На яких ключових технологіях сьогодні концентрують увагу наші ОПК і військо, як подружити науку й оборонно-промисловий комплекс, як виробничникам у непростих умовах значно наростити виробництво? Під часу форуму «Інновації в оборонно-промисловому комплексі», який відбувся в рамках фестивалю Sikorsky Challenge, пролунало чимало цікавих думок від представників органів державної влади, державних і приватних підприємств ОПК та їхніх об’єднань.
Україні потрібна сильна економіка, яка дозволить інвестувати в обороно-промисловий комплекс. Сьогодні потрібно нарощувати експортні можливості нашого ОПК. А він, зі свого боку, буде сильним, коли поєднає свою діяльність з провідною українською наукою. З таких тез розпочав дискусію модератор форуму, прем’єр-міністр України у 2005 – 2006 роках, директор Інституту передових оборонних технологій КПІ ім. Ігоря Сікорського Юрій Єхануров.
Асиметричні рішення
Україна сьогодні стала інноваційним хабом розвитку оборонних технологій, — зауважила керівниця оборонного кластеру Brave1 Наталія Кушнерська. — Сьогодні весь світ навчається в нас, і ми маємо це максимально використовувати. Зв’язок з фронтом, чітке розуміння, що працює в бойових умовах, а що ні, можливість швидко відправляти на тестування розробки і день у день отримувати зворотній зв’язок — все це дає велику технологічну перевагу.
Україна у війні тримається, зокрема, завдяки асиметричним рішенням. Як приклад, заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков навів появу в нас старлінку на початку повномасштабного вторгнення — це змінило правила гри і дозволило нашим Силам оборони мати надійну комунікацію. Ще одним таким рішенням стали дрони.
Посадовець нагадав, що проєкт «Армія дронів» було започатковано в 2022 році. Тоді в держави були кошти навіть на більшу кількість дронів, аніж могли виробити наші підприємства, в 2023-му попит майже дорівнював пропозиції. Сьогодні ситуація змінилась: на ринку близько 800 виробників і їхні спроможності, за підрахунками уряду, — приблизно 4 мільйони дронів на рік, це вдвічі більше, аніж може викупити держава. Тож недарма «червоною ниткою» під час дискусії була тема можливого дозволу на експорт вітчизняного озброєння.
Як акцентував заступник міністра, жодна ідея, яка наближає нас до перемоги, не має залишитися поза увагою. В цьому контексті йшлося про діяльність кластеру для розвитку військових технологій Brave 1 — спільної платформи Мінцифри, Міноборни, Генштабу, Мінстратегпрому, Мінекономіки, РНБО, Мінстратегпрому для тих, хто створює інновації для наших Сил оборони.
Як зауважила Наталія Кушнерська, успіх Brave 1 — це успіх України, наших інноваторів і команд, які мають мотивацію постачати технології на фронт. «Маємо постійні зустрічі з користувачами, з командами за різними напрямками, — розповіла вона. — Сьогодні у Brave 1 близько 50 активних проєктів для фронту — від перехоплювачів-антишахедів до систем зв’язку. Все, що сьогодні може дати нам перевагу на полі бою — в нас у роботі».
Одним з важливих проривів Олександр Борняков назвав встановлення системного процесу військової експертизи.
Генштаб для цього зібрав майже 500 експертів, створено декілька десятків комісій з різних напрямків. «Сьогодні інноватори насамперед отримують розгорнутий аналіз їхніх розробок, висновок, чи потрібні вони силам безпеки і оборони», — додав заступник міністра. Також, за його словами, триває робота над усуненням нормативних бар’єрів і прискоренням процесу сертифікації та введення в експлуатацію озброєнь, усунення інших проблем, які були зокрема з завезенням деталей.
Весь наш військово-промисловий комплекс — від маленького гаража до величезних підприємств — в унікальній ситуації, але ми можемо піти ще далі і стати технологічно однією з найрозвиненіших країн в плані рішень, які потрібні на полі бою, і ці рішення цікаві всім країнам НАТО. Таку думку висловив представник компанії «Awedyne» Павло Мельник. «Протягом 10 — 15 років вони наш досвід адаптують під себе, — вважає експерт. — Питання — хто буде брати в цьому участь: ми чи їхні виробники. Я вважаю, що є велика ймовірність, що ми можемо велику частину взяти на себе».
Мати перевагу в технологіях
Щодо ключових напрямків інновацій в ОПК, то тут, за словами Олександра Борнякова, фокус на дронах, радіоелектронній боротьбі, штучному інтелекті і роботизованих системах. Цю тему у своєму виступі розвинув і заступник Головнокомандувача Збройних сил України Андрій Лебеденко. За його словами, наш шлях — використання високотехнологічної зброї.
— Ми сьогодні задаємо тренди технологій, які використовуються на війні, — каже Андрій Лебеденко. — В нас високий рівень розвитку технологій радіоелектронної боротьби, безпілотних літальних апаратів. Щодо роботизованих комплексів, то цей напрямок дещо відстає від БпЛА, але в нас вже створено профільні підрозділи, які успішно над цим працюють.
Щодо технологій штучного інтелекту, то, за словами заступника головнокомандувача, їхнє використання дозволить суттєво підвищити ефективність систем виявлення і протидії ворожій зброї.
Андрій Лебеденко переконаний, що всі ці важливі задачі неможливо вирішити без науки. «Наші Збройні сили — кінцевий користувач розробок, вони бачать актуальність проблеми на полі бою, ідентифікують і прагнуть отримати рішення якнайшвидше, — зауважив він. — Ділимось інформацією з Мінцифри, Міністерством оборони, нашими науковцями. Ми наближаємось до того, аби створити ефективну систему, яка дасть змогу піднімати питання «нагору», брати в роботу напрацювання і якнайшвидше доводити їх до серійного виробництва.
Експорт: непростий вибір
Розвиваючи тему експорту, голова підкомітету Комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради України Олександр Маріковський, зауважив, що Україна обговорює скасування заборони на експорт озброєнь, щоб отримати додатковий дохід для нарощення виробництва. Нардеп визнає, що це непросте рішення, яке вимагає належного обгрунтування і пояснення.
— Таким кроком ми стимулюємо нашого виробника, — зауважив Олександр Маріковський. — Крім того, ми беремо зобов’язання ще краще забезпечувати потреби фронту, в жодному разі забезпечення не постраждає внаслідок експорту.
«Щодо експорту, то ми обома руками за, — каже Павло Мельник. — В такому разі ми зможемо виготовляти більше і дешевше. Це дасть змогу готувати нові прототипи, нові рішення і тестувати їх».
Директор із зовнішніх зв’язків ГС «Ліга оборонних підприємств України» Юлія Висоцька зауважує: якщо сьогодні будь-яке з підприємств спілки не отримуватиме замовлення, це приведе до звільнення працівників. Жорстко контрольований експорт — це не про зраду, а про необхідність заробляти кошти, завдяки чому ми могли б краще забезпечувати потреби ЗСУ».
Кадровий потенціал
Звісно не оминули учасники дискусії і питання кадрового потенціалу, підготовки кадрів. Юрій Єхануров окреслив можливості КПІ і плани на майбутнє. Давид Гурцкая акцентував увагу на тому, що наш ОПК зараз дуже потребує якісних інженерів, конструкторів, розробників. Цікаву думку висловив Павло Мельник, який зауважив, що студент, який часто грає в комп’ютерні ігри, симулятори, має абсолютно інше мислення і розуміння технологій, аніж в інженерів старшого покоління.
«Якщо надати таким молодим людям зворотній зв’язок з фронтом, то вони можуть дати справді класні й нестандартні рішення», — додав він. Також Павло Мельник запевнив, що жоден технар, який більш-менш знається на сучасних технологіях, не залишиться без роботи.
Чи приходить інвестор?
Виробничники висловила вдячність КПІ за створення платформи для інноваторів. Справді, як констатував Юрій Єхануров, тут поєднують свої зусилля науковці, промисловці, і звісно ті, хто вірить, що можна вкладати кошти в науку. І попри все інвестори і благодійники приходять, але, як констатував професор Єхануров, є певні проблеми організаційного характеру. Навіть якщо благодійники дають ресурс, то державному ЗВО важко освоювати ці кошти, бо казначейство, тендери тощо, а в результаті потрібні ОПК проєкти затягуються. Юрій Єхануров переконаний, що цю ситуацію потрібно змінювати, бо система занадто громіздка. Врешті-решт, на його думку, реформи під час війни можна зробити значно швидше, ніж в мирний час.
Дмитро ШУЛІКІН
Фото автора
Конкурс стартапів
ДРОНИ І ПРОТИ ДРОНІВ
Секція «Авіація, космос, оборона та безпека» стала наймасовішою на фестивалі — до фіналу потрапив 21 проєкт. Їхня тематика цілком відповідала трендам, які було озвучено на форумі «Інновації в ОПК»: дрони, РЕБ, ШІ, роботизовані системи. Хто ж здобув визнання міжнародного журі і підтримку партнерів фестивалю?
Перше місце, перемогу у номінації «Експортний потенціал продукції» і відзнаку «Найкраща інноваційна ідея» одного з підприємств Укроборонпрому здобув проєкт «Дрон з системою ураження Летигорошко». Такий дрон, як зауважують автори проєкту, дозволяє уражати літальні апарати противника, не втрачаючи власний дрон, і це значно зменшує вартість вильотів дронів перехоплювачів.
В номінації «Технологічна готовність дослідного зразка» переміг проєкт «Роботизована система наведення на ударні дрони типу «Shahed». Також цей проєкт здобув відзнаку Президентського фонду Леоніда Кучми «Україна». Суть проєкту полягає у розробці системи визначення повітряних цілей ворога на низьких висотах та їх оперативного знищення.
Перемогу в номінації «Практична готовність до серійного виробництва», відзнаки від фонду «Україна» й одного з підприємств Укроборонпрому виборов проєкт «Наземно дистанційно керований дрон «Електроноші». Цей дрон зі складним шасі призначений для евакуації поранених та виконання логістичних задач. Команда «Формула Студент КПІ», що нині виготовляє електроноші, вже передала декілька таких наземних дронів до війська.
В номінації «Перспективність, інвестиційна привабливість» перемогу здобув проєкт «K-Pilot — система автономного керування ударними дронами-камікадзе на базі штучного інтелекту і комп’ютерного зору». Автори розробили інтелектуальну систему автопілота — це дозволяє принципово якісніше та безпечніше виконувати бойові завдання.
Президентський фонд «Україна» також відзначив проєкт «Завадозахищена лінія зв’язку з постквантовим шифруванням». Як йшлося під час презентації, така лінія не дасть змоги противникам подавати сигнал або перехопити його за наявних у нього засобів.
У номінації «Smart solution» від одного з підприємств Укроборонпрому відзнаку здобув проєкт «Джміль-90» — БпЛА вертикального злету та посадки зі злітною вагою до 350 кг і вантажопідйомністю до 130 кг.