Будь-хто, хто хоч раз подивився культову стрічку «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, вже знає чимало про красу і велич лісів Українських Карпат. Ще більше знають ті, хто там хоч раз побував. Не кажучи вже про мешканців. Тому зовсім не дивно, що вирубка цих лісів для кожного українця — тема болісна.
Мем про «лисі Карпати» вже давно є не мемом, а гіркою насмішкою над чи то безпорадністю громад, чи то невдалим господарюванням лісівників. Правоохоронні органи сплять? Журналісти зняли про це чимало сюжетів. А чи можна побачити ширшу картину, зрозуміти повний обсяг проблеми?
Начебто — можна. Коли в руках є зручні дані відкритого формату про глобальне знеліснення.
Інструмент для тропічних лісів — Карпатам
Геопросторові дані Global Land Analysis and Discovery (GLAD) дають змогу відкрито і безплатно виявляти «знеліснення» у практично будь-якій точці земної кулі. Цей інструмент створено на основі супутникових даних Landsat Геологічної служби США. З 2000 року можна виявляти, де лісовий покрив з тієї чи іншої причини «зник». GLAD розроблено з фокусом на тропічні ліси, адже саме там наявне найбільше біорізноманіття наземних екосистем планети, і будь-яка вирубка (чи пожежі) у незайманих лісах є негативним сигналом. Навіть якщо така ділянка легко може самозаліснитись (із рослинністю заввишки вже кілька метрів) навіть у межах того самого року.
За допомогою GLAD можна моніторити й ліси Карпат. Цей інструмент використали журналісти NGL.Media у своїй статті «Фантастичні вирубки і де їх шукати: Українські Карпати втратили 10 % лісів». Також NGL.media публікує інтерактивну карту, яку коментує так: «…За останні 20 років в українській частині Карпат вирубали 161 тис. га лісу — це майже 10 % усього лісового покриву».
Хто підкаже, як інтерпретувати?
Будь-який вчений чи й просто досвідчений експерт, який роками працює з геопросторовим аналізом та супутниковими даними, може легко помітити проблеми з технічного боку аналізу в публікації NGL.Media. Звичайно, у «Фантастичних вирубках і де їх шукати» можна побачити й коментарі від кількох експертів (до речі, змістовні), однак ця інформація прямо не стосується головного меседжу статті — «Втрати лісу колосальні»!
Зі швидкого аналізу публікації NGL.Media стає зрозуміло, що з науковцями у сфері дистанційного зондування Землі не радилися взагалі. Найбільш прикра технічна помилка, яка компрометує всі висновки журналістів — це ремарка про «приріст дерев упродовж 2000–2020 рр.». На сайті GLAD прямо вказано, що «відновлення» лісового покриву їхніми моделями моніторилось лише по 2012 рік. Отже, порівняння «втрат лісу» за 2000–2023 рр. та «відновлення» за 2000–2012 рр. апріорі не може бути коректним. А надто враховуючи, що лісові культури, посаджені на зрубові, можуть бути класифіковані як «ліс» на супутниковому знімку лише через 5–10 років.
То як краще інтерпретувати дані «знеліснення» від GLAD? Якщо мати на руках карту наземного покриву, таку, як, скажімо, ESA WorldCover 2021, то можна її порівняти з даними «знеліснення» за попередні десятиліття. Звичайно, порівнювати карту лісів за 2021 рік із картою знеліснення за 2000–2021 роки немає сенсу: свіжі зруби будуть позначені як безлісі ділянки, і сторонній спостерігач не зможе зрозуміти, чи там збудували новий курорт і лісу більше не буде, чи посаджені лісові культури на цій ділянці таки стануть лісом за якихось 5–10 років.
Спробуємо порівняти вищезгадану карту ESA WorldCover 2021 із даними «знеліснення» GLAD за 2000–2011 рр. Даємо фору будь-якому зрубові мінімум 10 років — достатній час для того, щоб адекватно посаджені лісові культури підросли й були виявлені на супутникових знімках. Для прикладу розглянемо одну з ділянок. (Див. на малюнку)
Напівпрозорі оранжеві пікселі «знеліснення» від GLAD показано поверх свіжого супутникового знімка за 2021 рік, що відповідає карті ESA WorldCover 2021. Щільний лісовий покрив видно одночасно на обох джерелах інформації — там, де згідно з даними GLAD та журналістів NGL.Media, «відбулося» знеліснення.
Прикрої неправильної інтерпретації щодо корисного (і, головне, відкритого) інструменту можна було б уникнути, якби представники медіа також звернулися за відгуком до профільних експертів. Себто, науковців.
Проблемі моніторингу стану і динаміки лісів в Українських Карпатах присвячено як україномовні, так і англомовні наукові публікації. Однак не часто можна спостерігати, що українських учених, які працюють із геопросторовими даними про ліс, представники медіа просять поділитися думкою. Та й проблема не обмежується тільки журналістами.
Представники ДП «Ліси України» (ДПЛУ), що управляє більшістю лісів у нашій державі, не забарились із відповіддю на публікацію NGL.Media. Фахівці ДПЛУ одразу зазначили, що побіжний погляд на вебкарту від NGL.Media показує «втрати лісів» там, де реальний ліс є вже багато років. Водночас коментаря від науковців ми також не побачили — лише дивні ремарки про джерело фінансування проєкту NGL.Media (спойлер: гранти від європейців), наче це якось стосується теми публікації.
Можна припустити, що науково обґрунтований, якісний і детальний аналіз динаміки знеліснення та відновлення лісів Карпат могли б зробити науковці на замовлення ДПЛУ, Державного агентства лісів України чи Міндовкілля. Проте досі така ініціатива, схоже, не на часі.
Мій швидкий та примітивний аналіз «показав», що з тих 100 тис. га «втрат лісу» за даними GLAD у Карпатах за 2000 –2011 рр., на карті ESA World Cover 2021 94 тис. га — вкриті деревами. Куди ділись решта 6 тис. га лісу? Або справді зникли (наприклад, стали частиною курорту), або є частиною похибки одного з двох використаних мною продуктів.
Користь відкритих даних
GLAD — непоганий інструмент, і розуміння його обмежень дає змогу зробити справді корисний аналіз. Виявити незаконні рубки на природоохоронних територіях та, особливо, у пралісах? Так. Порівняти офіційні площі величезних рубок (чи то під будівництво чергового курорту, чи то на місці вітровалу) із супутниковою «реальністю»? Чом би й ні. Спробувати відшукати реальне знеліснення внаслідок махінацій із землею та появою котеджних містечок у мальовничій місцевості? Було б бажання!
Звісно, важко зберігати довіру до результатів пошуків, аналізу та публікацій, якщо вони не витримують критики з технічного погляду. Представники медіа і громадськості, органів влади та держпідприємств мають більше звертати увагу на вчених — людей, у яких є реальна експертиза і які готові нею ділитися.
Максим МАЦАЛА, PhD
Читайте також: