Це дані з лютого 2022 по вересень 2024 року.
Йдеться і про тих науковців та аспірантів, які вдягнули військовий стрій та пішли на фронт, і про тих, кого наздогнали російські кулі на окупованих територіях та російські ракети – в тилових містах України, пише Інститут молекулярної біології і генетики.
Серед українців, які віддали життя в боях за Батьківщину, – двоє наших колег з Інституту молекулярної біології і генетики НАНУ.
У перші дні війни, 1 березня, під Києвом загинув головний інженер ІМБГ Максим Павленко, який вступив до ТРО. 21 липня 2022 року на Донбасі загинув молодий вчений, провідний інженер відділу біомедичної хімії Василь Вдовін, який воював у складі 72-ої окремої механізованої бригади.
Біжана Шаропова, біофізика та популяризатора науки, вченого Інституту фізіології ім. Богомольця НАНУ, який воював у лавах добробатів ще в 2014-2015 рр., і знов пішов на фронт у 2022-му, посмертно нагороджено званням Героя України. Біжан, який загинув у боях на Харківщині, з квітня 2022 року вважався зниклим безвісти, рідні та колеги до останнього сподівалися на диво, але у січні 2023 року завдяки низці експертиз було підтверджено загибель воїна.
8 березня 2022 року загинула кандидатка технічних наук Юлія Ващенко – окупанти розстріляли її з чоловіком в автомобілі неподалік Броварів.
У Маріуполі в березні 2022 року померла на місці від осколкових поранень Наталія Лоскутова, доцентка кафедри німецької та французької філології в Маріупольському державному університеті. Лоскутова, кандидатка філологічних наук, яка досліджувала українську і французьку термінологію, загинула, коли стояла в черзі за продуктами.
Під час ракетної атаки на столицю на початку 2024 року загинула докторка біологічних наук, донедавна – професорка кафедри екології в Києво-Могилянській академії Людмила Шевцова…
Це лише кілька імен у довгому списку людей науки, яких за два з половиною роки убила Російська Федерація.
Вести мартиролог загиблих науковців почав проєкт “Українські вчені на війні. UA Scientists at War”, зокрема, Христина Семерин. Учасник проєкту Олексій Болдирєв, завідувач кафедри біотехнології Київського авіаційного інституту, науковий редактор порталу “Моя наука”, каже, що збирати дані про загиблих допомагають науковці та просто люди в соцмережах.
“Насамперед ми ставимо собі задачу оцінити втрати кількісно, співставити з втратами української науки внаслідок війн та репресій у ХХ столітті”, – розповідає Болдирєв.
У рамках конференції BioGeNext, яка триває зараз у Києві і співорганізатором якої є ІМБГ, предствалено стенд, присвячений загиблим вченим. Їхню пам’ять хвилиною мовчання вшанували учасники конференції.
Поки друкували постер, кількість загиблих зросла до 147.
Читайте також:
- Підтягнути математику можливо за допомогою гри Го
- Обпалений Чорнобилем та війною Древлянський заповідник
- Про плани і головні цілі нової управлінської команди
- Стратегічні каталізатори,унікальні ефекти у квантових газах і нормативні аспекти поводження з відходами
- Астрономія в Україні : зоряне небо і зіркові команди