Це дані станом на вересень 2024 року. У списку загиблих є п’ятеро вчених, які загинули в період з 2014 по 2022 рік, зазначається у дописі Інституту молекулярної біології і генетики.
Йдеться і про тих науковців та аспірантів, які вдягнули військовий стрій та пішли на фронт, і про тих, кого наздогнали російські кулі на окупованих територіях та російські ракети – в тилових містах України.
Серед українців, які віддали життя в боях за Батьківщину, – двоє співробітників Інституту молекулярної біології і генетики НАНУ.
У перші дні війни, 1 березня, під Києвом загинув головний інженер ІМБГ Максим Павленко, який вступив до ТРО. 21 липня 2022 року на Донбасі загинув молодий вчений, провідний інженер відділу біомедичної хімії Василь Вдовін, який воював у складі 72-ої окремої механізованої бригади.
Біжана Шаропова, біофізика та популяризатора науки, вченого Інституту фізіології ім. Богомольця НАНУ, який воював у лавах добробатів ще в 2014-2015 рр., і знов пішов на фронт у 2022-му, посмертно нагороджено званням Героя України. Біжан, який загинув у боях на Харківщині, з квітня 2022 року вважався зниклим безвісти, рідні та колеги до останнього сподівалися на диво, але у січні 2023 року завдяки низці експертиз було підтверджено загибель воїна.
8 березня 2022 року загинула кандидатка технічних наук Юлія Ващенко – окупанти розстріляли її з чоловіком в автомобілі неподалік Броварів.
У Маріуполі в березні 2022 року померла на місці від осколкових поранень Наталія Лоскутова, доцентка кафедри німецької та французької філології в Маріупольському державному університеті. Лоскутова, кандидатка філологічних наук, яка досліджувала українську і французьку термінологію, загинула, коли стояла в черзі за продуктами.
Під час ракетної атаки на столицю на початку 2024 року загинула докторка біологічних наук, донедавна – професорка кафедри екології в Києво-Могилянській академії Людмила Шевцова…
Це лише кілька імен у довгому списку людей науки, яких за два з половиною роки убила Російська Федерація.
Вести мартиролог загиблих науковців почав проєкт “Українські вчені на війні. UA Scientists at War”, зокрема, Христина Семерин. Учасник проєкту Олексій Болдирєв, завідувач кафедри біотехнології Київського авіаційного інституту, науковий редактор порталу “Моя наука”, каже, що збирати дані про загиблих допомагають науковці та просто люди в соцмережах.
“Насамперед ми ставимо собі задачу оцінити втрати кількісно, співставити з втратами української науки внаслідок війн та репресій у ХХ столітті”, – розповідає Болдирєв.
У рамках конференції BioGeNext було предствалено стенд, присвячений загиблим вченим. Їхню пам’ять хвилиною мовчання вшанували учасники конференції. Поки друкували постер, кількість загиблих зросла до 147.
Вічна пам’ять загиблим. Слава тим, хто бореться за Україну!
Весь список загиблих, який вдалося встановити у рамках проєкту, опубліковано тут: https://my.science.ua/ua-scholars-killed-by-russia/…
Читайте також:
- Наперекір війні. Харківські науковці виконали новаторську роботу у галузі радіофізики
- Міжнародна лабораторія чи центр військового виробництва?
- Релокувати компанію і — підтримати інших
- На шляху до справедливого миру: аналітика і вагомі завдання на перспективу
- Від Української Формули Миру до глобальної доктрини бінарної екологічної та воєнної безпеки
- Отруєна росіянами вода Сейму прямує до Києва
- Національна система дослідників – чи ходитимуть гроші за дослідником?