Уже років через 15–20 з таким запитанням звертатимуться до батьків маленькі українці. Якщо тільки ми усією планетою не зупинимо зміну клімату. Про наші кліматичні перспективи та ризики під час INSCIENCE Conference 2024 розповіла відома кліматологиня Світлана КРАКОВСЬКА.
Про сніг — це не жарти. За прогнозами метеорологів у 2040-х в Україні в цілому і в Карпатах зокрема снігу практично не буде. Це привід задуматися про майбутнє власникам гірськолижних курортів. Але й в інших точках планети буде непереливки.
Планета нагрівається
«За 50 років температура в Антарктиді піднялася на 2,5 градуса. Я це фіксувала особисто, коли у 1997–98 роках була метеорологинею на станції «Академік Вернадський». Дивно було відчувати себе свідком кліматичних змін. Але варто кожному з нас усвідомлювати, що наразі ми усі — всі! — свідки кліматичних змін. Такі неприємні речі важко казати людям. Я відчувала себе Касандрою, коли давала інтерв’ю. Але краще бути чесними», — сказала пані Світлана під час виступу на конференції.
У своїй презентації науковиця показала, що цьогорічна середньомісячна глобальна температура була на 1,51 градуса вищою за таку температуру в доіндустріальний період. І 2023-й був теж теплим і лячним, температура весь теплий період була вищою за півтора градуса. І це за обставин, що у нас є Паризька угода — домовленість утримати ріст глобальної температури до 1,5 градуса. Усі країни-учасниці угоди в Парижі у 2015 році підписали документ про протидію глобальному потеплінню, однією з головних причин якого вважається зростання викидів парникових газів в атмосферу. Не минуло й десяти років, як цю позначку подолано.
«Якщо подивитись, як температура змінювалась з 1880 року, то ми побачимо, що з 1980-х вона різко пішла вгору. Тепер ми спостерігаємо, як в Україні один за одним б’ються температурні рекорди. Схожа ситуація, наприклад, у Скандинавії. У вересні там фіксували понад 30 градусів спеки. Для того регіону це геть не характерно! Напевно, з кліматичною системою ну зовсім вже погано», — зауважила Світлана Краковська.
Підвищення температури викликає, зокрема, тепловий стрес. У 2023 році в Європі могло статись (точна статистика наразі неможлива) 47 тисяч смертей через спеку. Для Європи саме тепловий стрес провокує найбільшу частку в смертності через зміну клімату серед континентів. У Африці, скажімо, це посуха. У Північній Америці — шторми й тропічні циклони.
«Варто подивитись на ситуацію також у розрізі щоденних температур. Кількість днів з максимально високими температурами росте. На графіках видно, що з 1940 року спочатку все було досить добре, але з 1990-х кількість таких днів почала рости й у 2023-му вже вийшла за межі. Також на графіку видно ріст аномально теплих днів у 1998 році. Я була тоді в Антарктиді. І це був результат посиленого Ель-Ніньйо — явища, коли збільшується температура поверхні океану в східній і центральній частинах Тихого океану, що викликає сильні повені, урагани в одних регіонах і посухи — в інших», — продовжила науковиця.
Повернімось до теплового стресу. Паломники у Мекку (Саудівська Аравія) минулого року гинули просто на вулицях, таких випадків було понад 1200. Потім — смерті в Індії, там температура більше ніж 40 днів була вищою за 40 градусів. У Європі Греція дуже потерпала від спеки. В Україні поки що до аж такої межі не дійшло, але з гарячих земель люди мігруватимуть і до нас. І до цього треба теж готуватися.
Прогноз критичних подій
З ростом глобального потепління зростатиме частота й інтенсивність подій з аномальними температурами. Так само відбуватиметься ріст числа посух і повеней. В одних місцях побільшає злив, в інших — опадів буде дуже мало. Графіки й прогнози показують, що там, де глобальна температура зросте на чотири градуси, вижити буде практично неможливо. А це станеться практично на всій планеті. Тому цього просто не можна допускати.
