29 жовтня в Києві відбулася конференція «Культурна спадщина: захист культурних кордонів» за участі представників державних органів та установ, громадських об’єднань, бізнесу, освітян, музейників та міжнародних партнерів.
Захід пройшов у форматі дискусійних панелей, присвячених таким темам, як культурна спадщина та стійкість нації, практичні кейси із захисту культурної спадщини, культурна спадщина та економічна стійкість країни.
Відкриваючи конференцію, до присутніх звернувся голова Всеукраїнської асоціації охорони культурної спадщини Олександр Никоряк. Він наголосив на важливості проведення таких заходів, які слугують платформою для діалогу між різними інституціями для вирішення нагальних питань, зокрема, що стосуються збереження національних культурних надбань. Він підкреслив, що «усвідомлення значущості матеріальної та нематеріальної культурної спадщини, системне управління нею — є стратегічним фокусом у формуванні стійкості нації у боротьбі за незалежність».
За словами директора департаменту культурної спадщини Міністерства культури та стратегічних комунікацій Наталії Войцещук, запит суспільства на культуру існував завжди, а сьогодні він особливо помітний: «Сьогодні запит на збереження культурної спадщини є не лише від державних інституцій, а й від громадськості, бізнесу та культурних організацій, що об’єднуються для підтримки важливих проектів. Лише через активну участь громади та культурних інституцій, що працюють на загальне благо, можемо побудувати стійкий зв’язок із бізнесом і створити успішні спільні ініціативи, які мають довгостроковий позитивний вплив на суспільство».
У свою чергу керуюча партнерка інвестиційної компанії Dovgiy Family Office, що стала титульним партнером заходу, Оксана Гуляєва наголосила, що спільна мета українців полягає в об’єднанні зусиль у потужній синергії, де кожен учасник ринку розуміє важливість культурної спадщини для бізнесу і суспільства: «Ми повинні скласти спільний пазл, щоб культурні ініціативи не сприймалися як тягар, а стали основою для процвітання наших міст».
Тему продовжила директорка Музею Ханенків Юлія Ваганова: «Розуміння і свідоме «привласнення» нашої спадщини формує нашу ідентичність і зміцнює нашу незалежність і безпеку. Ворог намагається стерти нашу пам’ять. Ми фізично відчуваємо цю порожнечу. Але ми маємо вистояти і перепривласнити нашу спадщину навіть через пусті музеї».
Практичним кейсом у рамках конференції поділилася генеральна директорка Національного художнього музею України Юлія Литвинець. Вона розповіла про досвід співпраці з державою і меценатами, які доєдналися до реставрації будівлі музею у 2016 році та у подальші роки.
Захід ініційовано Всеукраїнською асоціацією охорони культурної спадщини.
Переглянути повний запис конференції та виступи усіх спікерів можна за за посиланням.
Читайте також:
- То скільки ж зрубано лісу в Карпатах або Криза довіри до українських науковців
- BasisOpen — як просто взяти й провести олімпіаду з фізики
- Справа життя Петра Гули. Чеські національні парки. Чим вони відрізняються від наших
- Забагато чи замало в Україні науковців?
- Рух до гармонії, чи до самознищення: системне осмислення конфліктуючого світу
- Чому Україна виграє цю війну?