Нині Академія наук вищої школи України об’єднує майже 500 дійсних членів, професорів і докторів наук, які створили відомі наукові школи, представляють усі галузі знань та всі університетські центри держави. Серед них — члени Національної та галузевих академій наук, авторитетних закордонних наукових товариств, лауреати вітчизняних та міжнародних наукових премій.
А 27 листопада 1992 року на Установчих зборах, що відбулися в КНУ імені Тараса Шевченка, їх було всього 50 — провідних учених, докторів наук і професорів, які створили на демократичних засадах громадську наукову організацію нового типу, покликану сприяти розвиткові науки та вищої освіти в Україні.
Незадовго до Нового року в АН ВШ відбулися звітно-виборні збори. Як доповів президент Академії Олександр Наконечний, протягом звітного періоду Академія була співорганізаторкою численних вітчизняних та міжнародних наукових конференцій, а Академічні читання пам’яті В.І. Стріхи, що організовуються вже впродовж двох десятиліть, стали помітним форумом вітчизняної науки.
«Академія завжди послідовно виступає на підтримку розвитку університетської науки, — підкреслив Олександр Наконечний, — вважаючи цю ланку критично важливою як для вищої освіти, так і для всієї наукової системи держави в цілому». Представники Академії стали учасниками розроблення, а також аналізу багатьох законів України, урядових постанов, інших важливих нормативних документів, зокрема з питань науки й освіти.
Доповідач згадав ухвалений Верховною Радою закон про скасування сезонної зміни часу, стосовно якого Академія, єдина з усіх наукових організацій, оперативно підготувала аналіз наслідків запровадження цього закону й публічно закликала Президента України накласти вето. Як відомо, цей закон Президент України досі не підписав.
АН ВШ вказала у зверненні на адресу Верховної Ради на проблеми, які може створити для всієї системи вищої освіти ухвалений за основу законопроєкт № 9600. Під час підготовки до другого читання низку найбільш небезпечних для університетської науки норм було скориговано.
Як позитивний факт, Олександр Наконечний згадав підписані Меморандуми про співпрацю з НАН України, Українським союзом промисловців і підприємців, КНУ імені Тараса Шевченка, Національною академією СБУ.
«Наша Академія спільно з НАН України надіслала на адресу МОН аналіз недоречностей проєкту переліку галузей знань спеціальностей, винесеного міністерством на громадське обговорення. МОН пообіцяло оприлюднити нову версію документа з урахуванням критичних зауважень, але після тривалого зволікання затверджений документ знехтував більшістю з наших пропозицій… Ми вбачаємо в цьому нездатність багатьох органів влади до відкритого чесного діалогу з науково-освітянською спільнотою», — зазначив доповідач і закликав владні структури зважати на експертну оцінку насамперед тих, хто має реальний і багаторічний досвід наукової роботи.
Розповів Олександр Наконечний і про те, що Академія стала однією з перших наукових організацій, яка ще наприкінці лютого 2022 року закликала міжнародну наукову спільноту до бойкоту науки й науковців путінської росії. Влітку 2023 року Академія демонстративно вийшла з-поміж співорганізаторів Міжнародної конференції «Математичне моделювання», яка проводилася в Болгарії та співорганізаторами якої були росіяни.
Протягом звітного періоду Академія стала виконавицею чотирьох проєктів Українського науково-технологічного центру (УНТЦ) — авторитетної міжнародної організації, співзасновниками якої є Україна, ЄС і США. У ході виконання проєктів було здійснено аналіз та деконструкцію російських фейків у ядерній сфері, підготовлено численні публікації з розвінчанням російської брехні, про що згадувалося на сторінках журналу Science.
Доповідач розповів, що за звітний період в Академії було створено наукове відділення національної безпеки, яке очолив професор, генерал-лейтенант Володимир Тимошенко. Підсилено та реформовано відділення педагогіки, психології та міждисциплінарних проблем розвитку людини, яке очолює професор, генерал-лейтенант Василь Крутов.
Створили також наукове відділення проблем транспорту, два окремі відділення історії та філософії. Оновили керівництво кількох наукових відділень, зокрема відділення права. Відкрито Південний науковий центр, який очолив відомий учений-фізик та експерт у царині вищої освіти Володимир Бахрушин.
«Як відомо, наша Академія — громадська структура. За всі ці роки ми не мали жодної копійки державної підтримки, — зазначив Олександр Наконечний. — Усе залежить від ініціативи самих членів Академії, насамперед — від академіків-секретарів наукових відділень». Велике значення для роботи Академії має активність її регіональних структур, які традиційно сильні в Дніпрі, Одесі, у Львові й Сумах.
Головним завданням Академії стала участь у процесах збереження та відновлення наукової та освітньої інфраструктури держави, зруйнованої російською агресією. До списку пріоритетів також входить сприяння розвитку досліджень і розробок, які мають першочергове значення для зміцнення обороноздатності та стійкості держави; допомога науковцям, викладачам, науковим установам і ЗВО з прифронтових регіонів та переміщеним з ТОТ; донесення до світової академічної спільноти правди про агресію росії проти України.
Конференція позитивно оцінила роботу президії за звітний період, а також визначила головні завдання на найближчі три роки.
У резолюції конференції зазначено: «Своєю понад тридцятирічною сумлінною роботою Академія та її вчені сприяли тому, що українська наука лишалася спроможною продукувати критично важливі для національної безпеки результати й у сфері сучасних технологій, і в царині гуманітаристики, а українська вища освіта, попри численні випущені в неїкритичні стріли, і далі готує висококваліфікованих фахівців, які сьогодні в надзвичайно складних умовах повномасштабної війни, розв’язаної росією, забезпечують життєдіяльність держави в усіх сферах.
Водночас ми з тривогою відзначаємо, що під час визначення шляхів трансформації науково-освітньої царини пропонуються, а інколи й ухвалюються рішення, які не мають належного обґрунтування, не відповідають чинному законодавству і практикам країн ЄС, принципам Європейського простору вищої освіти та Європейського дослідницького простору. Деякі рішення суперечать вимогам законів і визначеним ними повноваженням органів влади. Самі закони інколи містять колізії з іншими законами, що унеможливлює повноцінну реалізацію принципу верховенства права, створює основу для вибіркового застосування законів та ризики того, що навіть найкращі законодавчі рішення не будуть реалізовані. Ми бачимо подібні проблеми не тільки у сфері освітнього і наукового законодавства, але і в багатьох інших сферах, де проблеми законодавства перетворюються на проблеми національної безпеки, економічної стійкості, сталого розвитку тощо.
Академія наук вищої школи України вважає своїм важливим завданням активну участь у розробленні, експертизі та імплементації законодавчих змін, спрямованих на всебічний розвиток та швидке повоєнне відновлення України, набуття нею статусу повноправного члена Європейського Союзу і НАТО. Важливими задачами Академії також є наукове й аналітичне забезпечення суспільного і державного розвитку, створення необхідних для них інноваційних технологій, інструментів, матеріалів тощо».
Президентом Академії на наступний трирічний термін одноголосно обрано доктора фізико-математичних наук, професора, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки Олександра Наконечного. Першим віцепрезидентом Академії обрано Максима Стріху, а головним ученим секретарем — Анатолія Веклича.
Марія ВОЛИНСЬКА