Українці, звісно, «міцні горішки» – боронять Україну, працюють, викладаються на повну, а на запитання про самопочуття часто лише віджартовуються. Але, все ж, і «залізним» людям потрібно дбати про здоров’я. Тим більше, що симптоми деяких захворювань можуть бути малопомітними, а прогресування хвороби – швидким.
Непросто відстежити, наприклад, фібриляцію передсердь, яка є однією з основних причин інсульту. Завідувачка консультативно-діагностичного відділення Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України, докторка медичних наук Марія Черська разом з командою нідерландських учених досліджує, як за допомогою недорогих і доступних інструментів відстежувати зміни у роботі серцево-судинної системи і запобігати інсультам.
Науковиця перемогла в Конкурсному відборі на додаткові грантові можливості Нідерландської дослідницької ради (NWO) для українських вчених і приєдналася до проєкту Check@home. Її частина проєкту має назву «Домашній цифровий скринінг фібриляції передсердь у пацієнтів з високим ризиком».
Запитуємо у пані Марії: які інструменти вона планує використати для відстеження змін у здоров’ї людей? Як багато пацієнтів залучать до участі у дослідженні? А також – як команда, до якої вона долучилася, планує застосувати отримані дані?
«Плануємо використати застосунок, який за допомогою камери і спалаху смартфону виявляє фібриляцію передсердь (якщо вона є). Пацієнт зможе вчасно отримати лікування і уникнути інсульту», – пояснила дослідниця.
Фібриляція передсердь (які раніше називали миготливою аритмією) – це мимовільні неузгоджені скорочення волокон серцевого м’яза. Різні ділянки передсердь скорочуються активно й хаотично, а шлуночки – нерегулярно й повільно. Це може стати причиною утворення тромбів.
Виявити цей вид аритмії непросто. В інституті, де працює Марія Черська, порушення роботи серця виявляють за допомогою спеціального моніторингу. «Пацієнтам роблять холтерівський моніторинг ЕКГ на 24–48–72 години, а іноді й сім діб. Це дає змогу виявити фібриляцію передсердь, навіть, якщо вона виникає рідко та без симптомів», – продовжила розповідь співрозмовниця.
Під час війни кількість серцево-судинних захворювань стрімко збільшилася. На фоні сильного стресу у багатьох людей (і не тільки старшого віку) відбувається «збій» серцевого ритму, частіше стаються інсульти. Недорога й доступна система діагностики могла б допомогти зупинити хворобу «на підступах».
Дослідження триватиме два роки. На початку роботи науковиця планує залучити до роботи лікарів з різних регіонів, а потім, разом з колегами, виокремити пацієнтів з групи ризику і поставити їм низку детальних запитань. (Опитувальник склали нідерландські вчені, нині його перекладають українською). Якщо відповіді пацієнта сигналізуватимуть про небезпеку, йому запропонують цілодобовий моніторинг серця. Зокрема, пацієнту прикріплять датчики, які передаватимуть інформацію на спеціальний застосунок у смартфоні, який створили нідерландські айтівці.
Через певний проміжок часу лікар повторить опитування і проаналізує дані в динаміці. Це дозволить зрозуміти – є в людини фібриляція передсердь, чи ні.
«На перший погляд наше дослідження просте. Але воно допоможе багатьом лікарям поставити вчасний діагноз і зменшити кількість інсультів», – каже пані Марія.
Обов’язковою умовою участі в конкурсі було знайти партнерів у науковій спільноті Королівства Нідерланди. Цікавимося: як шукала їх співрозмовниця?
«Коли почалася велика війна, я отримала чимало пропозицій працювати в лабораторіях у інших країнах, – відповіла вона. – Але вирішила залишитися в Україні, адже я передусім лікар, кардіолог, а в країні великий дефіцит медиків. Про конкурс Нідерландської дослідницької ради дізналася від заступниці директора нашого інституту. Вирішила спробувати».
Пані Марія приєдналася до семінару, який проходив на платформі НФДУ, потім, за порадою фахівців Фонду, зайшла на сайт NWO і знайшла проєкт, який перегукується з її роботою. (Кандидатська дисертація Марії Черської присвячена вивченню фібриляції передсердь). Лікарка написала керівнику проєкту, професору Фолкерту В. Ассельбергсу з кардіологічного центру Амстердаму. Той призначив зустріч у Zoom, послухав, над чим працює колега з України і запросив у команду.
«Проєкт Check@Home спрямований на використання цифрової медицини для скринінгу серцево-судинних захворювань, захворювань нирок та діабету. Тому колег зацікавив наш досвід виявлення аритмій у людей з цукровим діабетом і з іншими серцево-судинними захворюваннями», – додала співрозмовниця.
Так почалася співпраця з нідерландською командою. Вчені з Нідерландів допомогли заповнити папери, а через кілька днів професор Ассельбергс повідомив, що українська заявка пройшла.
«Я дуже зраділа, – каже пані Марія. – Це крутий проєкт, який виконують спеціалісти з різних наукових напрямів. Вдячна, що мене одразу прийняли в команду. Сподіваюся набути новий досвід, зрозуміти, як працюють наукові команди в Європі. Переконана, що вчені повинні шукати грантові конкурси, подавати заявки, конкурувати. І найосновніша мета – застосувати нові інструменти діагностики і профілактики в Україні».
Світлана ГАЛАТА
Читайте також:
- Міжнародна лабораторія чи центр військового виробництва?
- Релокувати компанію і — підтримати інших
- На шляху до справедливого миру: аналітика і вагомі завдання на перспективу
- Від Української Формули Миру до глобальної доктрини бінарної екологічної та воєнної безпеки
- Отруєна росіянами вода Сейму прямує до Києва
- Національна система дослідників – чи ходитимуть гроші за дослідником?