Наш репортаж – із штаб-квартири ООН
6 листопада 2024 року в штаб-квартирі ООН відбувся семінар «Екологічна безпека під час війни та збройних конфліктів». Особлива увага приділялася екологічним наслідкам війни в Україні. Захід був приурочений до Міжнародного дня запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів. Він об’єднав державних і громадських діячів з понад 20 країн світу. Основні завдання семінару включали: оцінку масштабів екологічного збитку, завданого Україні; підвищення обізнаності міжнародної спільноти про регіональні та глобальні наслідки російсько-української війни, зокрема про непоправну шкоду здоров’ю населення, привернення уваги до необхідності правової оцінки екологічних збитків, організації заходів для їх відшкодування та притягнення винних до відповідальності; представлення зусиль України з відновлення довкілля за підтримання міжнародних партнерів; стимулювання глобальної співпраці для захисту довкілля під час збройних конфліктів.
Модератором заходу був член парламенту та колишній міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Гаавісто (Pekka Haavisto). У вступному слові він підкреслив, що екологічна безпека є одним з ключових викликів для міжнародного співтовариства, навівши приклади руйнівних наслідків війни для природи в Сирії, Афганістані, Ліберії, Судані та інших регіонах світу і наголосив на важливості об’єднання зусиль для реалізації пункту 8 Української формули миру. Порушення довкілля під час війни суперечить міжнародному праву та потребує міжнародної підтримки. Світова спільнота повинна допомогти Україні оцінити завдану шкоду, розробити заходи реагування, юридично оцінити і зафіксувати випадки екологічних злочинів для подальшого відшкодування збитків і притягнення винних до відповідальності, а також відновити довкілля через рекультивацію, розмінування, відновлення лісів, створення природоохоронних зон і очищення вод. Екологічна безпека вимагає скоординованих зусиль держав, міжнародних організацій і суспільства для сталого відновлення та захисту природи, що забезпечить мир і добробут наступним поколінням.
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця та постійна представниця Фінляндії при ООН Еліна Калкку (Elina Kalkku), у своїх вступних виступах підкреслили глобальні екологічні наслідки війни в Україні.
Сергій Кислиця висловив вдячність організаторам семінару, представникам Фінляндії, Німеччини, Болгарії, України, міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, міжнародним організаціям, наголосивши, що агресія Росії завдала непоправної шкоди довкіллю України. Захоплення Запорізької АЕС, постійні атаки на енергетичну та промислову інфраструктуру, підриви дамб і забруднення води та ґрунту призвели до катастрофічних наслідків для природи та людей. Лише у 2024 році пожежами знищено понад 24 тис. гектарів лісу, що спричинило викиди в атмосферу 180 млн тон CО2 — еквіваленту річної експлуатації понад 90 млн автомобілів, що загрожує іншим країнам через транскордонний характер цих загроз. Він закликав міжнародну спільноту активно підтримувати Україну у відновленні довкілля, надаючи допомогу та проводячи правову оцінку збитків.
Еліна Калкку наголосила, що в Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни представники різних країн зібралися в ООН, щоб підтримати Україну, яка бореться за свій суверенітет, у той час як і інші країни страждають від руйнувань через війни, включаючи Судан, Палестинські території та інші. Вона нагадала, що довготривалий мир неможливий на основі іноземного панування чи диктату. Сьогоднішній захід слідував за засіданням робочої групи високого рівня, що відбулося за участі прем’єр-міністра України. Під час семінару були продемонстрували відеоматеріали, підготовлені Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, які показували екологічні втрати від війни. Панельна дискусія під головуванням Пекки Гаавісто об’єднала представників різних країн, міжнародних організацій та експертів.
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук підкреслила, що нині екологічна безпека Європи нерозривно пов’язана з її військовою безпекою. Досвід України та реєстрація завданої їй екологічної шкоди підтверджують це. Внаслідок військових дій природному середовищу країни завдано збитків на суму, що перевищує 71 млрд доларів США. Понад 10 тис. ракет було випущено по інфраструктурі, зокрема по енергетичних об’єктах та житлових будівлях. Тільки у жовтні 2024 року росіяни запустили 2 тис. дронів на ці об’єкти. Існують численні докази знищення природи на окупованих територіях – від незаконного використання ґрунту до вивезення тварин із заповідника «Асканія-Нова». Міністр також розповіла про зусилля уряду України щодо впровадження європейських стандартів у галузі охорони природи в межах євроінтеграції та наголосила, що Україна, яка діє згідно з восьмим пунктом української формули миру, робить усе можливе для подолання екологічних наслідків війни, включаючи очищення земель, відновлення лісів і створення природоохоронних зон.
