Керівництво Ботсаду: йдеться виключно про ремонт
«Ми не поступилися жодним квадратним сантиметром території. І ні про яку житлову забудову мови не було. Ми домовилися з інвестором про ремонт кількох наших будівель, які у плачевному стані», — заявила на пресконференції 14 січня директорка Ботсаду член-кореспондент НАН України Наталія Заіменко.
Термін дії договору — до кінця 2023 року, він закінчився, додаткових протоколів до нього не підписувалося. Тож зараз Національна академія наук ухвалила рішення про розірвання договору, повідомила пані директорка.
Приводом для пресконференції стала інформаційна хвиля та, зокрема, хейтерська заява мера Києва Віталія Кличка, яку викликав допис на сторінці Держаудитслужби. Він має епатажний заголовок «Землю Національного ботанічного саду в Києві попри заборону передали під житлову забудову».
Аудитслужба бачить порушення
«Під час аудиту виконання бюджетних програм Національною академією наук України та її установами Держаудитслужба знайшла порушення у фінансовій діяльності Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка.
Всупереч прямій законодавчій забороні земельна ділянка Національного ботанічного саду по вул. Садово-Ботанічній (кол. Тимірязєвській), 1 у Києві стала предметом інвестиційної угоди. За нею передбачено зведення житлових та нежитлових будівель, частку в яких мав отримати Ботсад.
6 років забудовник не міг реалізувати угоду саме через особливий режим охорони території Національного ботанічного саду. Водночас за цей період установа отримала від інвестора готівку, послуги та інші товари (зокрема цибулини тюльпанів та ґрунт) на 2,6 млн грн.
Варто зазначити, що Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка входить до природно-заповідного фонду України, є об’єктом комплексної охорони й належить до земель природного та історико-культурного призначення, які охороняються як національне надбання держави.
Законом «Про природно-заповідний фонд України» (ст. 16) забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, зокрема будівництво споруд, не пов’язаних з його функціонуванням.
Нагадаємо, що Національна академія наук України передала приватним забудовникам у Києві 116 га державної землі. Станом на кінець 2023 року в активах НАНУ перебувало 458 земельних ділянок, залишковою вартістю 73,2 млрд грн», — ідеться у заяві ДАСУ.
Водночас ДАСУ не наводить ні самої угоди, ні прямих цитат з неї.
Угода — конфіденційна
На запитання кореспондента «Світу», чи планує Ботсад оприлюднити договір, щоб зняти усі питання, Наталія Заіменко відповіла, що Ботсад готовий це зробити, але договір містить пункт про конфіденційність. «НАНУ буде звертатися до інвестора з проханням дозволити оприлюднити угоду, бо якщо ми це зробимо в односторонньому порядку, то можемо отримати судовий позов», — додала пані Наталія.
Національна академія наук оприлюднила свій коментар щодо ситуації на своїй фейсбук-сторінці.
«В останні дні у медіа та соціальних мережах активно обговорювали інформацію про ризики забудови зеленої перлини нашої столиці, улюбленого місця відпочинку всіх киян та гостей міста.
Академія розуміє і поділяє занепокоєння громадськості щодо долі об’єкта природно-заповідного фонду України, яким є Ботсад.
Офіційно заявляємо, що від початку не йшлося про житлову забудову на території Ботсаду. Договір передбачав реконструкцію деяких будівель на території задля збереження національного надбання, а саме фонду насінництва природної флори України, до якого належать види, занесені до Червоної книги України.
Досі договір з інвестором — ТОВ «КСМ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» — не набув чинності, оскільки не був укладений належним чином, не були визначені його умови. А отже, він не виконувався.
Сьогодні, 13 січня, відбулося засідання Бюро Президії НАН України, за підсумками якого Президія Академії рекомендує Ботсаду достроково розірвати договір з ТОВ «КСМ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» з огляду на його невиконання», — ідеться у дописі.
Кличко плутає науку і розваги
Мер Києва Віталій Кличко вельми епатажно й емоційно прокоментував ситуацію у своєму телеграм-каналі.
«Міська влада вимагає від уряду втрутитися в ситуацію, щоб унеможливити забудову Національного ботанічного саду імені Гришка. Та зробити все, щоб впорядкувати його територію.
Нагадаю, раніше Київ звертався до Національної академії наук, якій належить Ботсад, передати його в управління міста. Оскільки така територія в історичному центрі столиці перебуває в неналежному стані. І місто хотіло впорядкувати її.
Втім, НАН відмовилась від пропозиції й згодом передала ділянку землі на території ботанічного саду імені Гришка приватному забудовнику. Незважаючи на те, що будівництво в природно-заповідному фонді заборонене законом.
Київ, який за останніх 10 років створив кілька сотень нових зелених зон — парків та скверів, та оновив багато старих, готовий взяти в управління територію Ботсаду, відремонтувати й відновити перлину столиці».
Своєю чергою на пресконференції Наталія Заіменко зазначила, що вбачає у таких заявах фактично рейдерську атаку на територію Ботсаду з боку київської влади.
