У Національному університеті «Львівська політехніка» відбулася наукова конференція за участі професора Юрія Гогоці — видатного українсько-американського вченого в галузі хімії, матеріалознавства та нанотехнологій. Професор Гогоці є засновником і директором Інституту наноматеріалів Е. Дж. Дрекселя, а також професором кафедри матеріалознавства та інженерії Університету Дрекселя. У 2022 році він визнаний «високоцитованим дослідником» за версією Clarivate у категоріях «хімія» та «матеріалознавство», завдяки чому входить до топ 3 % найбільш цитованих науковців світу.
У межах конференції відбулася лекція професора Гогоці «Двовимірні карбіди та нітриди (MXenes) для передових технологій». Команда Юрія Гогоці здійснила великий прорив, відкривши MXenes — новий клас матеріалів, які можна спроєктувати на атомному рівні для виконання специфічних функцій. MXenes — це новітні двовимірні матеріали, що складаються з карбідів та нітридів і вже сьогодні можуть стати основою технологій майбутнього. Завдяки своїм унікальним властивостям ці матеріали мають величезний потенціал для застосування в різних галузях, зокрема в енергетиці, електроніці та медицині.
Професор Гогоці вважає, що Україна має унікальні можливості для досліджень у сфері MXenes, оскільки належить до провідних світових постачальників титану — одного з головних елементів, потрібних для створення нових матеріалів.
— Україна має унікальну можливість перекваліфікуватися з традиційних металів на максени на базі титану, — наголосив професор.
Також Юрій Гогоці зазначив, що Україна завжди мала сильні школи матеріалознавства, зокрема у Львові, Харкові, Києві та Дніпрі. За словами професора, ці знання та традиції створюють міцну базу для вивчення і розроблення нових матеріалів.
Однією з перших компаній, яка стала виробляти та продавати MXenes, є Carbon Ukraine — Київський центр матеріалознавства. Професор Гогоці акцентував увагу на важливості створення малих високотехнологічних компаній, які могли б використовувати дослідження для відбудови української промисловості.
До найперспективніших галузей застосування MXenes належить медицина. Пан Гогоці поділився своїми поглядами на можливості, які відкриваються для України в цій сфері. Він розповів про дослідження, які провадять у співпраці із Сумським державним університетом, зокрема про використання MXenes для створення біосенсорів, які можуть допомогти у медичній діагностиці.
— За 5–10 років MXenes можуть замінити традиційну лабораторну діагностику, — зауважив Юрій Гогоці.
Також професор зазначив, що ці матеріали можуть бути корисні для військових, які зазнали травм на фронті. Завдяки своїй електронній та іонній провідності MXenes можуть сприяти регенерації нервів, що може змінити життя багатьох поранених. Крім того, MXenes можна використовувати для фотодинамічної терапії в лікуванні ракових захворювань та для інших медичних потреб, як-от заміна тканин.
Після лекції Юрій Гогоці звернувся до аспірантів і молодих дослідників із низкою порад, які базуються на його багаторічному досвіді в науці. Він наголосив на тому, що важливо вірити у свої ідеї та прагнути змінювати світ через наукові відкриття, навіть якщо це не завжди дає миттєвий результат.
— Якщо ви хочете розробити матеріали, які змінять світ, то маєте вірити в себе та свої ідеї, — зазначив професор Гогоці, додавши, що потрібно критично переглядати виконану роботу, навіть якщо її визнано правильною й успішною, і бути готовим до пошуку нових напрямів досліджень.
Джерело: Вікторія Бугайова, Центр комунікацій Львівської політехніки
Читайте також:
- Міжнародна лабораторія чи центр військового виробництва?
- Релокувати компанію і — підтримати інших
- На шляху до справедливого миру: аналітика і вагомі завдання на перспективу
- Від Української Формули Миру до глобальної доктрини бінарної екологічної та воєнної безпеки
- Отруєна росіянами вода Сейму прямує до Києва
- Національна система дослідників – чи ходитимуть гроші за дослідником?