Міністр клімату та довкілля Фінляндії Кай Мюккянен (Kai Mykkänen) підкреслив, що Україна відстоює своє право на існування як суверенна нація та водночас бореться проти колоніалізму від імені всього демократичного світу. «Для мене велика честь звітувати про міжнародну конференцію з екологічної безпеки, що відбулася в Гельсінкі 19 жовтня 2024 року. Було приємно працювати разом з моєю колегою, українським міністром Світланою Гринчук. Під час конференції ми визначили чотири ключові аспекти цієї проблеми: – оцінка шкоди та руйнування природного середовища України, забезпечення відповідальності за нанесені збитки, відновлення довкілля, пошкодженого війною та підвищення стійкості до зміни клімату та екологічних катастроф у майбутньому. Ґрунтуючись на українській формулі миру президента Зеленського, ми підтримуємо роботу міжнародної групи з цих питань, яка завершила перший етап своєї роботи у лютому 2024 року. Зараз група продовжує сприяти українському уряду у впровадженні екологічних рекомендацій».
Директор Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP), доктор Джаміль Ахмад (Jamil Ahmad), висловився про роль ООН у моніторингу екологічних наслідків війни та наголосив на важливості оцінки цих збитків для планування відновлювальних дій. Було зазначено, що останнім часом UNEP провела шість досліджень впливу військових конфліктів на навколишнє середовище у різних країнах світу, зокрема і в Україні. Доктор Джаміль Ахмад відзначив, що було проведено дослідження та опубліковано звіт про наслідки підриву дамби Каховської ГЕС. Також на конференції з відновлення України в Берліні (11–12 червня 2024 року) у співпраці з Міністерством навколишнього середовища Німеччини, ОЕСР та Економічною комісією ООН-Європа було представлено платформу дій щодо зеленого відновлення України. Директор Програми ООН нагадав присутнім, що Україна нещодавно ратифікувала Конвенцію BRS (Basel, Rotterdam and Stockholm Conventions) та працює над ратифікацією Конвенції про біологічне різноманіття (Convention on Biological Diversity, CBD конвенції є важливими міжнародними угодами.
Доктор Христина К. Дурбак (Christine K. Durbak), голова і засновниця міжнародної організації World Information Transfer, наголосила, що війна в Україні триває вже майже 11 років. За цей час навколишньому середовищу та суспільству завдано довгострокових та непоправних збитків. Це знищення лісів, підриви дамб гідроелектростанцій, руйнування великих підприємств, загрози атомній енергетиці та багато іншого. Вона підкреслила, що екологічні злочини, вчинені Росією в Україні, не є поодинокими інцидентами — вони стали можливими через байдужість міжнародного права та інституцій. Росія порушила практично всі акти міжнародного права з екологічної безпеки, включно з Конвенцією ООН №92 про хімічну зброю, Конвенцією ООН 1976 року, що забороняє використання методів модифікації навколишнього середовища для військових цілей, та ключовими статтями Першого додаткового протоколу 1977 року до Женевської конвенції, та багатьма іншими. Наслідки цих дій є злочинами проти людяності відповідно до статті 7 Міжнародного кримінального суду, що стосується руйнування навколишнього середовища. Доктор Христина Дурбак закцентувала, що лише зміна ставлення міжнародної спільноти та об’єднання зусиль для допомоги Україні можуть зупинити цей руйнівний процес.
Генеральний директор офісу в Нью-Йорку Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Вівіан Оккаке (Vivian Okkake) звернула увагу на ризики, пов’язані з атомною енергетикою в зоні конфлікту, особливо з огляду на ситуацію на Запорізькій АЕС. Вона підкреслила важливість міжнародного моніторингу для запобігання можливим ядерним катастрофам і зазначила, що генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі запропонував Президенту України Володимиру Зеленському програму допомоги, яка зазвичай надається країнам після стихійних лих та аварій. Така допомога свого часу надавалася Перу у 2022 році для очищення значних територій після розливу нафти, а також Туреччині та Сирії у 2023 році після землетрусу магнітудою 7,8. Перший етап допомоги Україні передбачав 2,7 млн євро, але у вересні 2024 року її обсяг був збільшений ще на 65%. Нині вивчаються нові можливості підтримки України у випадку ядерних катастроф, що можуть бути викликані військовими діями.
Голова Української Ради Миру Михайло Згуровський від імені українських недержавних організацій — Української Ради Миру та Ради з Екологічної Безпеки — звернувся до світової спільноти із закликом привернути увагу до масштабів руйнування навколишнього середовища в Україні, наслідки якого виходять далеко за межі країни і створюють серйозні екологічні, продовольчі та ядерні загрози для всього світу. Він підкреслив, що з початку війни у 2014 році, а особливо після повномасштабного вторгнення у 2022 році, понад 300 тисяч гектарів української землі було екологічно забруднено. Однією з найсерйозніших загроз стало замінування понад 170 тисяч квадратних кілометрів української території, що становить близько 28% загальної площі країни. Замінування не лише вивело з обігу значні площі орних земель, але й загострило глобальну продовольчу кризу, особливо в країнах, що залежать від українського експорту зерна. Знищення понад 500 тисяч гектарів лісів і природоохоронних зон призвело до значної втрати біорізноманіття та підвищення викидів парникових газів, що негативно впливає на глобальну кліматичну стабільність. Підрив Каховської гідроелектростанції у 2023 році спричинив затоплення понад 100 тисяч гектарів земель, залишивши близько мільйона людей без доступу до питної води. Це створило загрозу транскордонного забруднення води та повітря, що вже торкається Польщі та Угорщини. Окупація Запорізької АЕС, обстріли та перебої з постачанням електроенергії створюють безпрецедентний ризик ядерної катастрофи, наслідки якої матимуть руйнівний вплив на здоров’я, економіку та довкілля всього континенту. Михайло Згуровський наголосив, що війна завдає непоправної шкоди здоров’ю українців, і тому Українська Рада Миру започаткувала програму «Мир та Здорова Україна», яка зосереджується на наданні психологічної допомоги пораненим військовим, ветеранам та переселенцям. Завдяки успішному українському стартапу — платформі «Розмова» — понад 750 професійних психологів вже надають підтримку постраждалим. Михайло Згуровський закликав міжнародну спільноту до рішучих та спільних дій, щоб покласти край цій війні, яка не тільки знищує нації, але й загрожує екологічній стабільності планети.
Радниця з адвокації недержавної організації PAX (Нідерланди Бріттані Росер (Brittany Roser), виступила з презентацією, в якій висвітлила характер та масштаби руйнувань природного середовища України. Вона підкреслила необхідність документування завданих збитків для розуміння конкретних екологічних ризиків, оперативного реагування та вжиття заходів щодо пом’якшення наслідків, а також для підвищення готовності до надзвичайних ситуацій. Документування також є важливим для внесення екологічних аспектів, здійснюючи постконфліктну оцінку, оцінюючи систему реконструкції та планування зеленого відновлення, збираючи докази для встановлення відповідальності за шкоду довкіллю (реєстр збитків та провадження в Міжнародному кримінальному суді), а також для підвищення обізнаності у сфері міжнародної політики щодо екологічних аспектів збройних конфліктів та екоциду.
У заключному обговоренні з заявами виступили представники різних країн-членів ООН, зокрема Болгарії, Нідерландів, Литви, Франції, Латвії та ЄС. Вони висловили підтримку Україні у подоланні екологічних наслідків війни та наголосили на необхідності притягнення до відповідальності тих, хто завдає шкоди довкіллю під час конфліктів. Промовці закликали до скоординованих міжнародних дій для запобігання подібних трагедій у майбутньому.
На завершення Пекка Гаавісто підвів підсумки семінару. Він наголосив на одностайній підтримці міжнародною громадськістю пункту 8 Української формули миру, спрямованого на розв’язання проблеми екологічних наслідків війни. Пекка Гаавісто запропонував підтримати діяльність Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України як координатора спільних зусиль для захисту довкілля під час війни. Він підкреслив важливість організації скоординованих заходів, спрямованих на відновлення та охорону навколишнього середовища України, а також притягнення до відповідальності винних за завдані руйнування. Закцентував, що лише глобальна співпраця та підвищення екологічної свідомості можуть допомогти запобігти екологічним трагедіям та забезпечити стабільне й безпечне існування для майбутніх поколінь.
Олеся ДЯЧУК