В Одесі на семінарі, який відбувався за підтримки ЄС в межах впровадження Спільного морського порядку денного причорноморських країн за підтримки Міністерства освіти та науки України, розглядали питання: «Трансформація морського сміття». У семінарі взяли участь вчені, освітні установи, неурядові організації та територіальні громади півдня України, починаючи з Приморського (дельта Дунаю) і до Херсону.
Кількість морського сміття в світі стрімко зростає. У Світовому океані міститься від 15 до 51 трлн. одиниць пластику. Щороку до них потрапляє ще 8 млн. тонн пластикових відходів. У морях та океанах утворюються сміттєві острови, зародки цих островів можна також побачити в нашому Чорному морі.
Чорне море дуже вразливе до морського сміття, адже це майже закрите море, і все сміття, яке потрапляє сюди, в ньому і залишається. 83% знайденого сміття в Чорному морі – це пластик.
На семінарі вчені зазначили, що з війною змінився не стільки кількісний, скільки якісний склад сміття. Стало менше залишків рибацьких сіток, адже з часу повномасштабного вторгнення рф рибалкам заборонено виходити у відкрите море. Також стало менше забруднення побутовим пластиком (одноразовим посудом, пакетами тощо). Проте зросло забруднення одягом, пластиковими решками конструкцій. Ми всі пам’ятаємо, скільки всього мандрувало до Чорного моря після прориву греблі Каховської ГЕС: меблі і навіть цілі будинки.
Під час війни додався ще новий тип пластикового сміття: рештки дронів і корпусів ракет, які також часто виробляються зі спеціального, дуже щільного, але легкого пластику.
Яким же вихід із ситуації? Переробка пластику. У 2013 році в Нідерландах було започатковано проєкт із переробки пластику Precious Plastic («Дорогоцінний пластик»). Проєкт створили з відкритим кодом, а отже такий, що його можна дублювати по всьому світу. В його межах було створено набір обладнання, яке здатне народжувати нові чудові речі.
Спеціальні лабораторії перероблюють пластик з маркуванням HDPE (PE-HD, пластик з позначкою «2»). Це пластик, який легко піддається переробці, пластичний, але водночас міцний. Він вимагає найпростіших дій при переробці, адже не виділяє небезпечних токсинів (з такими характеристиками пластик називають ще ліквідним). До того ж у побуті він зустрічається в найяскравіших речах (кришечки з-під пляшок, пляшки з-під миючих засобів, засобів гігієни), а отже нові речі з такого пластику за бажання виходять дуже барвисті.
В Україні наразі працюють декілька лабораторій «Дорогоцінний пластик», і одна з них розташована в Одесі. Саме до неї завітали учасники семінару.
В Одеській лабораторії з переробленого пластику вироблять безліч речей: від брелків, ваз і картин до стільниць, меблів і вуличних лавочок. Все виходить кольорове і довготривале.
До речі, раз на місяць ця лабораторія приймає всі типи пластику від мешканців Одеси. В який саме день це відбувається і в що дорогоцінне перетворюється пластик, який інакше міг би стати морським сміттям, можна дізнатися за посиланням.
Тож запрошуємо всіх долучитися до збереження нашого «самого синього» Чорного моря!
Олена МАРУШЕВСЬКА,
координатор Національного хабу з підтримки блакитної економіки