Видавничий дім «Академперіодика» НАН України опублікував підготовлену в Інституті ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України (Одеса) колективну наукову монографію «Економіка вражень і природокористування: принципи інклюзивності та сталості».
У цій праці висвітлено наріжні питання розвитку інклюзивної економіки вражень у природокористуванні через розв’язання соціально-економічних та економіко-екологічних протиріч і встановлення концептуального взаємозв’язку з економікою добробуту. Представлено науковий підхід до визначення трансформаційного потенціалу сфери «економіка вражень — інклюзивний розвиток — природокористування». Автори розвинули теоретичні засади інституційного забезпечення розвитку економіки вражень, ґрунтовані на положеннях нової інституційної економіки. Особливу увагу приділили питанням, пов’язаним з отриманням вражень у сфері рекреації та туризму за допомогою природних ресурсів, благ і екологічних послуг, адже рекреаційне природокористування виконує важливу соціальну, економічну та природоохоронну функції.
Вчені розкрили передумови практичного використання наукових і прикладних результатів досліджень для суб’єктів екологічного підприємництва, надали пропозиції у сфері управління заповідними і природоохоронними територіями, окреслили практичний інструментарій розвитку послуг вражень у сфері рекреаційної діяльності в умовах цифровізації, зокрема розвитку ринкових відносин у сфері надання екосистемних послуг. На думку дослідників, за постійних або тимчасових суспільних обмежень послуги вражень можуть бути не лише альтернативним інструментом розвитку господарської діяльності в країні, формування міжгалузевих зв’язків, а й засобом зменшення психологічно-емоційної втоми населення, зниження корпоративного тиску на людський капітал, а також вектором мотивації до отримання позитивних економічних результатів. Формування дуальної системи надання послуг вражень – як у традиційний спосіб, так і у форматі електронних послуг – допоможе суб’єктам підприємницької діяльності зменшити свою вразливість до економіко-суспільних криз. Автори також дійшли висновку, що системна підтримка держави (або, якщо необхідно, обмеження нею) дій із забезпечення якості довкілля створює підґрунтя для залучення довгострокових інвестицій до тих економічних галузей, які найбільше впливають на добробут.