За результатами дослідження Інституту соціології НАН України у 2023 році (жовтень, N = 2767) ми проаналізували 28 стресорів (нижче вони розглянуті детальніше), що дозволило виокремити ті з них, які зберігають значимий вплив на психологічне самопочуття за врахування широкого кола інших стресорів. У жовтні минулого року такими чинниками були наступні: 1) недостатня підтримка з боку близьких, незважаючи на потребу в ній (було актуально серед 17,3% опитаних); 2) необхідність внаслідок складних обставин робити вчинки, які не схвалюєш (було актуально серед 20,1% опитаних); 3) дискримінація через Вашу приналежність до певної соціальної групи (було актуально серед 12,1% опитаних); 4) пригадування стресового досвіду з минулого та відповідні негативні відчуття (було актуально серед 44,4% опитаних); 5) значні фінансові або матеріальні втрати (було актуально серед 51,6% опитаних); 6) проблеми зі здоров’ям, з якими стикнулися Ваші близькі (було актуально серед 57% опитаних); 7) переживання через почуте і побачене в медіа (радіо, телебачення, інтернет) (було актуально серед 80,8% опитаних).
Разом вони пояснювали виразність психологічного дистресу (тобто руйнівного стресу) українців на 15%, з яких близько 1,5% приходилися на переживання через почуте і побачене в медіа.
На основі цього можна зробити щонайменше три висновки. По-перше, незважаючи на значну кількість стресорів воєнного часу, які приймалися до уваги, споживання медіа все одно було релевантним фактором погіршення психологічного самопочуття. По-друге, сукупний вплив стресорів, спричинених війною у 2023, не можна назвати надто сильним, а внесок медіа у ньому (тобто сукупному впливі воєнних стресорів) – становив лише десяту частину. Хоча не варто недооцінювати ці впливи, оскільки картина стресорів завжди є мозаїчною, такою, що складається здебільшого з багатьох невеликих ефекті, якщо мова іде про стресори хронічного характеру. А саме до таких відносяться переживання через почуте і побачене в медіа. По-третє, про актуальність таких переживань вказали понад 80% опитаних, що було найбільшим показником порівняно з іншими стресорами воєнного часу. Тобто цей хронічний стресовий вплив мав у 2023 масовий характер.
Зміни у 2024 році: чи зберіг негативний вплив медіа свою силу?
Результати нашого скороченого дослідження у 2024 році (листопад, N = 413) дозволили оцінити зміни у структурі семи стресорів, що розглянуті вище. Вони відбулися у двох напрямках – скороченні кількості релевантних стресорів, що входять до загальної моделі, та посиленні їх сукупного впливу на психологічне самопочуття. До стресорів, які не втратили свого впливу відносяться наступні: 1) недостатня підтримка з боку близьких, незважаючи на потребу в ній (актуально серед 17,7% опитаних); 2) необхідність внаслідок складних обставин робити вчинки, які не схвалюєш (актуально серед 25,4% опитаних); 3) пригадування стресового досвіду з минулого та відповідні негативні відчуття (актуально серед 58,4% опитаних); 4) переживання через почуте і побачене в медіа (радіо, телебачення, інтернет) (актуально серед 79,4% опитаних).
На даний момент вони пояснюють близько 17% виразності психологічного дистресу українців, з яких майже 4% приходилися на переживання через почуте і побачене в медіа. Отже, при фактично незмінному (відмінності не є статистично значущими, див. табл. 1), а отже найбільшому рівні поширення медіа стресорів, їх вплив не тільки залишився стійким, а й посилився.
Таблиця 1
Актуальність стресору «Переживання через почуте і побачене в медіа (радіо, телебачення, інтернет)»
| Варіант відповіді | Кількість виборів, % | |
|---|---|---|
| Жовтень 2023 | Листопад 2024 | |
| Актуально | 80,8 | 79,4 |
| Важко сказати | 12,1 | 10,9 |
| Не актуально | 7,1 | 9,7 |
Відмінності між чоловіками та жінками
Як в 2023, так і в 2024 році спостерігаються відмінності в поглядах на актуальність переживання через почуте і побачене в медіа між респондентами різної статі та різного віку. Жінки вказують на це частіше, хоча їх відмінність з чоловіками стала дещо меншою у 2024 році (див. табл. 2).
Таблиця 2
Актуальність стресору «Переживання через почуте і побачене в медіа (радіо, телебачення, інтернет)» серед чоловіків та жінок
| Стать | Варіант відповіді | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Актуально | Важко сказати | Не актуально | ||||
| 2023 | 2024 | 2023 | 2024 | 2023 | 2024 | |
| Чоловіки | 71,2 | 73,6 | 17,4 | 12,9 | 11,3 | 13,4 |
| Жінки | 88,9 | 84,9 | 7,6 | 9,0 | 3,5 | 6,1 |
У віковому вимірі відмінності між показниками 2023 та 2024 років є несуттєвими. Загалом же зі зростанням віку актуальність негативного впливу медіа вказується частіше (див. табл. 3).
Таблиця 3
Актуальність стресору «Переживання через почуте і побачене в медіа (радіо, телебачення, інтернет)» серед респондентів різного віку
| Вікова група | Варіант відповіді | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Актуально | Важко сказати | Не актуально | ||||
| 2023 | 2024 | 2023 | 2024 | 2023 | 2024 | |
| 18-23 | 69,7 | 70,0 | 17,2 | 22,5 | 13,0 | 7,5 |
| 24-29 | 72,1 | 15,9 | 12,0 | |||
| 30-39 | 78,7 | 75,3 | 13,0 | 12,3 | 8,4 | 12,3 |
| 40-49 | 81,9 | 77,3 | 12,1 | 15,9 | 6,0 | 6,8 |
| 50-59 | 85,0 | 84,1 | 10,5 | 5,6 | 4,5 | 10,3 |
| 60-69 | 89,5 | 87,2 | 7,3 | 5,1 | 3,1 | 7,7 |
Зазначені відмінності між чоловіками та жінками, а також між респондентами різного віку, хоча і повідомляють певні цікаві нюанси у споживанні інформації населенням України, що можуть бути додатково досліджені, втім підкреслюють загальний висновок: вплив мас медіа на психологічне самопочуття є майже всеохоплюючим, незалежно від конкретних демографічних характеристик.
Переживання через повідомлення в медіа та рівні психологічного дистресу
За рік відбулися відчутні зміни в показниках психологічного дистресу населення України (для їх фіксації був використаний експрес-тест «SCL-9-NR»). У жовтні 2023 року нормальний рівень психологічного дистресу продемонстрували 68,8% опитаних, підвищений – 20,9%, а високий – 10,3%. Ці значення майже не відрізнялися від показників 2020 року, що були отримані тоді під час чергової хвилі коронавірусу у жовтні. Отже, враховуючи відомий негативний контекст війни, показники 2023 року були в цілому на прийнятному рівні.
Але у листопаді 2024 показники психологічного дистресу суттєво погіршилися: його нормальний рівень притаманний лише для 40,9% опитаних, підвищений – для 32,0%, високий – для 27,1%. Таким чином, слід зробити висновок про те, що на даний момент більша половина опитаних знаходиться за межею норми за таким показником як руйнівний психологічний стрес.
Якщо розглядати лише вплив переживань через почуте і побачене в медіа, можна побачити не лише це загальне погіршення психологічної ситуації (див. рис. 1). Минулого року ті, хто відповіли, що їм важко сказати, чи є актуальним для них негативний вплив медіа, за своїми показниками психологічного дистресу були ближчими до тих, для кого медіа не були актуальним чинником. В цьому ж році невизначена група вже є значно ближчою до більшості у цьому питанні – тих, хто говорить про актуальність такого впливу.
Рисунок 1. Рівні психологічного дистресу в залежності від актуальності стресору «Переживання через почуте і побачене в медіа (радіо, телебачення, інтернет)»
Отже, якщо у минулому році більшість існувала у просторі негативних інформаційних повідомлень, але зберігала переважно нормальний рівень психологічного дистресу, то зараз за такого ж негативного інформаційного фону вже меншість характеризується нормальними показниками. Більш того, як було продемонстрована вище, сила негативного впливу, який чинять медіа зросла.
Тиск воєнного часу: причини посилення психологічного дистресу
Було б некоректно пов’язувати погіршення показників психологічного дистресу саме з переживаннями через споживання медіа. Особливо враховуючи той факт, що поширеність цього стресору фактично не змінилася.
При цьому актуальність усіх решти стресорів, про які ми повторно спитали у 2024 році зросла (див. табл. 4). І це зростання є статистично значущим для таких стресорів як проблеми зі здоров’ям близьких, вимушена розлука з близькими, значні фінансові або матеріальні втрати, травматичні спогади, виконання робочих обов’язків в небезпечних умовах, конфлікти з іншими людьми та необхідність робити складні вчинки, які особисто не схвалюєш. Показово, що послідовність стресорів з точки зору їх актуальності не зазнала змін.
