспекції, державної лісової охорони. Тож якщо у вас є підозри про незаконні рубки у вашому районі, то можете повідомляти нам через нашу вебсторінку forestcom.org.ua, і ми спробуємо вам допомогти захистити ваш ліс.
Розпитував Олег ЛИСТОПАД
На фото ГО «Лісові ініціативи і суспільство»:
— Дмитро Карабчук;
— толока на озері Марічейка «Побачив — прибери» (липень 2021-го, Івано-Франківська обл.);
— експерти ГО «Лісові ініціативи і суспільство» та Інституту космічних досліджень НАНУ та ДКАУ здійснюють аерознімання лісосіки на Житомирщині з метою розроблення автоматичної системи виявлення змін лісового покриву;
— руйнування карпатських доріг під час лісозаготівель;
— пні та залишки колод незаконно зрубаних дерев на Львівщині зафіксовані експертами ГО «Лісові ініціативи і суспільство» під час реалізації проєкту Лісової Служби США «Боротьба з незаконними рубками в Україні»;
— експерти ГО «ЛІіС» за сприяння відділу міжнародних програм Лісової служби США надають підтримку правоохоронним органам.
Читайте також: