Міжнародна лабораторія чи центр військового виробництва?

Чим займається Об’єднаний інститут ядерних досліджень y «наукоградi» дубна

Восьмого липня 2024 року російська крилата ракета влучила в дитячу лікарню «Охматдит» у Києві, внаслідок чого двоє людей загинули, а понад тридцять дістали поранення. Спільне розслідування СБУ та Генпрокуратури показало, що використану для удару ракету Х-101 виготовило у другому кварталі 2024 року конструкторське бюро «радуга» в обхід західних санкцій, спрямованих на руйнування російської збройної промисловості.

«радуга» та її виробниче підприємство «дубненський машинобудівний завод» проєктують і виготовляють багато видів зброї, яку росія використовує y війні з Україною, як-от військові літаки (Су-25, Су-34 тощо) та ракети (Х-55, Х-101 та ін.). Обоє розташовані в «наукограді» дубна, у 110 кілометрах на північ від москви. Пояснення того, чому дубна називається «наукоградом», можна знайти на іншому від військово-виробничого комплексу березі Волги, у мальовничому кампусі Об’єднаного інституту ядерних досліджень, широко відомого під абревіатурою ОІЯД. Він був створений у 1956 році як міжнародний центр ядерних досліджень і на цей момент стверджує, що налічує шістнадцять країн-членів і 990 інститутів з усього світу, які беруть участь у його проєктах. У статуті ОІЯД зазначено, що «діяльність інституту ведеться відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права. Результати досліджень, отримані в інституті, можуть використовуватися лише в мирних цілях на благо всього людства».

До розпаду Pадянського Cоюзу ОІЯД і «радуга» були основними роботодавцями в місті дубнa. Потім вони разом працювали над створенням нової Кремнієвої долини на Волзі — дубненської особливої економічної зони (ОЕЗ) і державного університету «дубна», нового навчального закладу, де вчені та інженери ОІЯД готують спеціалістів для місцевих підприємств. Багато з останніх залучені до військових проєктів і сьогодні перебувають під санкціями. Серед них — новий завод компанії «кронштадт», створений у 2021 році для виробництва розвідувально-штурмових безпілотників для російської армії; ТОВ «ядро фаб дубна» — виробник електронних компонентів, які використовують у численних системах озброєнь, що експлуатуються російською армією; ВАТ «промтех-дубна» — провідний російський виробник морського, авіаційного та космічного обладнання оборонного призначення; ТОВ «препрег-дубна», яке виготовляє різноманітні технічні тканини, що використовуються для судно- та літакобудування.

Чому ОІЯД, центр фундаментальних наукових досліджень, який часто відвідують іноземні вчені, розташований поруч із цими центрами виробництва та дизайну зброї? Відповідь пов’язана з передаванням знань і технологій (knowledge and technology transfer). Фундаментальні наукові дослідження, що здійснюються в ОІЯД, містять передові технології електронної та хімічної галузей, які також мають військове застосування. Це так звані «технології подвійного призначення».

Значення ОІЯД як організації, що працює над проєктами, актуальними для військово-промислового комплексу росії, було висвітлено на засіданні ради з науки та освіти російської федерації, що відбулося 13 червня 2024 року в ОІЯД під головуванням володимира путіна. Під час зустрічі йшлося про нову програму фундаментальних наукових досліджень, спрямовану на забезпечення «інтересів оборони та безпеки держави, насамперед вирішення завдань СВО». Дослідження та розроблення безпілотників були представлені як один з успіхів програми. ОІЯД сприяв цьому своїм дизайном «електричного хімічного генератора на базі паливних елементів, що дасть змогу досягти злітної маси безпілотника до 750 кг, збільшити час його польоту та прискорити час дозаправлення для перевезення вантажів на великі відстані в суворих кліматичних умовах». До того ж державний університет «дубна», яким керує ОІЯД, у 2023 році запустив спеціальну програму підготовки тридцятьох інженерів на рік для заводу «кронштадт» з виробництва безпілотників у дубні.

З приблизно 180 російських інститутів у складі ОІЯД принаймні 77 — під санкціями через підтримку війни та участь у військових програмах: 15 — у ЄС, 33 — у США, 19 — у Швейцарії, шість — у Великобританії та 69 — в Україні. Існують також спільні підприємства між ОІЯД і федеральною службою безпеки росії, яка займається контррозвідкою, спостереженням і кіберопераціями. Як це може бути сумісним із заявою про мирну дослідницьку місію ОІЯД?

Попри те, що керувати ОІЯД має міжнародний комітет, який складається з представників усіх держав-членів, директорами інституту були російські вчені протягом 65 із 68 років його існування, а співробітники (включно з іноземцями) платили російські податки. pосія і зараз вносить 80 % бюджету ОІЯД. Тож не дивно, що домінантним складником політики цього інституту було і є просування інтересів російського уряду всередині країни та за кордоном.

Дуже повчальною в цьому сенсі є позиція ОІЯД щодо російської агресії проти України. З 2014 року всі українські інститути та університети, що опинились на окупованих територіях, перемістили в інші регіони нашої держави. pосія створила нові організації-самозванці на основі вкраденої матеріальної бази та назв тих вишів. Тоді ОІЯД перейшов від співпраці із законними українськими інститутами до цих новостворених самозванців. Він також регулярно проводить міжнародні конференції та зустрічі на окупованих територіях. Такі дії призвели до появи численних публікацій і матеріалів конференцій, у яких ці території представлені як ті, що належать до складу росії. Ці твердження поширюються на міжнародних наукових вебсайтах, у журналax і базах даних. Це сприяє цілям російського уряду щодо легітимації та нормалізації окупації українських територій у науковій спільноті.

Так само протягом багатьох років керівництво інституту дозволяло північнокорейським ученим працювати в ОІЯД, обходячи санкції, накладені Організацією Об’єднаних Націй (ООН). Попри те, що членство Північної Кореї було офіційно призупинено у 2015 році, внутрішні документи ОІЯД показують, що ця держава все ще робить внески до бюджету інституту й представлена в його керівному комітеті. Це узгоджується з тривалими «особливими відносинами» росії з Північною Кореєю, які пояснюють накладення вето росії на резолюцію ООН про посилення санкцій проти країни в березні 2024 року та постачання Північною Кореєю ракет і боєприпасів, використаних під час нападів на Україну.

Усе вищенаведене ясно свідчить про те, що ОІЯД порушив власний статут, не відповідає нормам міжнародного права, а його участь у російських військових програмах порушує зобов’язання здійснювати дослідження лише в мирних цілях та означає, що інститут більше не можна вважати мирною дослідницькою установою, яка здійснює фундаментальні дослідження. У цьому контексті вітаються рішення Чехії, Польщі та України припинити своє членство в ОІЯД y 2022 році, навіть якщо вони й з’явились із запізненням. Але все ще лишаються понад сімдесят держав з науковими установами, перерахованими серед інститутів-співробітників ОІЯД у його Тематичному плані на 2024 рік.

Будь-яка співпраця з цим інститутом надає непряму підтримку діям ОІЯД у війні проти України, тож дуже важливо, щоб усі спільні проєкти були припинені якнайшвидше. Потенційний перший крок у цьому напрямку — додавання ОІЯД до списку підсанкційних організацій, до якого вже внесено багато російських установ. Хоча це не зупинить війну, проте допоможе чинити додатковий тиск на росію та надіслати чітке повідомлення, що всі, хто робить внесок у російські військові зусилля, будуть притягнуті до відповідальності.

Довідково: 2 вересня 2022 року на засіданні уряду ухвалена постанова Кабінету Міністрів України «Про вихід із складу членів Об’єднаного інституту ядерних досліджень».

ОІЯД — міжнародна міжурядова науково-дослідна організація, розташована у місті дубна московської області російської федерації. Основні напрями теоретичних та експериментальних досліджень ОІЯД — ядерна фізика, фізика елементарних частинок і дослідження конденсованого стану речовини. Інститут заснований відповідно до Угоди про створення Об’єднаного інституту ядерних досліджень від 26 березня 1956 року. Його засновниками були одинадцять держав. Зараз налічує шістнадцять країн-членів, лише чотири з яких були присутні в початковому списку (із них членство двоx призупинено).

Тетяна ГРИНЬОВА