Обмінювалися досвідом з підготовки кваліфікованих реабілітологів, презентували власні проєкти, обговорювали перспективи розвитку біобезпеки й реабілітаційних технологій в Україні та світі — такою насиченою й цікавою була програма Міжнародної науково-практичної конференції «Біобезпека та сучасні реабілітаційні технології. Теорія, практика, перспективи», яку вже вчетверте організовує факультет біомедичної інженерії (ФБМІ) КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Це вже IV міжнародна науково-практична конференція, яку організовує факультет біомедичної інженерії (ФБМІ) КПІ ім. Ігоря Сікорського. Цього разу вона об’єднала науковців, фахівців медичної та інженерної галузей з України, Австралії, США, Італії та Нідерландів, щоб обговорити перспективи розвитку реабілітаційних технологій і обмінятися найкращим досвідом з підготовки кваліфікованих реабілітологів.
«Тематика нашої вже традиційної конференції сформувалася на стику двох викликів — це пандемія та війна. Нинішня конференція покликана дати відповіді на питання, як наш університет, наш факультет, об’єднавши науковців з усього світу, може розв’язати проблеми, спричинені цими викликами», — Ігор Худецький, завідувач кафедри біобезпеки і здоров’я людини факультету біомедичної інженерії (ФБМІ) КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Серед важливих іноземних гостей — Ґвідо Гендрікс, голова нідерландської компанії Gyromotics, яка виготовляє індивідуальні високотехнологічні протези стоп для дорослих і дітей. Пан Гендрікс неабияк зацікавився результатами роботи київських політехніків у галузі протезування та реабілітації й уклав меморандум про співпрацю з факультетом біомедичної інженерії (ФБМІ) та інженерно-хімічним факультетом (ІХФ) КПІ ім. Ігоря Сікорського задля реалізації спільних проєктів.
«Ми допомагатимемо вашим фахівцям вдосконалюватися в галузі протезування нижніх кінцівок, знаходити нові рішення для того, щоб протез стопи мав ще більше функцій і давав ще більше мобільності й свободи руху», — Ґвідо Гендрікс, голова нідерландської компанії Gyromotics.
Фундаментальні й практичні дослідження, які представили київські політехніки на конференції, спрямовані не лише на посилення біобезпеки як складника національної безпеки, а й на створення ефективних юзкейсів, практичну допомогу нашим військовим і цивільним, які втратили здоров’я на війні.
Читайте також:
- російський шантаж Запорізькою атомною: не перебільшувати небезпеку
- Чи потрібні заплавні ліси на дні Каховського сховища ?
- То скільки ж зрубано лісу в Карпатах або Криза довіри до українських науковців
- BasisOpen — як просто взяти й провести олімпіаду з фізики
- Справа життя Петра Гули. Чеські національні парки. Чим вони відрізняються від наших
- Забагато чи замало в Україні науковців?
- Рух до гармонії, чи до самознищення: системне осмислення конфліктуючого світу