В Україні починають працювати Національні контактні пункти Програми ЄС «Горизонт Європа».
Днями підписано договір про створення НКП за напрямом діяльності «Здоров’я». Його підписали Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького (на основі якого діятиме НКП) та Міністерство освіти і науки України.
НКП очолив Роман Лесик, керівник Центру молекулярного дизайну, досліджень лікарських засобів та біологічно-активних сполук, завідувач кафедри фармацевтичної, органічної й біоорганічної хімії ЛНМУ ім. Данила Галицького.
Газета «Світ» попросила пана Романа відповісти на декілька запитань. На який термін укладено договір? Що і як планує робити НКП? Чи обмежуватиметься робота пункту інформуванням про актуальні конкурси у Програмі «Горизонт Європа», чи планується й індивідуальна підтримка? А також: як поліпшити грантову роботу в наукових установах та університетах?
«Договір укладено на три роки, — розповів Роман Лесик. — Національний контактний пункт створено, щоб інформувати про конкурси Програми «Горизонт Європа» й допомагати науковцям більш ефективно брати участь у грантових проєктах і бути представленими на європейському науковому ринку. Сподіваємося, що в довгостроковій перспективі це допоможе підвищити якість українських досліджень. Тобто пункти — це структури підтримування для потенційних заявників та бенефіціарів.
Пункт працюватиме на базі Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. Пів року тому тут створено Центр молекулярного дизайну, досліджень лікарських засобів та біологічно-активних сполук, нещодавно ми отримали грант Національного фонду досліджень України на його розвиток. Вдалося зібрати дуже фахову команду, до якої увійшли науковці, спеціаліст з написання грантів, економісти, фахівці, які можуть робити промоцію проєктів. Планую залучити цю команду до роботи НКП. Радий, що у фінансуванні передбачена можливість залучити фахівців, проводити інформаційні заходи. Це не дуже великі кошти, але вони дають можливість працювати ефективніше.
НКП розповідатиме про можливості, які є для українських науковців та бізнесу, допомагатиме налагодити співпрацю між різними установами.
В Україні є класні науковці й сильні наукові установи, які працюють, попри недостатнє фінансування. Але нам варто позбутися пострадянських химер, що пов’язані з певною «ізоляцією» української науки та відсутністю повноцінної комунікації з іноземними науковцями, несприйняттям та нерозумінням конкуренції на науковому ринку, відсутністю участі у важливих міжнародних проєктах та консорціумах тощо. Варто впевненіше рухатися в напрямку залучення грантової й міжнародної підтримки, співпрацювати з провідними науковими установами. Тобто зміни є, але поки що повільні.
Ще влітку ми почали комунікацію з подібними контактними пунктами у Бельгії, Франції, Чехії, Польщі, шукали партнерів для представників університетів Харкова, Тернополя, Івано-Франківська. Також контактували зі спеціалістами, які можуть надати фахову консультацію щодо того чи іншого конкурсу.
Допомагав і особисто, адже маю досвід написання і подання грантових заявок, зокрема, в Програмі «Горизонт Європа».
Переконаний, що для написання хорошої грантової пропозиції потрібні зусилля не лише науковців. Ми співпрацюємо з Агенцією регіонального розвитку Львівської області при Львівській обласній військовій адміністрації. Агенцією керує докторка економічних наук Ірина Тимечко — вона, образно кажучи, «перевернула» наш світогляд щодо написання грантів.
Ми підходили до цього як науковці, враховували речі, обов’язкові для хорошого наукового дослідження (проблему, методи, рекомендації щодо розв’язання тощо). А пані Ірина пояснила, як ефективно представити науковий доробок, як акцентувати на розвитку ідеї в майбутньому.
Інакше кажучи, коли над створенням заявки працює мультидисциплінарна команда, яка враховує і питання просування та розвитку в майбутньому, шансів на перемогу більшає.
Саме так хочу побудувати роботу нашої команди у НКП. Наприклад, консультувати, як правильно скласти бюджет, як правильно вибрати робочі пакети, спланувати етапи дослідження, як створити консорціум з іноземцями.
Бачу, що українські науковці поступово набувають досвіду написання грантів і перемоги в різних конкурсах. Але варто пам’ятати: для того, щоб написати ефективну грантову заявку, не досить послухати один чи два вебінари. Потрібно звертатися за консультативною допомогою до НКП чи «Офісу Горизонт Європа в Україні», шукати партнерів, долучатися до наукових спільнот.
Але найперше все-таки має формуватися культура написання грантів. Треба створювати відповідні структури при університетах і наукових установах. І вони мають бути не для «галочки», а справді дієвими. При деяких українських університетах такі вже є.
Можливий і другий варіант — залучати до наукової групи фахівця з написання грантів. Якось, під час стажування у Лос-Анджелесі з менеджменту наукових досліджень, я слухав лекцію успішного науковця, педіатра, професора Говбеля. Він постійно вигравав гранти Національного інституту здоров’я США. (Це одні з найкращих грантів у США, їх дуже непросто виграти). Я запитав: «Як вам це вдається?» Він відповів, що дуже просто, адже у нього є людина, яка цим займається.
Звісно, щоб залучити такого фахівця, треба створити наукову групу, мати досвід і грантову історію.
Я радий, що такий досвід і грантову історію має і наша команда. Ми вигравали гранти Національного фонду досліджень України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України, Польського національного агентства академічних обмінів (NAWA) тощо. Звісно, ми поки що не знаємо відповідей на всі запитання, які можуть виникнути щодо міжнародної співпраці, але ми вчимося і залучаємо кращих фахівців!»
Записала Світлана ГАЛАТА
Читайте також: