Як це завжди буває, спочатку була ідея. А питання начебто дрібне — як провести шкільну олімпіаду, якщо у нас декілька учасників від кожної паралелі. У чому змагання, якщо, наприклад, лише два семикласники хочуть спробувати себе в олімпіадній фізиці? От ми й придумали — запросити позмагатися учнів інших шкіл.
Ніхто не прийде, кому це треба, казали нам. Ви хочете переманити чужих олімпіадників, ніхто їх до вас не пустить, казали нам. Будуть списувати, казали нам. Діти не знають фізики, ніхто нічого не розв’яже, казали нам. Що ж із цього вийшло?
Так ми започаткували відкриту шкільну олімпіаду з фізики BasisOpen. Цього року вона проводиться вже вдруге. Що для мене найголовніше: діти — прийшли. І — розв’язували. Розв’язували багато і з задоволенням. Хоча за це не обіцяли ні оцінок, ні матеріальної винагороди, ні просування до якихось наступних етапів, ні переваг під час вступу у виші. У чистому вигляді любов до фізики, до навчання, до інтелектуальних змагань. У найчистішому, який можна собі уявити. Понад сто учасників з Києва та інших міст, півсотні учасників очного експериментального туру, на який приїхали учні зі Львова, Одеси, Корсунь-Шевченківського.
Олімпіада проводилася у два тури — теоретичний та експериментальний. На теоретичному турі учасники отримували завдання (7 задач) та розв’язували їх удома впродовж вихідних, суботи та неділі. Задачі були підібрані так, щоб було цікаво і початківцям (це ж шкільна олімпіада, І етап), і досвідченим ветеранам олімпіадного руху. Зізнаюся, скласти такі завдання було непросто. Найкращі (65 учасників цього року, з яких фактично прийшов 51) були запрошені на експериментальний тур, який проходив наживо у школі «Базис», таке число обмежувалося можливостями нашого бомбосховища. Чого ми трохи не очікували — що серед учасників буде більше десятка призерів тогорічної Всеукраїнської олімпіади з фізики, тобто конкуренція була просто шалена.
Завдання експериментального туру готувалися упродовж року в бурхливих суперечках: вони мали бути не прості, не складні, не загальновідомі, змістовні з погляду фізики, доступні для початківців-олімпіадників, цікаві для досвідчених «бійців», ще й «підйомні» у сенсі обладнання. Цього року учасники досліджували електричний опір сосиски, вимірювали відстань до недоступної планети Жаба, розміщеної на вчительському столі, медитували на крутильному маятнику та багато чого іншого.
Дуже дякую Українському фізико-математичному ліцею та Максиму Пашку (голові журі Всеукраїнської олімпіади з фізики) за методичну допомогу та окремо — за можливість поселити іногородніх учасників у гуртожитку ліцею. Така готовність до співпраці легендарного державного закладу з приватною школою дуже тішить.
Експериментальний тур наживо під час війни — це окрема історія, повна радості, клопоту, напруження. І болю, що не для всіх дітей України така подія є доступною. Дякуємо ЗСУ, які тримають фронт, ППО, які тримають небо, за цю можливість. Впевнений, що багато учасників цієї олімпіади посприяють обороноздатності України в майбутньому, власне, це одна з основних причин, чому ми це робимо.
Чому ми це робимо? Для мене один з головних принципів у житті такий: «Якщо щось робиш — роби це добре». Ми, вчителі фізики школи «Базис», просто виконуємо свою роботу і намагаємося робити її якнайкраще. Вдячність учнів відчувається, наприклад, у тому, що проблеми зі списуванням — мінімальні, хоча їм дозволено спілкуватися та користуватися інтернетом. І на олімпіаді, і потім на уроках. Навіщо списувати, якщо ти прийшов сюди вчитися? Гарна робота — висока цінність. Так, її можна монетизувати за бажання, у реаліях приватної школи її не можна не монетизувати, але це не головне. Головне (хочете — вірте, хочете — ні), що учні приходять до нас, щоб вивчати фізику, щоб розв’язувати задачі, учні, які в майбутньому триматимуть оборону України.
Поділюся секретом — навесні «Базис» планує ще одну олімпіаду, трохи іншого формату. ExPhO-Basis — це командна олімпіада з фізичного експерименту, продовження лінії олімпіад ExPhO, які проводилися фізичним факультетом та ФРЕКС КНУ впродовж більш як десяти років. Тут команди отримують завдання з обладнанням, виконують їх та захищають свої результати перед журі, все наживо. Запрошуємо команди, запрошуємо авторів задач до співпраці та запрошуємо вчителів долучитися до роботи журі, бо одна з проблем ExPhO — залучити велику кількість (треба реально багато) кваліфікованих людей у журі.
Ми, вчителі, робимо свою справу, навчаючи дітей, поки ППО робить свою, щодня збиваючи запущене потворною московією залізяччя, яке летить по українському небу. Буває важко знайти сили й час, але в окопах — важче. У важких умовах ми створюємо острівці освіти, заради яких, можливо, хтось повернеться в Україну. Ми тримаємо освіту, щоб український воїн знав: у його дітей є майбутнє.
Олександр ТРИЛІС, учитель фізики, Заслужений вчитель України, співзасновник Науково-дослідницької школи “Базис”.
Фото Юрія Білецького. (Учасники олімпіди дали дозвіл на публікацію фото)
Читайте також: