На другому засіданні Спільного комітету Україна — ЄС / Євратом з досліджень та інновацій, яке відбувалося в МОН України та в КПІ ім. Ігоря Сікорського, про що ми раніше повідомляли, про конкретну участь науковців НАН України у конкурсах програм «Горизонт Європа» та «Євратом» розповів президент академії Анатолій Загородній. Газета «Світ» попросила Анатолія Глібовича поділитися сказаним під час засідання Спільного комітету Україна — ЄС / Євратом.
«Нині 27 наукових установ НАН України беруть участь у 42 міжнародних консорціумах, що реалізують понад 20 % проєктів з українською участю», — повідомив академік Загородній. Це менше, ніж у попередній програмі «Горизонт 2020», але, враховуючи повномасштабну російську агресію та виїзд за кордон близько 12 % науковців, можна сказати, що це непогано. А близько 7,8 млн євро, отриманих для реалізації проєктів, є значною підтримкою для академічних інститутів.
Основні учасники проєктів — фізики, представники науково-технічних галузей, наук про Землю, енергетики, хіміки, біологи. На жаль, серед учасників не було жодного представника соціальних та гуманітарних наук.
Інститути НАН України особливо активні та успішні у програмі «Євратом», зазначив академік Загородній. Загалом НАН України має досвід участі у 13 із 19 проєктів. «Це свідчить про важливу роль її в реалізації програми в Україні», — підкреслив він.
Діяльність українських дослідників координують представники НАН України в програмному комітеті Євратома. Так, професор Ігор Гаркуша представляє напрям термоядерного синтезу, а старший науковий співробітник ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» Сергій Фомін — ядерного поділу.
Три з чотирьох проєктів програми «Євратом» є партнерськими, вони співфінансуються як Європейською Комісією, так і НАН України. Здійснюються ці проєкти в рамках Європейського партнерства з термоядерного синтезу, Європейського партнерства з управління відходами та партнерства з ядерних матеріалів — CONNECT NM.
Національна академія наук має статус власника програми для України. Під її егідою створено український підрозділ, до складу якого входять 3 інститути Національної академії наук, 3 провідні університети та одна міжурядова організація (УНТЦ).
«Завдяки своїй участі в програмі, українські дослідники мають доступ до сучасних європейських токамаків (WEST, AUG, MAST, TCV, JET тощо) та стеларатора W7-X, — зазначив Анатолій Загородній. — Але для нас дуже важливо, що й українська термоядерна інфраструктура (зокрема плазмові прискорювачі QSPA та стеларатор «Ураган-2М») сприяє досягненню результатів EUROfusion». Загородній уточнив, що унікальний плазмовий прискорювач QSPA входить до списку найважливіших дослідницьких установ EUROfusion. Він використовується для експериментального відтворення умов на першій стінці та диверторі термоядерних реакторів, для дослідження матеріалів поділу і термоядерного синтезу в екстремальних умовах.
Ще одна експериментальна установка — стеларатор «Ураган-2М» — використовується для вивчення кондиціонування стінок термоядерних пристроїв.
«Незважаючи на обстріли, постійну повітряну тривогу та часті відключення електроенергії, упродовж літа-2024 вчені провели два місяці успішної роботи з плазмою, — повідомив президент НАНУ і додав: — Я пишаюся моїми харківськими колегами, які працюють у надзвичайно важких умовах і все ж отримують важливі результати».
Анатолій Загородній також подякував Єврокомісії та програмі EUROfusion за додаткові 2,5 мільйона євро, надані на відновлення дослідницької інфраструктури, пошкодженої внаслідок війни.
Виконуючи проєкти у сфері поділу, українські вчені брали участь у поводженні з радіоактивними відходами, переробленні та кондиціонуванні твердих, рідких органічних відходів та металевих відходів. Досліджено матеріали й покриття для контейнерів, що використовуються для ядерних відходів. Проєкти EURAD і PREDIS нещодавно завершилися, і команди з нетерпінням чекають початку наступного проєкту і продовження спільного дослідження.
Національний контактний пункт Євратома в Україні було створено 2017 року. У новій мережі, що діє з 2024-го, маємо два НКП за програмою «Євратом». З вересня стартував проєкт NURECAB (Розвиток ядерних досліджень та освітнього потенціалу ЄС-Україна), який ставить за мету: підтримання та вдосконалення ядерної освіти й підготовки в Україні, а також посилення інтеграції українських наукових досліджень у програму «Євратом».
«Наша академія тут демонструє лідерство, розуміючи, що без освіти немає науки», — каже Анатолій Загородній.
Харківський фізико-технічний інститут є координатором цього консорціуму, що складається з 9 організацій, до яких входять 5 університетів ядерної освіти, Українське ядерне товариство, НАЕК «Енергоатом» та Європейська мережа ядерної освіти.
А також триває співпраця НАН України з Європейською мережею ядерної освіти.
Записала Лариса ОСТРОЛУЦЬКА