«Є графік, який показує різні сценарії залежно від того, як буде підвищуватися температура. Він демонструє, як змінилась температура порівняно з доіндустріальним періодом. Видно, наприклад, скільки теплового стресу зазнала людина 1950 року народження за свої прожиті 70 років, тобто — у 2020-му. Це чимало, але ще можна якось пережити. А от далі видно, що дитина, яка народилася у 2020 році, зазнає набагато більше теплового стресу до свого 70-ліття. І дуже велике питання, як саме вона зможе адаптуватися до такої кількості стресу і чи зможе взагалі. Є сайт «Як я відчую зміну клімату», там можна ввести свої дані й побачити, як ви почуватиметеся внаслідок зміни клімату», — розповіла Світлана Краковська.
Або зупинимо викиди, або вимремо
Чому відбувається така зміна клімату? Причина — кількість викидів парникових газів, які людина випустила в повітря через спалювання викопних палив (вугілля, нафти й газу), буквально підняла з надр в атмосферу. Також зменшувалося поглинання парникових газів унаслідок знищення екосистем — боліт, заплав річок, степів, лук, пасовиськ, лісів. Унаслідок зменшення поглинальних властивостей морів та океанів. Можна подивитися, яка була концентрація вуглецю в атмосфері за останні 10 тисяч років (вісім до нашої й два нашої ери). Це можна зробити через виміри бульбашок повітря з кернів льоду на антарктичних станціях. На графіку видно, що різке збільшення відбулося дуже швидко, приблизно з 1900 року.
«Якщо придивитися детальніше, то видно, що у 1940-х викиди почали різко збільшуватися — це відбудова й економічне зростання після Другої світової. Коли був ковід — троооошечки менше стало викидів — на 7 %. Є кореляція між викидами й концентрацією вуглецю у повітрі, хоча концентрація дещо відстає. Це інерційний процес; атмосфера, екосистема якось реагує на збільшення викидів, намагається збалансувати, щоб не підвищувалася концентрація. І якщо ми подивимося, коли почалося різке зростання концентрації вуглецю, то це приблизно початок 1960-х. Тобто система опиралася десь 20 років…
Ще цікавіше подивитися, як на ці процеси реагує глобальна температура. На графіках видно кілька циклів, видно, що температура то зростала, то зменшувалася. І сьогодні ми мали би бути у періоді похолодання. Але цього не відбувається. Це дуже добре видно на графіках, що стосуються саме України. Було дуже важко дискутувати, доводити зміну клімату і її залежність від викидів, поки ці цикли працювали. Але зараз чітко видно, що, починаючи з 1980-х, іде лише нагрівання, циклічність потепління-похолодання не спрацьовує», — продовжила Світлана Краковська.
Континент Європа нагрівається дедалі більше і найактивніше. В Укргідрометінституті фахівці працюють над вивченням цих процесів. Розробили інтерактивний атлас, який показує зміну клімату для різних сценаріїв. Розробляється атлас водних ресурсів, якості атмосферного повітря та інших складників, що демонструють зміни кліматичної системи.
«Дуже вражає, зокрема, візуалізація впливу посух. Ми показуємо різні сценарії — оптимістичний, середній, песимістичний. Останній — це якщо ми, люди, будемо жити як живемо, не змінюватимемо наших звичок і алгоритмів.
Песимістичний сценарій для України означає непридатність південної та південно-східної частин країни як для сільського господарства, так і для життя взагалі через високі температури й відсутність опадів. Натомість для західної й північно-західної частин проблемою стануть зливові дощі, паводки. Також науковці оцінювали можливий стан снігового покриву. Адже від нього залежить багато чого, зокрема вологість ґрунту, що важливо для сільського господарства. Водність річок та озер від цього залежить. І туризм. Тим, хто розвиває гірськолижний туризм у Карпатах, треба вже переорієнтовуватись. Бо десь із 2040-х років вже не буде достатньо снігу для розвитку цієї активності в Карпатах», — попередила пані Світлана.
Помножені на ковід і війну
Більшість із зазначених вище прогнозів учені робили ще до ковіду. Коли планету охопила епідемія, стало зрозуміло, що потрібні корективи. Виникло таке поняття як глобальна полікриза. А з лютого 2022-го до факторів, які треба враховувати, додалося повномасштабне вторгнення росії в Україну.
«Якраз у день повномасштабного вторгнення росії я мала виступати на глобальній конференції з питань клімату.
Розповіла, що ми під бомбардуванням. Але зміна клімату попри ці жахливі події триватиме. І її треба все одно зупиняти. Понад те, агресія фінансується через продаж агресором викопного палива. І однією з причин, через яку таке фінансування агресора можливе — залежність цивілізації від викопного палива. Це фактично викопні палива воюють за те, щоб залишитися у цьому світі. І якщо людство знайде способи обходитися без них, це допоможе зупинити зміну клімату. І — агресора в Україні», — сказала Світлана Краковська.
Одна з організацій, яка відстежує якість повітря, почала моніторити, скільки грошей отримує росія від продажу викопного палива. У перший рік росія отримувала відчутно більше, ніж після введення згодом санкцій. Останні півтора року це дещо менше, але дохід від продажу все одно залишається колосальним. Це 700 млн євро щоденно. росія за час повномасштабного вторгнення отримала понад 700 мільярдів євро від продажу викопного палива. Європа теж бере у цьому участь, вона заплатила росії вже 240 мільярдів євро.
Основні покупці — Індія і Китай. Але це має й свою ціну для них. Якість повітря у цих двох країнах просто жахлива. У світі 4,5 млн людей помирають від поганої якості повітря. Більшість із них — саме в Індії. Китай вживає заходів, повітря там поліпшилось. Що у наших союзників, які з одного боку почали індустріальну революцію, з іншого — зрозуміли її вплив на довкілля і почали з цим працювати? У Великій Британії запровадили ефективні заходи, стало краще. У нас теж краще, але це не заходи. Це падіння економіки.
«Місяць тому ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» на замовлення проєкту Capacities for Climate Action провів дослідження думки українців про зміну клімату. 93 % опитаних вважають це серйозною проблемою. Так, у нас війна, і треба зосередитися на перемозі, але боротися зі зміною клімату та адаптуватися до неї теж потрібно. 89 % опитаних відчувають вплив зміни клімату на їхню місцевість та очікують суттєвих наслідків у майбутньому. Стільки ж зазнають впливу зміни клімату особисто. Це відчутний прогрес порівняно з 2018 роком, коли у нашому парламенті пройшли перші слухання щодо зміни клімату і були представлені результати аналогічного опитування. Тоді тільки 7 % вважало зміну клімату серйозною проблемою. Водночас наші люди розуміють, що треба відновлювати економіку енергоефективно, вводити жорсткі заходи для досягнення таких показників, використовувати сучасні матеріали й технології, будувати інфраструктуру відповідну», — повідомила Світлана Краковська.
На жаль, у світі є дуже багато фейків щодо викопних палив. Звіт ЮНЕП (екологічна програма ООН — ред.) визначив кілька сигналів, які заважатимуть рухатися у правильному напрямку. Наприклад, зацікавлені сторони дезінформують суспільство щодо вартості «зеленої» енергетики, через що в десять разів більше іде субсидій у викопні палива. Тобто, цей фейк не дає змогу здійснити швидку трансформацію в енергетиці.
Кліматично комфортні міста
«У травні 2022-го я була в Давосі на зустрічі світових економічних лідерів. І там я, кліматологиня з України, сказала, що ми будемо відбудовуватися краще, кліматично й енергетично краще. Це дуже добре було сприйнято.
росія нищить наше життя, наші міста, нашу інфраструктуру, наші житла. Зруйновано 210 000 будівель на лютий 2024-го. Це все фіксують міжнародні спостерігачі, у кожному місті й містечку. 50 терабайтів інформації. Ми їх відбудуємо після перемоги. Але як саме? Сподіваюсь, за принципом «краще, ніж було», — зазначила пані Світлана.
У світі є приклади кліматично стійкої відбудови. Комісія зі зміни клімату (IPCC) робитиме звіт у 2027 році. І там буде також про зміну клімату в містах, про адаптацію, як зменшити викиди й роль міст — як локальні адміністрації можуть сприяти кліматичній стійкості. Це будуть приклади з усієї планети.
«Триває номінація на авторів звіту. Закликаю науковців, архітекторів, управлінців подавати свої кандидатури. Всіх, у кого є приклади кращої відбудови. Місяць тому в Софії затверджувався зміст цього звіту. Говорили, що треба розглядати різні категорії міст — великі й маленькі, прибережні й гірські. А я внесла пропозицію про зруйновані міста як категорію — зруйновані не лише повенями, землетрусами, а й війною», — завершила свій виступ Світлана Краковська.
Після презентації кореспондент «Світу» поставив науковиці кілька запитань:
— Пані Світлано, що ви порадите щойно призначеній міністерці захисту довкілля Світлані Гринчук?
— Поради давати не буду, це не моя компетенція і сфера відповідальності, просто покажу різні сценарії. Адаптація дуже важлива, ми недооцінюємо теплові стреси, особливо у містах, руйнацію інфраструктури саме з кліматичного погляду. Усе це треба досліджувати. Як саме вплине зміна клімату на той чи інший сектор, я не знаю, але можу показати, як змінюватиметься клімат за різних варіантів нашої поведінки. А далі мають бути робочі групи по кожному сектору, які вивчатимуть вразливість до кліматичних ризиків, критичні точки. Так ми підготували стратегії адаптації для трьох пілотних областей, вони вже готові.
З іншого боку — треба приділяти увагу запобіганню зміні клімату. Пані Світлана Гринчук прийшла з Міненергетики, сподіваюсь, буде гарна співпраця, бо енергетичний сектор — один з ключових у сфері запобігання зміні клімату. Менше викидів — менше впливів на кліматичну систему.
— Наскільки важлива роль водно-болотних угідь, торфовищ, боліт у протидії змінам клімату?
— Зміна клімату викликана з одного боку збільшенням викидів, а з другого — зменшенням спроможностей (площ, потужностей тощо) поглиначів — екосистем, які консервують вуглець. Якщо зберігати та відновлювати такі поглиначі, тоді, відповідно, буде менше впливу на кліматичну систему.
— Наскільки масштабно й активно має цим займатися суспільство, щоб вирівняти або хоча б утримати ситуацію? Що вже робиться в Україні?
— Треба займатися цим активно і по-максимуму. Щодо дій… Наскільки я знаю, UNDP (ПРООН — Програма розвитку ООН — ред.) проводило тендер, шукали науковців, які будуть писати методику моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів для торфовищ. Це якраз робиться для того, щоб держава знала, скільки парникових газів викидається, скільки утримується, скільки фіксується, поглинається. Є така державна установа у складі Міндовкілля — Національний центр обліку викидів парникових газів. У них прямо записано в установчих документах, що їхнє завдання — боротьба зі зміною клімату та зменшення негативного впливу людської діяльності на навколишнє середовище. Вони працюють на національному рівні, взаємодіють з урядом, промисловими підприємствами та іншими зацікавленими сторонами для розвитку стратегій та політик, спрямованих на зменшення викидів парникових газів.
Вони оцінюють викиди від енергетики, промисловості, агросектору, змін лісових, степових, водних екосистем, відходів. Це та основа, на якій вже можна розробляти плани дій боротьби зі зміною клімату та адаптації до неї. Але запитання про ці плани вже треба ставити чиновникам.
Довідка «Світу»: Світлана Краковська, старша наукова співробітниця, кандидатка фізико-математичних наук, очолює лабораторію прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту. З 2013-го представляє Україну в IPCC — Міжурядовій групі експертів зі зміни клімату при ООН. Журнал Nature включив її до десятки найвпливовіших на науку людей у 2022 році. У 1997–1998 роках була однією з перших чотирьох жінок-зимівниць на українській антарктичній станції «Академік Вернадський», у 2021 році нагороджена Орденом Княгині Ольги III ст. за внесок у наукові дослідження Антарктиди у зв’язку з 25-річчям станції «Академік Вернадський».
Записав і ставив запитання Олег ЛИСТОПАД
Фото Олега Листопада
Графіки – з презентації Світлани Краковської на INSCIENCE Conference 2024