Таблиця 4
Актуальність різних стресорів військового часу
| Стресори | 2023 | 2024** |
|---|---|---|
| Переживання через почуте і побачене в медіа (радіо, телебачення, інтернет) | 80,8 | 79,4 (-1,4) |
| Безпосередня загроза для життя близьких | 74,1 | – |
| Необхідність бути відповідальним за інших та опікуватися ними | 68,5 | – |
| Безпосередня загроза для власного життя | 55,2 | – |
| Критичне для Вас/Вашої родини зниження доходів | 60,1 | – |
| Тимчасові або постійні проблеми з електрикою, водою, опаленням | 57,6 | – |
| Проблеми зі здоров’ям, з якими стикнулися Ваші близькі | 57,0 | 66,3 (+9,3*) |
| Вимушена розлука з близькими людьми | 60,4 | 65,4 (+5,0*) |
| Значні фінансові або матеріальні втрати | 51,6 | 61,3 (+9,7*) |
| Масова паніка через військову небезпеку або інші інциденти | 45,8 | – |
| Отримання або загострення тимчасових ушкоджень здоров’я | 47,4 | – |
| Пригадування стресового досвіду з минулого та відповідні негативні відчуття | 44,4 | 58,4 (+14,0*) |
| Отримання або загострення каліцтв чи хронічних захворювань | 44,2 | – |
| Виконання своїх робочих обов’язків без можливості нормально відпочити | 37,5 | – |
| Виконання своїх робочих обов’язків в небезпечних умовах | 35,2 | 43,1 (+7,9*) |
| Втрата роботи | 35,1 | – |
| Вимушене залишення власної домівки на тривалий час | 33,6 | – |
| Перебування в ситуації, коли були важко поранені або загинули люди | 30,3 | – |
| Конфлікти зі знайомими або колегами, спровоковані військовою ситуацією | 28,5 | 39,2 (+10,7*) |
| Відсутність доступу до необхідних державних послуг… | 26,5 | 29,1 (+2,6) |
| Конфлікти з близькими людьми, спровоковані військовою ситуацією | 25,4 | – |
| Необхідність внаслідок складних обставин робити вчинки, які не схвалюєш | 20,1 | 25,4 (+5,3*) |
| Відсутність доступу до необхідних Вам ліків або необхідної медичної допомоги | 23,6 | – |
| Недостатня підтримка з боку близьких, незважаючи гостру потребу в ній | 17,3 | 17,7 (+0,4) |
| Зміна місця проживання на постійній основі | 13,9 | – |
| Дискримінація через Вашу приналежність до певної соціальної групи | 12,1 | 15,3 (+3,2) |
| Погані умови проживання на новому місці | 10,6 | 13,3 (+2,7) |
| Напади на Вас, образи, цькування в соціальних мережах | 8,2 | – |
* Відмінності є статистично значущими на рівні 95%.
** У 2024 році був використаний скорочений перелік стресорів (12 замість 28).
Коротке заключення
Погіршення психологічної ситуації в українському суспільстві пов’язано скоріше з об’єктивними ускладненнями, що представлені в попередній таблиці. Ймовірно, саме ця негативна динаміка зумовлює загальне послаблення емоційної стійкості населення, а відтак і посилення гостроти його реагування на медіа стресори.
Звісно коректна та виважена з психологічної точки зору медіа політика повинна мати пом’якшуючий ефект в такій ситуації. Втім, вона не може кардинально змінити ні її, ні її динаміку, що обумовлені об’єктивними проблемами в житті населення. В той же час медіа повідомлення не можуть ігнорувати наявні проблеми через потенційну втрату в такому випадку своєї достовірності в очах населення.
Даний аналітичний матеріал підготовлено для Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення в перебігу виконання науково-дослідницької роботи «Стресові стани населення України в контексті війни: розповсюдженість, групи ризику та шляхи компенсації» (державний реєстраційний номер: 0123U100793) за конкурсною тематикою НАН України «Наукові і науково-технічні (експериментальні) роботи за пріоритетним напрямом “Українське суспільство в умовах війни, повоєнної трансформації та європейської інтеграції” на 2023-2024 рр.» (шифр: 6541230).