Технічний прогрес є ключовим фактором зростання продуктивності праці, і будь-які нововведення в економічному укладі, навіть якщо вони сприймались суспільною думкою спочатку з підозрою або навіть вороже (згадаємо повстання луддитів проти впровадження машин у виробництво), зрештою вбудовувались в економічну систему суспільства.
При цьому вплив деяких технологій міг мати довготривалий ефект не тільки на економіку, але й на суспільство в цілому, тобто на всі сфери соціального життя людини: роботу, відпочинок, спілкування, освіту і т.д. (просто уявіть, наскільки змінився образ життя людини завдяки застосуванню електрики або авіаційного сполучення).
Але в нашому сучасному світі стрімкий розвиток нових цифрових технологій і штучного інтелекту (далі – ШІ) є не тільки глобальним і таким, що може змінювати світ навколо нас на великій швидкості: йому підвладні зміни і самої людини як соціобіологічної істоти. І справа не тільки в тому, що ШІ здатен підміняти її все в більшій кількості як економічних, так і соціальних сфер (а зараз стає все більш очевидним, що йому підкорюється і світ мистецтва, і медична діагностика, і функція соціальної взаємодії і ще багато чого іншого, тобто він здатен навчати, лікувати, спілкуватись і навіть керувати людською поведінкою, спрямовуючи її на ті чи інші вчинки). І якщо до моменту появи цього нововведення вважалось, що мислення – це одна з видових особливостей людини, то наразі починає здаватись, що людина – не така вже й розумна істота… Тому, визнаючи безсумнівний вплив різних цифрових технологій на людство в XXI ст., треба визнати, що найбільш неоднозначні оцінки дістаються саме ШІ.
З одного боку, безсумнівний його потенціал в економічному розвитку: в промисловості, сільському господарстві, у невиробничому секторі наразі є неспростовні докази економічної вигоди впровадження ШІ. Наприклад, дослідження Boston Consulting Group (BCG), ґрунтуючись на аналізі думки майже 1800 керівників виробничих компаній по всьому світу у 2023 р., дійшло до висновку, що 89% з них вважають ШІ необхідним для діяльності своїх підприємств і планують впровадити його у виробництво. Інший приклад – сільське господарство, засноване на впровадженні ШІ, що набирає обертів як один з найбільш перспективних підходів до розв’язання проблеми продовольчої безпеки: забезпечення аналітичною інформацією про стан ґрунту, погодні умови, зв’язування вуглецю, відстеження відходів та багато іншого допомагає фермерам розрахувати оптимальну кількість добрив і місце їх внесення, спрогнозувати температуру і швидкість вітру, а також повідомити, коли і де проводити посадку і обприскування і т.д. Ці знання були б неможливі без технології об’єднання на базі ШІ інформації, що надходить з метеостанцій, безпілотних літальних апаратів або супутникових знімків… За даними Міжнародного дослідницького інституту продовольчої політики, нові методи ведення сільського господарства здатні підвищити продуктивність фермерських господарств на цілих 67% до 2050 року.
Активно використовують технологію ШІ і офісні працівники по всьому світу: 73% з них (опитані понад 17 тис. респондентів в 15 країнах) вважають, що ШІ робить істотний вплив на їх трудове життя. Ця думка ще більш розповсюджена серед тих, хто має безпосередній досвід використання цих інструментів (вони в 19 разів частіше повідомляють, що ШІ підвищує їх продуктивність). Дослідники вважають, що ця тенденція буде посилюватися в міру виходу на ринок праці представників поколінь Z і Alpha (про типологію поколінь див. примітку в кінці матеріалу): 55% працівників у віці від 18 до 29 років заявили, що їм подобається, коли ШІ і автоматизація виконують частину їх роботи (в порівнянні з 33% працівників старше 60 років).
З іншого боку, все виразніше проявляються і негативні результати впровадження ШІ в економіку. Так, в наведених вище дослідженнях керівники підприємств, наприклад, найпоширенішими проблемами визнають брак цифрових навичок і можливостей персоналу (39%), що може призвести до звільнення великої кількості спеціалістів, не адаптованих до цифровізації трудової діяльності; в сільському господарстві витрати на впровадження нових технологій можуть стати перешкодою для країн з низьким і середнім рівнем доходу (це особливо важливо для Азії, де дрібні фермери є основною групою, що виробляє понад 80% харчових продуктів в регіоні). У середовищі ж офісних працівників 81% користувачів ШІ кажуть, що звертаються до цієї технології за порадою або допомогою щодо важливого проекту замість того, щоб проконсультуватися з другом або колегою, принаймні зрідка, а 28% кажуть, що роблять це часто, і ця тенденція забезпечується насамперед молодими працівниками, які найчастіше звертаються до ШІ замість колег: третина з них кажуть, що роблять це часто, порівняно з 23% представників покоління X та 13% бумерів.
За останні два десятиліття з’явилося також безліч свідчень того, що цифрові технологічні удосконалення в цілому можуть призводити до скорочення зайнятості, створення ненадійних робочих місць та бути підґрунтям нової (цифрової) соціальної нерівності: за даними МОТ, на сьогодні «цифровий розрив» – тобто кількість людей, які не мають доступу в інтернет – складає 2,6 млрд), а Всесвітній банк прогнозує скорочення 83 млн робочих місць з причини автоматизації. Але щодо ШІ, то головна проблема його застосування, як було сказано, переходить за межі економіки.
Інвестор-мільярдер Уоррен Баффет порівняв розробку останнього з атомною бомбою: «Це можуть зробити всі, хто завгодно; а коли хтось може робити все, що завгодно, я починаю трохи турбуватися… знаю, що ми не зможемо відмовитися від цього винаходу, і, знаєте, ми дійсно винайшли атомну бомбу». Його побоювання відображені і в даних торішнього опитування Reuters / Ipsos, які показали: більшість американців вважають ШІ загрозою людству (61% опитаних проти 22% тих, хто заперечує ці побоювання і 17% не впевнених у цьому).
Тому першим питанням соціологічного дослідження щодо ШІ в сьогоднішньому світі (і в Україні зокрема) має бути питання готовності суспільства до таких змін. Чи має воно ресурси для адаптації до нової цифрової дійсності (а при необхідності – стійкості до руйнівного впливу нових технологій)?
В таблицях, розміщених нижче, представлено дані міжнародного дослідження щодо ШІ громадян 17 країн світу, а також думку українських респондентів.
| Коли Ви думаєте про штучний інтелект, Ви…? When you think about AI, are you more…? | Ipsos-Google* November 2023 n=17,000 % | Україна Моніторинг ІС Липень 2024 n=4101 % |
|---|---|---|
| В захваті від можливостей, що відкриваються | 16 | 18 |
| В основному в захваті від можливостей, що відкриваються, але дещо стурбовані ризиками | 34 | 32 |
| В основному стурбовані ризиками, але і дещо схвильовані можливостями, що відкриваються | 29 | 13 |
| Стурбовані ризиками | 21 | 12 |
| Мене це не цікавить | – | 25 |
* 17 країн світу (Австралія, Бельгія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Сінгапур, Іспанія, Швеція, Великобританія, Бразилія, Індія, Мексика, Польща, ПАР, ОАЕ, Японія, США).
Як видно з результатів порівняння двох досліджень, в перших двох оцінках впливу ШІ думка українських громадян в цілому збігається із середніми показниками опитаних в 17 країнах світу: половина респондентів в обох дослідженнях схиляється до переважно позитивного сприйняття ШІ, при цьому в міжнародному вимірі однозначних негативних відповідей (стурбованих ризиками) дещо більше, ніж однозначно позитивних. Водночас в моніторингу Інституту соціології негативних оцінок менше, і в сумі вони дорівнюють кількості тих, хто не міг визначитися та обрав альтернативу «Мене це не цікавить» (чверть опитаних в обох випадках).
Більш нейтрально жителі України оцінюють і вплив ШІ в найближчі п’ять років на сферу праці і життя в цілому. Водночас, респонденти з опитування Ipsos частіше схиляються до позитивних оцінок впливу на роботу, життя і економіку своєї країни в найближчому майбутньому (і найбільш схвально – щодо своєї роботи, причому про відсутність впливу ШІ на неї говорить мінімальна їх кількість). Українці, як і в попередньому питанні, більш стримано оцінюють як переваги, так і небезпеку від ШІ.
| Будь ласка, вкажіть, чи буде, на Вашу думку, вплив штучного інтелекту позитивним, негативним чи нейтральним (жодним чином не вплине) на кожну з цих областей Вашого життя протягом наступних П’ЯТИ років: | Ipsos-Google* November 2023 n=17,000 % | Україна Моніторинг ІС Липень 2024 n=4101 % | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Позитивно | Нейтрально (жодним чином не вплине) | Негативно | Позитивно | Нейтрально (жодним чином не вплине) | Негативно | Важко відповісти | |
| Те, як я працюю | 60 | 11 | 19 | 22 | 27 | 8 | 43 |
| Якість мого життя (в цілому) | 49 | 27 | 13 | 22 | 35 | 6 | 37 |
| Економіка країни в цілому | 49 | 19 | 16 | 27 | 18 | 13 | 43 |
* 17 країн світу (Австралія, Бельгія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Сінгапур, Іспанія, Швеція, Великобританія, Бразилія, Індія, Мексика, Польща, ПАР, ОАЕ, Японія, США).
Таким чином, за результатами нашого порівняльного дослідження попередній висновок можна сформулювати так. У світових тенденціях в загальному вимірі фіксується побоювання щодо ШІ в цілому, але в оцінці його впровадження найближчим часом в економіку, роботу та життя конкретної людини позитивні очікування набагато перевищують негативні. Українське ж населення в цілому (в половині випадків) має достатньо схвальне уявлення про ШІ та його можливості, а вдвічі менша його частина не цікавиться цією тематикою. Разом з тим, щодо впровадження останнього в певні сфери життєдіяльності в недалекому майбутньому, в суспільстві проявляється обережність в оцінці (хоча позитивні прогнози наразі перевищують негативні), але при цьому найбільш розповсюдженою відповіддю є «Важко відповісти».
Сподіваємося, що дана публікація стане приводом задуматися про роль і місце ШІ в житті людини і суспільства, і наступні наші дослідження дадуть більший обсяг інформації для соціологічного аналізу.
P.S. Доречи, зображення для цієї статті створено за допомогою штучного інтелекту.
Примітка: В соціологічних дослідженнях прийнято розділяти покоління, присвоюючи їм літери латинської абетки. Дослідницький центр Pew Research Center використовує таку схему: до покоління бебі-бумерів (Baby Boomers) належать народжені в період з 1946 по 1964 рр., до покоління Х – народжені у 1965-1980 рр., до покоління Y (або міленіалів) – народжені у 1981-1996 рр., до покоління Z (або зумерів) – народжені у 1997-2012 рр., до покоління Alpha – народжені у 2013- середині 2020-х рр.
Джерело: Інститут Соціології НАНУ/ Сакота В. https://isnasu.org.ua/popsci/024_Smakota_-_Shtuchnyi_intelekt.php?fbclid=IwY2xjawHjNDxleHRuA2FlbQIxMQABHaaZDK6vuYwXI9Ar2O3kf3wArDA_jlQhvqGbZi4c5rH3E0h1cvYw-fvmWA_aem_0w12bjAm8LQcI9wgkNlVmQ