Кожна з команд, які подали проєкти на секцію «Інфраструктура та промисловий хайтек» фестивалю «Sikorsky Challenge 2024: інновації для миру і безпеки України», намагалася відповісти на реальні виклики й проблеми, які створила війна. Це були й інноваційний спосіб плести маскувальні сітки, і швидке зведення будинків для переміщених осіб, і діагностика обладнання (зокрема, в енергетиці), і багато інших проєктів та ідей.
Стартап «Електрохімічний 3D-друк» представив науковець Георгій Васильєв. Дослідник працює у Київській політехніці, спеціалізується на технічній електрохімії.
«Це технологія друку металом без лазера і порошку, — пояснив доповідач. — Вона може революціонізувати виробничі процеси, особливо у сфері виробництва з металу».
Георгій Васильєв розповів, що електрохімічний 3D-друк — це новаторська технологія, що використовує електрохімічний процес для прямого друку металевих виробів з високою точністю.
Відмінною рисою бізнес-моделі стартапу є концепція «Принтер як послуга». Команда пропонує виготовляти необхідні деталі, і — надає 3D-принтер у користування («за підпискою» чи орендою).
Учений пояснив, що електролітичне пошарове нанесення металу під дією струму дає змогу виготовляти металеві вироби складної конфігурації за кімнатної температури. Георгій Васильєв переконаний, що технологія стане у пригоді в авіації, електроніці, виробництві медичної техніки, а також скрізь, де потрібна точність та «індивідуалізація деталей».
Суттєвою перевагою технології є її екологічність і економічність. За словами науковця, під час традиційного виробництва залишається чимало відходів, а 3D-друк формує вироби безпосередньо з іонів, що знижує витрати матеріалів.
На перші два роки стартапу потрібно 289 тисяч доларів для виготовлення принтерів, розроблення онлайн-платформи тощо (80 тисяч уже вкладено). За цей період команда сподівається отримати дохід у 330 тисяч.
Розробка захищена патентом України, має рівень готовності ТRL 4, тобто це доведена робоча технологія.
РОЗПІЗНАТИ ПОЛАМКУ ЗА ЗВУКОМ
Ще один проєкт-фіналіст представив математик Андрій Старжинський. Разом з колегами він створив технологію Di-agnostics, яка за звуком розпізнає поламки обладнання.
Ідея створити технологію виникла декілька років тому, коли Андрій і колеги працювали над проєктом для ДТЕК. Робітники однієї з ТЕС розповіли, що для перевірки роботи котла й іншого обладнання вони… слухають його. Якщо труби з водою пошкоджено, з них виходить пара, це можна почути.
Математики вирішили навчити алгоритми ШІ прогнозувати поламки промислового обладнання по звуку. Так і було створено технологію Di-agnostics. Її називають «Shazam для промислового обладнання», за аналогією із застосунком, який розпізнає музичні композиції. Працюючи над алгоритмами, дослідники записували все, від офісного чайника до елеваторів комбікормового заводу. Також ШІ навчали за базами даних звуків виробничого обладнання.
«Аварії на виробництві завдають величезних збитків, — наголосив пан Андрій. — І краще передбачити, спрогнозувати поламки, ніж довго усувати їхні наслідки».
Технологія працює так: застосунок записує звук промислового обладнання, його передають «у хмару» і ШІ аналізує запис. «На виході» інженер дістає аналіз щодо роботи його обладнання і можливих поламок.
Конкуренти у стартапу є, наприклад, у Чехії. Але український Shazam має низку переваг, наприклад, не потребує додаткових інвестицій, його можна завантажити й одразу брати «в роботу».
Команда стартапу має досвід упровадження систем ШІ в Україні. Нині розробники застосунку ведуть переговори з компаніями у США, Данії, Італії. У планах: збільшити “потужність” системи, прогнозувати час, який залишився до аварії.
ХАМЕЛЕОН-КОМБАТАНТ
Ще один проєкт-фіналіст представила Дарина Рудь, асистентка кафедри менеджменту і публічного адміністрування Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова. Науковиця продемонструвала нову технологію створення маскувальних сіток на основі крученої світлотермостабілізованої нитки та обрізків тканини.
Перед створенням сітки команда отримує аерознімок місця, яке треба замаскувати (корпусу, складу, техніки тощо) і розробляє «візерунок» під особливості ландшафту. Також для максимальної імітації природних об’єктів розробники використовують методи фрактальної геометрії. «Промислові маскувальні сітки мають періодично повторюване зображення, яке легко розпізнає ворог, — пояснила Дарина. — Ми ж пропонуємо унікальні сітки, які складно розпізнати».
Сітка на поліамідній основі витримує значні навантаження, не рветься, не вицвітає. Рівень готовності проєкту — ТRL-7 (прототип пройшов випробування в робочому середовищі).
«Фронт близько! — наголосила Дарина. — Мета нашої команди — допомогти військовим та цивільним замаскувати важливі об’єкти».
СИСТЕМА DiM
Сукупність програмних та інженерних рішень для моніторингу, обслуговування і ремонту систем життєзабезпечення ЖКГ представив айтівець Олексій Кавінскі з Харкова.
Приміщення, у якому працювала команда цього стартапу, знищила російська ракета. Але, попри це, колектив продовжив роботу. Нині їхній проєкт DiM має високий рівень готовності (ТRL-8), технологія пройшла випробування і має готову документацію для серійного виробництва.
Проблеми, які прагне розв’язати стартап: мінімізувати витрати часу на моніторинг показників будівель; унеможливити помилки. Дані про стан будівель (температуру, вологість, показники лічильників тощо) збиратимуть за допомогою смартсенсорів у режимі реального часу. Під час критичних подій (аварій, влучання уламків дронів тощо) у будинку спрацює система оповіщення.
Для аграріїв
НАЙБІЛЬШЕ ХВИЛЮВАВСЯ ФЕРМЕР
У секції «Агротек і продовольча безпека» взяли участь не так вже й багато проєктів. Але за кожним з них стояла історія стійкості команд і бажання допомогти аграріям виявляти пошкодження земель, збирати кращі врожаї. А також — сприяти гуманітарному розмінуванню українських чорноземів.
ПОБАЧИТИ ВИРВИ З КОСМОСУ
Команда кафедри математичного моделювання та аналізу даних навчально-наукового Фізико-технічного інституту Київської політехніки (Фізико-технічний інститут КПІ ім. Ігоря Сікорського) представила проєкт WarScan. Єлизавета Волкова (асистентка кафедри) і Євген Салій (магістр) розповіли про платформу WarScan, на якій на основі супутникових даних та штучного інтелекту в режимі реального часу можна відстежити пошкоджені війною поля, знайти локальні вирви та кратери від бомбардувань.
«Ми допомагаємо знаходити вирви, сліди військової техніки та вигорілі ділянки, — зазначила Єлизавета. — Платформа стане у пригоді фермерам, агротрейдерам та консультаційним компаніям. WarScan — наш внесок у відновлення аграрного сектору України та забезпечення глобальної продовольчої безпеки».
Проєкт має високий рівень готовності (ТRL 7). Платформою WarScan уже зацікавилися інвестори.
МАШИНА ПРАЦЮЄ, ЛЮДИНА У БЕЗПЕЦІ
Голова фермерського господарства «Орбіта» із Запоріжжя Владислав Сергієнко представив радіокеровану машину з підготовки ґрунту до розмінування. Владислав Олексійович розповів, що керувати машиною можна дистанційно, на відстані двох кілометрів. Водій машини розміщується біля комплексу радіокерування наземної станції з щоглою заввишки до 7 метрів, з якого йде сигнал на приймач машини. На передній підвісці машина має змінні інструменти (культиватор, дискову борону тощо).
«Ідея проста, — із хвилюванням розповів фермер. — Тисячі гектарів землі заміновано, і за допомогою нашої машини можна обробляти землю безпечно. Також цю машину можна використовувати для гуманітарного розмінування».
Проєкт має високий рівень готовності (ТRL 6), розроблено прототип для демонстрації в робочому середовищі.
УРОЖАЙ БЕЗ ХІМІЇ
Підвищити врожайність сільськогосподарських культур прагне колектив з Одеси, який презентував проєкт «Устаткування для передпосівної обробки. Паросток». Представниця команди Валерія Бурдика розповіла, що «Паросток» використовує лише мікрохвильову енергію для зміцнення насіння, без хімії. Це «революційна технологічна установка» для передпосівного оброблення насіння, що підвищує врожайність та стійкість до кліматичних умов за допомогою мікрохвильової технології. «Паросток» стимулює ядро насіння мікрохвильовим випромінюванням.
«Наша технологія підходить і для передпосівної обробки посівного матеріалу, і для обробки врожаю перед закладкою на зберігання, — наголосила пані Валерія. — Наша місія: підвищити врожайність».
Проєкт має високий рівень готовності (ТRL-8), прототип пройшов випробування, є документація для серійного виробництва.
Організатори фестивалю запрошують аграріїв брати участь у наступних конкурсах. Війна ставить перед аграріями дуже багато викликів, розв’язати їх допоможуть саме інноваційні технології та рішення.
Підготувала Світлана ГАЛАТА