Напередодні Нового року програма «Про науку. Компетентно» на ютуб-каналі НАНУ традиційно присвячує випуск головним підсумкам діяльності Національної академії наук України.
Гостем автора програми академіка НАН України Володимира Семиноженка став президент Національної академії наук України академік НАН України Анатолій Загородній.
Під час розмови йшлося про те, над чим працювала Академія у 2024 році та яких результатів досягла, як вдавалося підтримувати науку у складних фінансових умовах під час війни та які завдання постають перед Академією наук у найближчому майбутньому.
Цю розмову кожен може побачити й почути, відкривши випуск програми за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=3_wY3AKCIQc, ми ж зупинимось на основних моментах, на яких, підсумовуючи 2024 рік, зосередив увагу президент НАН України, а також на важливих завданнях і перспективах, які очікують науковців Академії у новому році.
2024-й — третій рік повномасштабної війни з російським агресором. Що головне треба підкреслити?
«Головне — що попри всі складнощі сьогодення Академія вистояла й продовжує працювати, робити свій внесок у зміцнення обороноздатності й безпеки нашої держави, — сказав Анатолій Загородній. — Ми не впали у відчай, ми працюємо. І хочеться подякувати усім науковцям — не лишень у Києві, а насамперед у Харкові, Одесі, Миколаєві, у тих містах, які піддаються жорстоким бомбуванням, артилерійським нальотам, ракетним атакам. Це фантастичні люди. З такими людьми неможливо не перемогти».
Що для керівника найбільшої наукової установи було найскладніше у цьому році?
Найскладніше було втрачати колег, відповів президент НАНУ. Все інше можна якось пережити, надолужити. Важко дізнаватись про руйнування наших інститутів. Хочеться допомогти, і прикро, що не завжди вистачає можливостей, щоб скомпенсувати втрати, яких зазнали інститути. І також дуже непросто ухвалювати рішення з питань, які стосуються долі Академії, її інститутів. У такому разі, зазначив Анатолій Загородній, на допомогу приходить «колективний розум». «Я вдячний своїм колегам за підтримку, поради — у такий спосіб ми ухвалюємо ті рішення, які, на наш погляд, є найоптимальнішими. Але це дуже непросто».
Які досягнення, що мали резонанс для суспільства, економіки, держави, були здобуті у 2024 році?
Насамперед це досягнення, пов’язані з виконанням досліджень у сфері обороноздатності та безпеки держави, підкреслив президент НАН України. Основне завдання — фундаментальні дослідження. Їхній рівень у наукових інститутах навіть під час широкомасштабної війни не знизився. Суттєві досягнення є і в математиці, і в теоретичній фізиці, і в інших галузях науки, особливо яскраві результати — у матеріалознавстві, а також в енергетиці, суспільствознавстві. Але в цей важкий для країни час усі науковці думають насамперед про те, що вони можуть зробити для оборони, для допомоги нашому війську. У межах академічної оборонної програми було виконано 175 розробок для більш як 50 оборонних підприємств. Академія дістала високу оцінку оборонних відомств.
Водночас є важливі розробки, пов’язані зі змінами в економіці, розвитку її на основі високотехнологічних галузей промисловості, зазначив академік Загородній. Науковці вже готують пропозиції для відновлення України, подають їх до Мінекономіки, Ради національної безпеки і оборони України. Як приклад практичного використання розробок: у Харківському фізико-технічному інституті розроблено елементи системи управління атомними реакторами. Раніше такі елементи системи вироблялись у країні-агресорі. Нині вони проходять промислове випробування на атомних енергоблоках, жодних рекламацій не надходило. А якби цього не було зроблено, Україна та інші європейські країни мали б великі проблеми. Тепер Україна має змогу забезпечити їх системами управління і захисту.
Інший приклад — високовольтні кабелі, розроблені в Інституті електродинаміки, а нині їхнє виробництво налагоджено на заводі «Південкабель» у Харкові. Це дуже важливо в сучасних умовах — мати для енергетики такі кабелі. Харківський завод виробляє їх не тільки для України, а й експортує в інші країни, уточнив Анатолій Загородній.
Він розповів, що у фундаментальній науці високих успіхів досягають українські фізики-теоретики, фахівці з фізики високих енергій. Україна активно співпрацює з ЦЕРНом, бере участь в експериментах, в інтерпретації їхніх результатів. «Лише у 2024 році вийшло понад пів сотні робіт у престижних журналах, де представлені результати ЦЕРНівських досліджень і серед авторів є наші науковці».
«Дослідження наших науковців з теоретичної фізики, хімії, молекулярної біології, матеріалознавства та з багатьох інших галузей науки продовжують посідати гідний рівень на європейському науковому небосхилі», — підкреслив академік Загородній. Він відзначив активну працю астрономів і астрофізиків. А також суспільствознавців, які підготували важливу національну доповідь на тему «Збереження і розвиток України в умовах війни та миру». Досліджувалися адаптивні зміни політичного поля України в умовах війни, вплив агресії проти України на соціально-політичну трансформацію рф.
«Найгострішим питанням в останні роки було фінансування науки й зокрема Національної академії наук. Чи змінилася ситуація?» — запитав співрозмовника Володимир Семиноженко.
«У 2023 році, коли країна всі свої зусилля концентрувала на оборонних питаннях, ситуація з фінансуванням була досить невтішною, — погодився Анатолій Загородній. — А у 2024-му фінансування зросло на 27 %». І це було б суттєво, уточнив він, однак таке збільшення було пов’язано з підвищенням розмірів мінімальної заробітної плати, збільшенням ставки першого тарифного розряду, зросли також комунальні платежі, підвищилась інфляція. Ворог продовжує нищити наукові установи. Всього за тиждень до цієї розмови постраждав Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона. Вибуховою хвилею побило близько тисячі квадратних метрів вікон, які довелося замінювати. Тож суттєво поліпшити фінансовий стан Академії не вийшло.
А чи змінилося щось у фінансуванні академічної науки у 2025 році?
Так, на 2025 рік Академія отримала додаткове фінансування до планових показників. Враховувався і внесок науковців в оборонні дослідження, і розвиток фундаментальних досліджень, і кошти на підтримання молоді, на закупівлю обладнання. Понад чверть мільярда гривень, уточнив академік Загородній, було скеровано на бюджетну програму 6541030 («Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ Національної академії наук України»), з якої фінансується основна частина досліджень. Ще 277 млн — на підтримку оборонних досліджень, досліджень з пріоритетних напрямів розвитку науки й техніки, підтримання молоді та забезпечення центрів колективного користування науковим обладнанням. Майже на 50 % зросте фінансування молодіжних дослідницьких груп і лабораторій. Буде виділено 40 млн грн для допомоги інститутам у Харкові, Одесі, Києві, які зазнали руйнувань. У цілому, порівняно з 2024 роком, фінансування збільшилось на 4,8 %. Наука відповідатиме новітніми розробками, спрямованими зокрема на підсилення обороноздатності й безпеки країни.
Розглянуто було також теми інтеграції академічних установ у світовий науковий простір, співпраці з міжнародними фондами, розвитку програм інтеграції України до Європейського Союзу.
Розкриваючи ці теми, президент НАНУ розповів, що вже другий рік активно ведуться дослідження за програмою довготермінових досліджень, яка була започаткована спільно Польською академією наук та Національною академією наук США. 20 відібраних проєктів мають вагоме фінансування (близько 200 тисяч доларів на один проєкт упродовж трьох років). Подібну програму сторони передбачають започаткувати й у 2025 році.
Окрім того, за ініціативи й підтримки Національної академії наук США утворено спільний Фонд науки та інновацій для України, спрямований на підтримку економічного відновлення країни. Науковці беруть активну участь у європейських проєктах, програмі НАТО Science for Peace and Security.
Які завдання перед Національною академією наук України постають на 2025 рік?
Війна триває, каже Анатолій Загородній. Завдання Академії — збільшувати оборонні дослідження, активно співпрацювати з оборонними відомствами: Генеральним штабом, Міністерством оборони, Центральним НДІ озброєння та військової техніки Збройних Сил й Акціонерним товариством «Українська оборонна промисловість». Але якщо раніше завдання оборонної програми затверджувалися на основі пропозицій, поданих Академією, то тепер їх визначають лише замовники. Це означає, що ми виконуємо не просто важливі для оборони завдання, а беремо участь у розробленні найактуальнішої їхньої частини.
Академія працює на розвиток економіки у повоєнний час, розробляє наукомісткі технології. Для залучення інвестицій у науку об’єднує зусилля різних інститутів навколо важливих науково-прикладних проблем у рамках інноваційних кластерів з окремих напрямів високотехнологічного виробництва. Зростає співпраця наукових установ із бізнесом та промисловістю задля спільного продукування нових знань і технологій.
І надважливе значення має розвиток фундаментальних досліджень. «Ми не маємо права втрачати темпи, бо чудово розуміємо: якщо не буде фундаментальної науки, то не буде і прикладної», — підкреслив президент НАН України.
Записала Лариса ОСТРОЛУЦЬКА