Яку відповідальність несе наука за демократичну та об’єднану Європу?
У жовтні Берлін-Бранденбурзька академія наук разом з Європейським центром солідарності організувала конференцію «Відродження Європи». Наше видання вже писало про однойменний маніфест, який підписали низка урядовців, представників наукових установ і громадських організацій з України та всієї Європи. І от тепер конференція, яка відбулась у досить символічному місці — на території Гданської верфі, де свого часу зародився легендарний рух «Солідарність». «Світ» звернувся до радника президента Берлін-Бранденбурзької академії наук Роланда Рьомхільдта з проханням детальніше розповісти про перебіг конференції.
— Пане Роланде, розкажіть, будь ласка, яку спільноту зібрав захід? Чи були в центрі уваги виклики, які виникають у контексті російської агресії проти України?
— Так, ці виклики були в центрі уваги конференції. Берлінсько-Бранденбурзька академія наук та її партнерські організації зібрали на заході різноманітну групу науковців та представників громадянського суспільства з 14 європейських країн, а також членів-засновників спільноти Young Network TransEurope. Разом всі вони обговорили, як російська агресія та її наслідки кидають виклик і трансформують демократії в Європі, а також — як Україна та її сусіди можуть бути краще інтегровані в об’єднану Європу майбутнього.
— Конференція започаткувала спільноту «Young Network TransEurope» (YNT), яка має на меті об’єднати молодих науковців, щоб доносити свої ідеї до громадськості, мати сильніший голос, а також ініціювати мультидисциплінарні проекти. Хто приєднався до цієї спільноти? Які установи представляють його члени? Які завдання ставить перед собою YNT на цьому етапі?
— Ця спільнота дуже різноманітна. До її складу увійшли 17 чудових вчених, які досягли певного успіху в кар’єрі, а також один митець. YNT охоплює усі види дисциплін, від архітектури та історії мистецтв до права, економіки, хімії й біології. Окрім українців, котрі працюють як в Україні, так і за кордоном, в YNT є німці, угорці, румуни та поляки, які працюють в університетах та дослідницьких інститутах по всій Європі. Ми сподіваємося охопити набагато більше європейських країн під час наступного раунду відбору учасників, який відбудеться наступного року.
Нинішня мета — розробити перші міждисциплінарні проєкти, які стосуються викликів свободі, демократії та процвітанню в Європі в контексті війни росії проти України. Найперший проєкт – це публікація підсумків конференції, зокрема ідей, які обговорювали учасники YNT.
— Так, протягом двох днів конференції учасники YNT ділилися своїми ідеями та баченнями на теми свободи, демократії та процвітання. Які ключові меседжі ви б виділили?
— Один з учасників висловив ідею — ми повинні бути сміливими, але водночас реалістичними. Вважаю, що це дуже влучний підсумок. Після першого етапу енергійної підтримки України дедалі більше людей тепер усвідомлюють, що нам потрібна наполегливість і дуже довгострокові перспективи, щоб справді перемогти і змінити щось на краще. Аби уникнути помилок, які призвели до війни, та їхніх наслідків, нам потрібні фундаментальні зміни в тому, як ми визначаємо Європу, її центральний ландшафт і тих, хто до нього належить. Ви можете мати багато гарних ідей і пропозицій, але вони не допоможуть, якщо вони не підкріплені ідеями про те, як ми можемо їх реалізувати. Тому нам потрібен новий утопічний потенціал, що базується на авторах, ідеях і перспективах, які були маргіналізованими, наприклад — з українських джерел. І водночас це має бути не «мистецтво заради мистецтва», а фактично зміна позицій. І ми повинні дивитися вперед на наступні 5, 10 або навіть 20 років, коли думаємо про майбутній шлях.
— Не секрет, що в багатьох європейських країнах спостерігається втома від питання України, чим користуються деякі політики-популісти. Як ви вважаєте, чи достатньо сьогодні чути голос європейських інтелектуалів, які є прихильниками України як частини великого «європейського проєкту»?
— Однозначно ні, має бути набагато більше розголосу. Це саме той виклик, який ми хочемо вирішити разом з YNT. Нам потрібна наполегливість, ще більше витривалості, аби справді рухатися до Європи, яка не буде менш вільною, демократичною та процвітаючою. Після 24 лютого 2022 року багато хто усвідомив, що, наприклад, у Німеччині, ми все ж таки недостатньо прислухалися до занепокоєння щодо агресивної політики росії. І багато людей насправді чогось навчилися з того часу. Але, як ви сказали, псевдоексперти та пропагандисти все-таки знаходять свою аудиторію, можливо, особливо після більш ніж 2,5 років повномасштабної війни та втоми, що посилюється з огляду на безліч глобальних криз.
Але давайте розберемося: хіба це втома порівняно з тим, що переживають люди в Україні, борючись за свободу всіх нас? Багато хто чіпляється за надію, що ми можемо просто повернути час назад до нібито кращого минулого. Але це, звичайно, небезпечна ілюзія. Таким чином, одна з наших цілей – надання молодим дослідникам платформи. Зокрема тим, хто насправді має сказати щось більше, аніж просто голосно висловити думку, тим, хто має інноваційні та конструктивні ідеї. Сподіваємось, що це внесок (один із багатьох необхідних) в повільну зміну у перспективах того, що має значення для нашого континенту.
Водночас нам потрібно продовжувати боротися за різні погляди на так звану «Східну Європу», яка насправді є ядром Європи, і я міг би додати багато таких моментів. Суть в тому, що ми повинні залишатись почутими, аби було захищено академічну свободу, зрештою — свободу взагалі. Ми повинні інвестувати ще багато років, бо в іншому разі ті, хто не хоче єдиної та мирної Європи, значно посилять свої позиції. Я вдячний нашим друзям в Україні та в інших країнах, які географічно близько до росії, за те, що вони постійно нагадують нам про це та наполягають на змінах. Будь ласка, продовжуйте, у вас є багато союзників, але іноді їх не всі чують. Якщо ми об’єднаємося, то зможемо переконати і тих, хто сумнівається.
Розпитував Дмитро ШУЛІКІН
На фото: Роланд Рьомхільдт
Читайте також:
- Чи потрібні заплавні ліси на дні Каховського сховища ?
- То скільки ж зрубано лісу в Карпатах або Криза довіри до українських науковців
- BasisOpen — як просто взяти й провести олімпіаду з фізики
- Справа життя Петра Гули. Чеські національні парки. Чим вони відрізняються від наших
- Забагато чи замало в Україні науковців?
- Рух до гармонії, чи до самознищення: системне осмислення конфліктуючого світу