Змінити світ – у наших руках

В Осло і Стокгольмі урочисто вручили Нобелівські премії 2024 року. Церемонії традиційно відбулися в річницю смерті Альфреда Нобеля. Про що говорили у своїх промовах лауреати й члени Нобелівського комітету?

У норвезькій столиці Нобелівську премію миру було вручено японській правозахисній організації «Ніхон Хіданкьо» — за зусилля, спрямовані на створення світу, вільного від ядерної зброї. Під час презентаційної промови в мерії Осло голова Норвезького Нобелівського комітету Йорген Ватне Фріднес зауважив, що комітет уже присуджував відзнаки борцям за ядерне роззброєння — їм було вручено 13 премій миру. «З наближенням 2025 року світ вступає в період, який багато хто з аналітиків характеризують як нову, більш нестабільну ядерну епоху, — сказав пан Фріднес. — Роль ядерної зброї в міжнародних відносинах змінюється. Ядерні держави модернізують і вдосконалюють свої арсенали. Ключові угоди про контроль над озброєннями закінчуються, нові не укладаються. А погрози щодо застосування ядерної зброї у війні, що триває, звучали відкрито й неодноразово». Також у промові йшлося про те, що жодна з дев’яти країн, які володіють ядерною зброєю нині, не зацікавлена в ядерному роззброєнні та контролі над озброєннями.

Генеральний секретар організації «Ніхон Хіданкьо» Танака Терумі у своїй промові констатував, що цей рух, безсумнівно, відіграв велику роль у створенні «ядерного табу». Однак сьогодні на Землі все ще залишається 12 000 ядерних боєголовок, 4000 з яких оперативно розгорнуті, готові до негайного запуску. «Ядерна наддержава, росія, погрожує застосувати ядерну зброю у війні проти України, — додав пан Танака. — Я безмежно засмучений і розлючений тим, що «ядерне табу» може бути порушеним. Наша організація закликає негайно ліквідувати ядерну зброю — замість того, щоб залежати від теорії ядерного стримування».

Естафета від Осло перейшла до Стокгольма, де відбулося вручення решти Нобелівських премій. Голова ради директорів Нобелівського фонду Астрід Содерберг Віддінг у вступній промові наголосила, що фундаментальні дослідження, які реалізовано на практиці, можуть приносити не тільки користь. І свідченням цього є атомна бомба. Проте наука, за її словами, має і далі розширювати межі людських знань, закладаючи основу для їхніх майбутніх застосувань і розвитку людства завдяки фундаментальним дослідженням. Наукові прориви, за які присуджені цьогорічні премії, за словами професорки Віддінг, вже привели до новаторських застосувань на благо людства: «Неймовірні наслідки, до яких можуть призвести генетичні технології та штучний інтелект, можна подолати лише в рамках міжнародної співпраці на основі правил, — додала вона. — Наука, література та мир пропонують різні шляхи для розв’язання сучасних проблем, але всі вони нагадують нам, що не сліпа доля вирішує наше майбутнє як людства. Змінити світ — у наших руках».

Потужні інструменти й великі ризики

Цьогорічних лауреатів Нобелівської премії з фізики Джона Хопфілда та Джефрі Гінтона надихнула мережа нейронів у людському мозку. Про це нагадала голова Нобелівського комітету з фізики Елен Мунс, зауваживши, що лауреати розробили штучні нейронні мережі, які є фундаментальними для машинного навчання.

«Сьогодні штучні нейронні мережі є потужними інструментами в галузях досліджень, що охоплюють фізику, хімію та медицину, а також у повсякденному житті, — сказала професорка Мунс. — Хоча вони можуть допомогти людям надавати швидкі відповіді, наша спільна відповідальність полягає в тому, щоб забезпечити їх безпечне та етичне використання».

Цього року Нобелівські комітети з фізики та хімії визнали прогрес, якого досягнуто у новій формі штучного інтелекту, котра використовує штучні нейронні мережі, щоб навчитися розв’язувати складні проблеми. Про це у промові на Нобелівському бенкеті сказав цьогорічний лауреат премії з фізики Джефрі Гінтон. «Ця нова форма штучного інтелекту чудово моделює людську інтуїцію, і це дасть нам змогу створювати високоінтелектуальних і обізнаних помічників, які підвищать продуктивність майже в усіх галузях», — додав він. Не оминув Джефрі Гінтон і можливих ризиків, наголосивши, що ШІ використовують авторитарні уряди для масового стеження та кіберзлочинці — для фішингових атак, а у найближчому майбутньому штучний інтелект може бути використаний для створення нових жахливих вірусів і смертоносної зброї. На думку лауреата, існує також довгострокова екзистенційна загроза, яка постане, якщо ми створимо цифрових істот, розумніших за нас самих.

Прогрес залежить від колективного внеску

Новаторська робота цьогорічних лауреатів премії з хімії — Девіда Бейкера, Деміса Хассабіса і Джона Джампера у сфері обчислювального проєктування білків і прогнозування їхньої структури зробила революцію в цих галузях. За словами члена Нобелівського комітету з хімії Йохана Аквіста, це відкрило абсолютно нові можливості для створення білків, і тепер людство має доступ до структур усіх 200 мільйонів відомих білків.

Методи проєктування, які створили лауреати, обіцяють нові розв’язування проблем, які постають перед людством. «Дивовижне розмаїття природи надихає нас на створення цілого світу нових білків для лікування хвороб, розкладання пластику та інших забруднювальних речовин, допомагає нам адаптуватися до змін клімату», — зауважив у своїй промові Девід Бейкер. Також він констатував, що наукові відкриття і прогрес залежать від колективного внеску багатьох, а нинішня премія відзначає багаторічну роботу великих спільнот науковців, тисяч тих, хто ретельно визначав структуру білків і ділився ними через банк даних.

Цьогоріч Нобелівська премія з фізіології та медицини присвячена дивовижному відкриттю мікроРНК, які, як зауважив член Нобелівського комітету Рікард Сендберг, забезпечують «додаткове та вирішальне управління клітинним оркестром». Віктор Амброс і Гері Равкун, цьогорічні лауреати, досліджували, як гени контролюють розвиток органів у хробака завдовжки 1 мм. Як нагадав професор Сендберг, понад десятиліття наполегливих досліджень привело їх до відкриття перших мікроРНК, а також було виявлено дуже несподіваний рівень регуляції генів, який є важливим для складного багатоклітинного життя. «Робота лауреатів є чудовим прикладом того, як фундаментальні дослідження, які вивчають фундаментальні питання про функціонування клітин і організмів, можуть поліпшити наше розуміння фізіології та медицини в непередбачувані способи, — каже Рікард Сендберг. — Фундаментальні дослідження є рушієм біомедичних знань».

За словами Гері Равкуна, відкриття дивовижного світу крихітних РНК завдовжки лише 22 нуклеотиди — значно менших за будь-які відомі на той час — почалося у 1993 році з відкриття першої мікроРНК. «Сьогодні вже тисячі мікроРНК були ідентифіковані у тисячах видів тварин і рослин, — зауважив у своїй промові лауреат. — Ці мікроРНК впливають на розвиток тварин, цвітіння рослин й інші процеси».

Два кольори Хан Канг

Цьогорічну премію з літератури присуджено південнокорейській письменниці Хан Канг «за її сильну поетичну прозу, яка протистоїть історичним травмам і викриває крихкість людського життя».

— У творчості лауреатки зустрічаються два кольори: білий і червоний, — йшлося у презентаційній промові письменниці, членкині Нобелівського комітету з літератури Еллен Маттсон. — Білий — це сніг, який падає в багатьох її книжках, опускаючи захисну завісу між оповідачем і світом, але білий — це також колір смутку та смерті. Хоча її голос може бути спокусливо м’яким, він говорить про невимовну жорстокість, про непоправну втрату. Білий і червоний символізують історичний досвід, до якого лауреатка повертається у своїх романах.

«У найтемніші часи є мова, якою запитують, з чого ми зроблені, яка наполягає на тому, щоб уявити від першої особи перспективи людей і живих істот, котрі населяють цю планету; мова, яка поєднує нас одне з одним, — зауважила у банкетній промові Хан Канг. — Література цією мовою неминуче зберігає своєрідне тепло тіла. Так само читання та письменництво є противагою всім діям, які руйнують життя».

Подолати розрив

Творчо використовуючи історичні дані про те, наскільки різними були суспільні інституції, що виникли в результаті колонізації, цьогорічні лауреати премії Шведського центрального банку з економічних наук на честь Альфреда Нобеля Дарон Аджемоглу, Саймон Джонсон та Джеймс Робінсон змогли надати переконливі докази причинно-наслідкового впливу цих інституцій на довгострокове процвітання. Про це у своїй промові розповів член комітету премії з економічних наук Ян Теорелл. Але внесок лауреатів, за словами професора Теорелла, є не лише емпіричним — у серії оригінальних теоретико-ігрових моделей вони також пояснюють, чому інституції так важко змінити.

Промовець додав, що розрив у доходах між найбагатшими та найбіднішими країнами світу має величезні наслідки для мільярдів людей, які живуть сьогодні у світі; і робота лауреатів доводить, що підтримання демократії та інклюзивних інституцій є важливим шляхом усунення цього розриву.

— Наше дослідження демонструє, що інклюзивні інституції, включно з демократичною участю, верховенством права та широким доступом до економічних можливостей, є основним фактором спільного процвітання в усьому світі, — зауважив у своїй промові з нагоди вручення премії професор Аджемоглу.

На думку лауреата, сьогодні ті самі інституції — в небезпеці, демократія — під загрозою майже всюди, а підтримка демократичних інституцій — на мінімумі.

— Спільне процвітання траплялося лише у деякі періоди історії людства, і це ніколи не було автоматичним процесом, — наголосив Дарон Аджемоглу. — Ключовою тут є інклюзивність. Якщо в ім’я прогресу могутні політичні діячі топчуть права та голоси людей, якщо еліта почне вважати решту суспільства «зайвою» і помилково переконає себе, що лише їхні ідеї й талант мають значення, це зруйнує інституції, які підтримують спільне процвітання.

Підготував Дмитро ШУЛІКІН за матеріалами сайту https://www.nobelprize.org/

Читайте також: