28 жовтня в Науково-технічній бібліотеці КПІ імені Ігоря Сікорського відбулася відкрита лекція на тему «Шахрайства довкола наукових журналів, або Як захистити своє дослідження», яку прочитав кандидат наук із соціальних комунікацій Сергій Назаровець.
Цей захід об’єднав науковців, студентів та всіх тих, хто прагне захистити свої дослідження від пасток, які, сказати б, розставляють редакції шахрайських видань та організатори неетичних академічних практик. Подібні явища стають все поширенішими в сучасному науковому світі. Лектор мав на меті допомогти слухачам зорієнтуватися у тонкощах вибору наукових видань та розпізнати ознаки «хижацьких» журналів, що активно приваблюють авторів обіцянками швидкої публікації, але натомість завдають шкоди як дослідникам, так і науковій спільноті загалом.
Доповідач зосередився на різноманітних аспектах наукових шахрайств: від «хижацьких» журналів до фальсифікованих наукових видань, які існують лише для наживи аферистів, і тим самим підривають наукові стандарти та репутацію авторів публікацій. Проблема таких видань полягає не лише у відсутності справжнього рецензування чи фахової оцінки наукових результатів, а й у масовій пропозиції авторам швидкої, але сумнівної публікації, що обходить усталені процеси перевірки якості. Сергій Назаровець пояснив, яким чином ці видання привертають увагу дослідників: насамперед завдяки пред’явленню фальшивих метрик, що створюють враження високої наукової вагомості. Лектор також звернув увагу аудиторії на небезпеку користування застарілими «чорними списками» шахрайських видань, такими, приміром, що розміщені у списку Джеффрі Біла (колишнього бібліотекаря Університету штату Колорадо, Денвер, США), який вже не є актуальним. Важливою темою лекції стали й викрадені журнали, тобто ті наукові видання, назви та логотипи яких незаконно використовують шахраї для створення фальшивих сайтів і розсилки запрошень для публікації, тим самим вводячи авторів в оману та змушуючи публікувати свої статті у підроблених виданнях. Лектор детально описав цей механізм і можливі наслідки для авторів, які, публікуючи свої праці у викрадених журналах, піддаються ризику втратити контроль над результатами своїх досліджень.
Ще однією важливою темою обговорення було видання наукових журналів, які більше не індексуються у провідних базах даних, таких як Scopus і Web of Science через недотримання академічних стандартів. На конкретних прикладах Сергій Андрійович пояснив, чому відсутність індексації в таких базах має критичні наслідки для науковців, чиї роботи залишаються непоміченими міжнародною спільнотою, що, в свою чергу, ускладнює розвиток кар’єри вчених і знижує рівень їхніх можливостей у сфері міжнародної співпраці.
Не обійшов увагою доповідач і феномен існування так званих «paper mills» – шахрайських організацій, що займаються фабрикацією наукових робіт, створенням фальшивих профілів авторів, а також продажем готових статей. Він наголосив на тому, що тиск на науковців у вигляді вимоги «публікуватися або зникнути» часто сприяє популярності подібних неетичних практик, що підривають довіру до наукових досліджень загалом і знижують їхню якість. Сергій Назаровець закликав слухачів дотримуватися високих стандартів наукової етики та не піддаватися спокусам, які пропонують «паперові фабрики» для начебто легкого досягнення академічних результатів.
Ще одним аспектом лекції стали так звані журнали «сірої зони», що формально не є хижацькими, але мають сумнівну редакційну політику, яка сприяє публікації робіт низької якості. Сергій Андрійович наголосив, що такі видання хоча і не використовують шахрайських практик, але відомі недостатньо ретельною перевіркою наданих до друку статей, що зрештою впливає на репутацію дослідників, які в них розміщують власні публікації. На завершення лекції пан Сергій презентував інструмент для перевірки наукових журналів – «Think. Check. Submit». Останні допомагають авторам уникати публікацій у шахрайських виданнях і обирати надійні видання для своїх робіт.
Подія надала учасникам не лише корисні знання та практичні поради, вона сприяла підвищенню обізнаності аудиторії у сфері наукової етики та захисту результатів власних досліджень від потенційних небезпек з боку редакцій шахрайських журналів.
Завершуючи лекцію, Сергій Назаровець наголосив: «Читайте більше, довіряйте менше непрофесіоналам. Знання та здоровий глузд – найкращі інструменти в боротьбі із редакціями шахрайських журналів. Уважність до деталей і критичне мислення допоможуть вам захистити свої дослідження від маніпуляцій та недобросовісної наукової практики».
Віктор ЗАДВОРНОВ
Надруковано у газеті «Київський політехнік»
Читайте також: