Сумська область розташована біля кордону з росією, ворог постійно обстрілює міста, села й фермерські господарства. Від обстрілів потерпають і люди, й ґрунти. На жаль, деякі ділянки сільськогосподарських земель можуть стати непридатними для використання.
Для розроблення ефективних рішень щодо відновлення ґрунтів потрібні спеціальні дослідження з оцінювання їхнього стану і рекомендації науковців щодо відновлення. Велику роль у відновленні можуть відіграти локальні наукові проєкти, які напряму пов’язують учених із замовниками — фермерами, громадами, організаціями.
Один з таких проєктів виконує команда вчених Сумського національного аграрного університету спільно з дослідниками Королівського аграрного університету (Велика Британія). Разом з іноземними колегами ми досліджуємо стан ґрунтів і міркуємо, як їх відновити. Цікавимося міжнародним досвідом — адже ще під час бойових дій Першої світової війни великі території Франції та Бельгії також були забруднені. Минуло сто років, а на деяких ґрунтах досі навіть трава не росте. Разом з тим закордонні колеги наголошують, що такої ситуації, як в Україні, де використовують велику кількість сучасної зброї, ще ніколи не було.
Протокол досліджень тестували на полігоні в Солсбері
Наш проєкт складається з кількох ключових напрямів.
Перший етап — аналіз ґрунтів. Він потрібен для розуміння, з яким забрудненням ми маємо справу. Ми розробили протокол досліджень і протестували його на навчальному полігоні Солсбері (Велика Британія). Потім провели відбір проб ґрунтів на фермерських господарствах у семи областях України. (Це окрема історія, викладачі університету спускалися у величезні вирви й брали зразки ґрунту).
До аналізу залучили іноземних експертів з університетів Швейцарії, Великої Британії та Польщі. Ці університети надали нам обладнання для аналізу ґрунтів, а відібрані зразки ми перевозили за кордон.
Ми розуміли, що забруднення ґрунтів — проблема всієї країни. Але наша наукова група невелика, її можливості обмежені. Тому вирішили готувати експертів, які відбиратимуть проби ґрунтів по всій Україні й співпрацюватимуть з фермерами, місцевими громадами, консультуватимуть їх щодо можливостей відновлення земель.
Експерти з аналізу ґрунтів потрібні й в організаціях з розмінування. Бо ж сьогодні уже всі розуміють, що розмінування не може бути окремо від ремедіації (відновлення) ґрунтів. Потрібно також оцінювати вплив розмінування на ґрунти й сільське господарство.
Тому другий наш підпроєкт— підготовка експертів.
Нам важливо навчити людей правильно відбирати проби ґрунтів, визначати ділянки для відбору контрольних зразків. Важливо розуміти, чи не є деградація ґрунтів наслідком інтенсивного ведення сільського господарства ще до війни. Експерти мають уміти визначити індикатори пошкодження ґрунтів, розуміти, як відбирати зразки, до якої лабораторії їх передавати, якими методами аналізу користуватися. Методів аналізу дуже багато, починаючи від експрес-методу, який за три хвилини дає загальну картину щодо наявності в ґрунтах широкого спектра хімічних елементів, і до використання методу індуктивної плазми та атомно абсорбційного аналізу, які недешеві й не завжди потрібні.
Оцінити стан ґрунту допоможуть дрони
Зрозуміло, що експерти не зможуть взяти проби ґрунтів на замінованих територіях, але для оцінювання стану ґрунтів можна використати сучасні інформаційні технології та системи. Наприклад, дрони з мульти- та гіперспектральними камерами. Вони коштують чимало, але дають змогу оцінити стан ґрунтів за різними показниками.
Аналіз ґрунтів на окупованих територіях і тих, що розташовані близько до кордону з росією, набагато складніший — дрони тут не використаєш. (Це пов’язано з безпекою і тим, що дрони можуть викрасти за допомогою засобів ворожого перехоплення в 5–10 кілометровій зоні від рф).
Тому для оцінювання стану ґрунтів на окупованих територіях варто використовувати супутникові дані. Цей метод не такий точний, як прямі методи аналізу ґрунтів, але він дає розуміння, де є вирви від вибухів, місця згарищ бойової техніки, плями від розливу нафтопродуктів, а отже — де потенційно забруднені ґрунти та який ступінь цього забруднення.
Ми співпрацювали з кількома іноземними компаніями, які надавали нам фото поверхні землі з Харківської, Чернігівської, Сумської областей. На цих знімках можна розгледіти розмір, форму кратерів від вибухів. Можна проаналізувати й припустити, яку зброю було застосовано і який спектр хімічних елементів може бути на ґрунті. Звісно, це приблизні дані, але вони дають змогу планувати наступні дії з відновлення ґрунтів.
Підрахувати збитки
Ми також вчимо експертів основ економічного розрахунку: як прорахувати збитки, яких зазнали фермери внаслідок бойових дій, і витрати на ремедіацію (відновлення) ґрунтів. Звісно, це будуть дуже приблизні розрахунки, тому що в кожному випадку ситуації залежатимуть від багатьох факторів, але принаймні основні підходи до цього ми експертам надаємо.
До викладання ми залучили найкращих фахівців з Британії, Швейцарії та України. Навчання проводиться в змішаній формі — онлайн і офлайн, англійською та українською мовами.
Учасники курсу виконують практичні завдання на аналіз ґрунтів та розроблення рекомендацій щодо їхньої ремедіації, а за результатами такої роботи отримують сертифікат експерта.
Попит на навчання є й за кордоном. Ми дістаємо запити від компаній з різних країн. Наприклад, наш університет співпрацює з HALO Trust. Це одна з найбільших у світі організацій з розмінування. Також співпрацюємо з транснаціональною агрокорпорацією Syngenta. Компанія переважно виробляє засоби захисту рослин, і сьогодні також допомагає й українським фермерам, які зазнали збитків через бойові дії. Ми відбираємо проби ґрунтів, аналізуємо й розробляємо методи ремедіації. І те саме будуть робити наші експерти для українських фермерів та агрокомпаній, але вже у ширшому масштабі.
Навчання для військових
Для нас принципово важливо підготувати експертів для України. До речі, намагаємося максимально залучати до навчання колишніх військових, особливо тих, хто має досвід в аграрному секторі, розмінуванні та використанні дронів.
Ми надіслали листи до Мінекономіки, Міністерства аграрної політики, Міністерства у справах ветеранів, до обласних військових адміністрацій. Усі відгукнулися, розмістили інформацію про наші курси на своїх ресурсах. І якщо в першу хвилю на наших курсах було 25 % демобілізованих військових, то нині їх більше ніж половина. Допомагає нам залучати військових і Всеукраїнська спілка ветеранів.
Нещодавно у нас була дуже зворушлива історія. Один зі слухачів, військовий, долучався до занять онлайн прямо з лікарні. Він ретельно виконував завдання, слухав лекції. А одного разу каже: «Ой, вибачте, не можу дослухати лекцію, бо мене забирають на операцію». Лікарі у нього ледь не примусово забрали телефон, бо він усе слухав нас і не хотів відриватися.
Допоможуть рослини й мікроорганізми
Третій наш підпроєкт — вивчення методів відновлення ґрунтів.
Є різні методи відновлення — інженерні, хімічні та біологічні. Інженерні методи полягають у рекультивації ґрунтів, заміні верхнього забрудненого шару ґрунту. Суть хімічної ремедіації полягає в тому, що ґрунти, фактично, обробляють хімічними речовинами, це приводить до іммобілізації хімічних елементів. На дуже пошкоджених ділянках застосовують метод хімічного промивання ґрунтів, він дуже дорогий — відновлення одного кубічного метра може коштувати в середньому 300 доларів. Тому використовується він здебільшого на землях, забруднених паливно-мастильними матеріалами.
Але частіше ми рекомендуємо застосовувати методи фіторемедіації. Тобто засаджувати забруднену територію рослинами, які адсорбують шкідливі речовини з ґрунту. Потім ці рослини обов’язково утилізують. Цей метод очищає ґрунт за рік-два, залежно від ступеня забрудненості. Також є методи мікробіологічної ремедіації, коли у ґрунти вносять спеціальні мікроорганізми, які в процесі життєдіяльності розкладають хімічні сполуки.
Зрозуміло, що в Україні є (і будуть) території, які неможливо швидко відновити, їх треба буде виводити з землекористування на певний період — 10–15 років, а то й більше. Це території, де велися активні бойові дії, горіла бойова техніка, паливно-мастильні матеріали (і може бути висока концентрація шкідливих речовин). Наприклад, у Франції є 1200 кв. км територій, які після Першої світової війни були так забруднені важкими металами, що стали непридатними для ведення сільського господарства. На цих землях створені заповідники та музеї просто неба, а для ведення сільського господарства такі території закриті. Однак поступово уряд Франції повертає їх у користування. На деяких землях влаштовують пасовища. Те саме й у Бельгії, поблизу Іпре — де в ґрунтах досі фіксують високу концентрацію міді.
План дій для фермерів
Подібне буде й у нас, в Україні. Ми маємо усвідомити це і вже сьогодні розробити план дій щодо територій, де рівень забруднення буде високим, а методи ремедіації — неефективними, дорогими чи довготривалими. Можливо, доцільно вилучити ці землі з землекористування на деякий час і дати природі зробити свою справу самостійно. Зрозуміло, що якщо ми виведемо ці ґрунти, фермери не зможуть вирощувати там свою продукцію, але в деяких випадках це буде єдиним правильним рішенням.
За прикладом Франції на цих землях ми можемо вирощувати ліси, заболочувати території (тому, що багато площ було висушено під ведення сільського господарства), використовувати їх для надання екопослуг у рамках кліматичних програм.
Важливо підтримувати баланс між економічними потребами держави й питаннями доцільності відновлення і подальшого використання забруднених земель. Потрібно також запропонувати українським фермерам план дій: почати з рекомендацій щодо рекультивації, ремедіації земель і перейти до стратегії сталого землеробства, щоб відповідати вимогам світового ринку органічної продукції, SDG, Зеленого курсу, Паризької угоди. Україна не може чекати, поки закінчиться війна, основи для відновлення земель мають бути закладені вже сьогодні.
На все це потрібні кошти, тому нам, враховуючи економічну ситуацію в державі, потрібно залучати якомога більше грантів для сільського господарства. Відновлення безпечного та продуктивного сільського господарства в Україні потребуватиме інвестицій, які за розміром та масштабом можна порівняти з «планом Маршалла».
Олена МЕЛЬНИК,
керівниця сектору міжнародних проєктів СНАУ
Сумський національний аграрний університет /Sumy Agrarian University /СНАУ
На фото: збір зразків грунту у вирвах, які залишилися після російських обстрілів; прилади для аналізу грунту; під час навчальних занять.