uk

У Волинському нацуніверситеті ім Лесі Українки триває Конгрес Світової федерації українських лікарських товариств

ХХ Конгрес Світової федерації українських лікарських товариств ініційований медичним факультетом Волинського національного університету імені Лесі Українки, Світовою федерацією українських лікарських товариств, Всеукраїнським лікарським товариством, Українським лікарським товариством (Львів), Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького. Про це ідеться у повідомленні Відділу інформаційної політики Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Урочисте відкриття конгресу відбулося в Центрі культури та дозвілля. У ньому взяли участь представники влади, медики-практики, науковці, студентство та ЗМІ. Модерував конгрес президент Світової федерації українських лікарських товариств Андрій Базилевич, який розповів про історію організації, основні етапи її становлення. За його словами, 1977 року медики українського походження створили Світову федерацію українських лікарських товариств.

«Ми маємо відносно нову справу – відкриття медичного факультету, бо мали вже досвід підготовки фізичних терапевтів, реабілітологів. Але, звісно, спеціальність “Медицина”, а тепер ще й “Стоматологіяˮ, бо ми отримали уже відповідну ліцензію, – це відносно нова справа, то ми будемо щиро вдячні, якщо поважне науково-лікарське товариство нам як ніверситету даватиме певні пропозиції, рекомендації щодо того, як нам найкраще за теперішніх умов готувати лікарські кадри», – зауважив у своєму виступі проректор з навчальної роботи та рекрутації Юрій Громик.

Провідні представники медичної галузі зосередили свої дискусії на таких питаннях:

1. Українські лікарські товариства у світі: реалії та перспективи розвитку.

2. Професійна автономія, лікарське самоврядування. Лікарська етика та професійна відповідальність лікарів. Ліцензування, сертифікація, акредитація. Безперервний професійний розвиток і медична освіта.

3. Зміни охорони здоров’я в Україні: громадське здоров’я та спроможність до подолання епідеміологічних загроз; зміни в наданні медичної допомоги у воєнний період; реформування первинної та вторинної ланок надання медичної допомоги управління в охороні здоров’я тощо.

4. Реабілітація та медико-соціальні проблеми, мультидисциплінарний підхід: посттравматичні стани (бойова, побутова травма), адаптація учасників військових дій.

5. Наукові здобутки та сучасні інноваційні технології в сучасній медицині: діагностика, лікування, профілактика; організація охорони здоров’я та медичної допомоги; наукові дослідження та стандарти.

Читайте також: