Перед початком нового навчального року освітня конференція «Серпнева–2024» обʼєднала експертів, освітян, державних лідерів, міжнародних партнерів, представників громадських організацій і молодь, щоб спільно втілювати освітні трансформації, робити освіту в Україні сильнішою та якіснішою попри всі виклики, пише МОН України.
«Серпнева–2024» — це про освіту як стратегію держави, навчання в умовах війни, освітні трансформації та те, яким буде новий навчальний рік. Попри тривалу затримку внаслідок кількагодинної повітряної тривоги, понад 300 учасників фізично та тисячі глядачів онлайн стежили за виступами ключових спікерів і панельними дискусіями. Обговорення торкнулися різних напрямів — від альтернативних моделей дошкілля та реформування профтехів до впровадження нових типових освітніх програм, модельних навчальних планів, професійного розвитку вчителів і перерозподілу годин між предметами. І ворожа ракетна атака, під час якої перші презентації провели в укритті, лише підтвердила: безпека — ключовий пріоритет цього навчального року.
Першим спікером події став Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації України. Він презентував ключові напрями розвитку системи освіти в Україні, зосередившись на технологіях, інноваціях та цифровізації.
«Світ стає інноваційним, технологічним, потрібно швидко реагувати на нові виклики. Для цього маємо трансформувати систему освіти. Разом із МОН працюємо над якісними змінами в кожній ланці. Зокрема, реанімували реформу НУШ, упроваджуємо технології та прибираємо зайву бюрократію, модернізуємо ЗВО, запроваджуємо гранти на навчання, змінюємо підхід до роботи наглядових рад тощо. Окремий фокус на впровадженні Мрії — застосунку, який стане геймченджером для всієї освіти. Наша мета — побудувати систему, здатну формувати професійних і щасливих людей для нової інноваційної економіки», — зазначив Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації.
Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України, під час свого виступу наголосив, що модернізація освіти — це один із пріоритетів нашої держави. Міністр розповів про нагальні виклики, на які має відповісти сучасна освіта, та яку роль у цьому процесі відіграють трансформації в дошкільній, шкільній, професійній і вищій освіті.
«Перед нами стоїть величезний обсяг завдань на державному й регіональному рівні, на рівні громад та адміністрацій шкіл. Але в потоці турбот перед початком нового навчального року маємо памʼятати — ми розбудуємо омріяну країну, лише якщо збережемо й розвинемо наш людський капітал. Ми втрачаємо його через депопуляцію і міграцію, ми втрачаємо людей на фронті, наша нація старіє. Тому освітнє середовище має формувати освічену, високомотивовану і патріотичну молодь, яка своєю продуктивністю компенсує ці втрати та зможе самореалізуватися. Сформувати таке освітнє середовище — наше з вами завдання», — наголосив Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.
Як одному з важливих напрямів у розвитку соціального капіталу країни окрему увагу надали профтехосвіті. Саме в цей напрям МОН і партнери нині вкладають чимало зусиль, реформують сферу. Профтехосвіта в Україні — це стратегічне питання відбудови країни та її подальшого добробуту. Саме тому ми працюємо над удосконаленням законодавства, разом із партнерами оновлюємо майстерні, створюємо новий дизайн та всебічно розвиваємо сферу.
Окрему увагу на конференції надали питанням безпеки під час освітнього процесу. З цього приводу Мунір Мамедзаде, голова Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, зазначив: «Освіта має вирішальне значення для добробуту та розвитку дітей. Її не можна поставити на паузу, не ризикуючи майбутнім цілого покоління та відновленням країни. ЮНІСЕФ високо оцінює та підтримує зусилля уряду з відновлення доступу до очного навчання, який надається там, де це можливо, і за умови гарантування безпеки дітей. Це критично важливо для успіхів дітей у навчанні. Крім того, це формує відчуття нормальності завдяки стабільному графіку та емоційній підтримці. І стійкість, яку ми вибудовуємо зараз, стане нашою опорою в майбутньому. Йдеться не лише про відкриття шкіл, а й про їхнє належне оснащення для сприяння всебічному розвитку кожної дитини».
Важлива складова для розвитку освіти в сучасних умовах — допомога партнерів. Усі результати були б неможливими без внеску фондів, організацій, меценатів і волонтерів. Реформи школи, профтехів, відновлення та відбудова — наше спільне досягнення, за яке ми завжди вдячні.
«Попри всі виклики війни, ми розуміємо, що можемо не мати іншого, більш сприятливого часу для впровадження реформ. Учні, які зараз навчаються в 7 класі, у 2027 році підуть до 10 класу «Нової української школи», незважаючи на жодні обставини, й будуть обирати між академічними ліцеями та професійними коледжами. Важливо, щоб вони пішли в сучасну школу, у якій їм буде цікаво навчатися і розвиватися. Якщо ми вчасно і якісно створимо всі необхідні передумови для розвитку профільної середньої освіти — це дасть можливість закласти основи для відновлення нашої країни та дозволить молоді будувати своє майбутнє в Україні», — зазначила Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE.
Безумовно, освітні трансформації рухають світ. Це перший поштовх, який створить вектор спроможностей для відновлення економіки, технологічної незалежності та багатьох інших важливих сфер. І перший крок для цього — повернення до життя не лише окремих установ, а цілісних інфраструктур — громад, де живуть сотні та тисячі українських родин.
«Відновлення освітнього процесу неможливе без відновлення громад. Зруйноване житло, школи та лікарні, понівечені дороги заважають мешканцям жити повноцінним життям. Що довше ці об’єкти не відновлюють, то більше людей їде і менше шансів, що вони повернуться. Процес відбудови має бути максимально інклюзивним — враховувати інтереси і запити всіх: і дітей, і батьків, і освітян, і бізнесу, і громад, і держави загалом. Ключ до успіху: партнерство і діалог. Тож я закликаю освітян бути проактивними, будувати взаємодію з міжнародними організаціями, благодійними фондами, громадським сектором. Лише синергія зусиль ладна дати гарний результат», — зазначив Віктор Лях, президент Фонду Східна Європа.
Освітня конференція — це про важливість діалогу між освітянами, владою, бізнесом та громадськістю для успішного реформування освітньої сфери в Україні. Разом ми зможемо забезпечити якісну освіту для кожної дитини в Україні в новому навчальному році та більш віддаленій перспективі.
Організація та проведення заходу здійснювалися за підтримки уряду Німеччини та Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Швейцарсько-українського проєкту DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», що впроваджується в Україні консорціумом у складі ГО DOCCU та Цюрихського педагогічного університету за підтримки Швейцарії, а також Програми EGAP, що фінансується Швейцарією та виконується Фондом Східна Європа.
Читайте також:
- Стратегічні каталізатори,унікальні ефекти у квантових газах і нормативні аспекти поводження з відходами
- Зброя і слово
- Астрономія в Україні : зоряне небо і зіркові команди
- Як нам оцінювати наукову роботу інститутів та вишів?
- Гроші з повітря
- Зброя і слово. Незалежність в полум’ї війни. Поетичний спротив