«Ми, наприклад, зараз у судовому процесі з Зеленбудом районним. Вони хочуть, щоб ми перенесли паркан. Але це незаконна вимога, територія Ботсаду — це природно-заповідний фонд. Щодо самого Віталія Володимировича, то мені дуже дивно чути такі заяви. Ми з ним багато співпрацювали, допомагали місту. Садили дерева на Дарниці, які, до речі, потім зрізали в один день під будівництво торгового центру. Садили дерева біля лікувальних дитячих закладів. Пан Кличко багато разів був у нас, кожного разу розповідав на камери, як чудесно, що у столиці є таке місце, як наш Ботсад», — сказала пані директорка.
Також заяву Кличка, зокрема, про наміри «впорядкувати», прокоментував заступник директора Ботсаду Микола Шумик.
«Який може бути перехід Ботсаду в комунальну власність? За законом України про природно-заповідний фонд Національний ботанічний сад є провідною науковою установою. От скажіть, у комунальній власності він зможе бути провідною науковою установою і виконувати ті функції, які він сьогодні виконує? Передати у комунальну власність, щоб побудувати доріжки й поставити лавки? Ну, розбудуємо, як місто парки й сквери розбудовує. Коли я дивлюся як заступник директора із ландшафтного будівництва, як розбудовуються парки й сквери, то це — доріжки, інфраструктура, атракціони, кіоски й тому подібне.
Так, у нас [в Ботсаду] асфальт радянських часів. Оце наш адміністративний корпус. У мене в кабінеті на стіл після якогось дощу впав шматок глини. Звичайно, нам треба ремонтувати й цей корпус, й інші. Але в нас колекції національного рівня. Це і колекції закритого ґрунту, і усім відомі колекції троянд, бузку. У нас не національного рівня тільки дороги й приміщення. Нам тяжко працювати в таких умовах. Тому, звичайно, ми розуміємо, що держава, мабуть, не зможе нас цим всім забезпечити. Один із виходів для нас — це пошук інвесторів, хороших інвесторів. Мене питали з одного ЗМІ: «А чого ви не перевірили замовника на доброчесність?». Ну, вибачте. Мабуть, треба буде перевіряти. Хоча ви візьміть будь-якого забудовника в місті Києві й скажіть, що у них там все в порядку», — зауважив пан Шумик.
Як хорошого інвестора керівництво Ботсаду називало на пресконференції засновників фестивалю «Країна Мрій», які допомогли закупити паливо для теплиць, де зберігаються унікальні колекції.
Як київська влада нищить довкілля
А щодо заяв пана Кличка, то ботаніки, безумовно, праві. Віддати київській владі Ботсад означає ризикувати втратити цей об’єкт. Бо саме ця влада прославилася такими речами, як сприяння забудові Екопарку «Осокорки», урочища «Китаєво», бетонуванням берегів озер та проток Дніпра, планами загнати у трубу річку Либідь тощо.
На думку директора Київського еколого-культурного центру Володимира Борейка, у Києві відбувається повзуча антиекологічна контрреволюція. Зокрема, низка депутатів Київради розробила та пролобіювала незаконне рішення Київради, яке заблокувало створення нових заповідних зон. У результаті у 2024 році Київрада вперше не створила жодного нового об’єкта природно-заповідного фонду. Хоча раніше створювала по 10–15 на рік. Захищаючи у такий спосіб зелені насадження та озера від забудови. Але, вочевидь, це стало дуже заважати забудовникам.
«Цього року забудовники перейшли до другої стадії свого плану: вони почали закривати через суди ті заповідні зони, які були створені екологами раніше, або тупо «ламати» заповідні об’єкти взагалі без судів. Наприклад, забудовники з ТОВ «Контактбудсервіс» пішли до суду з вимогою скасувати рішення Київради про створення заказника «Осокорківські луки» (створений 11.04.2019 р.). Під загрозою знищення тепер опинилися одразу 148 га заповідних земель, у межах яких поширені різні види червонокнижних рослин і тварин.
Наприклад, косарики сибірські. Цей заповідний об’єкт зараз є, разом із заказником «Озеро Тягле», фундаментом Екопарку «Осокорки» та кісткою у горлі забудовників», — каже Володимир Борейко.
Це не єдиний випадок.
«Восени 2024 року забудовники з ТОВ «Фредс Резортс» вирішили під забудову знищити ліс та половину пам’ятки природи «Вікові дуби» на території Головної астрономічної обсерваторії НАН України. Заповідний об’єкт «Вікові дуби» створений за ініціативи КЕКЦ у 1990-х роках для охорони близько 40 вікових дубів, яким по 300–400 років.
Інший приклад — Оболонський острів, який входить до Регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Дніпровські острови». Під час будівництва так званого мосту-хвилі у 2023–2024 роках на замовлення київської влади, на острові зрубано близько 200 вікових дерев та приблизно 1000 кущів, знищено до 40 локацій, на яких мешкали кажани. Також знищено фрагменти вологих і заболочених лук площею п’ять га. Бульдозерами та іншою технікою повністю знищено шар ґрунту на площі близько 14 га. Збитки, завдані заповідній природі, ми оцінюємо приблизно в 1,5 млн гривень. Влада підробила також Оцінку впливу на довкілля під час реалізації цього проєкту. За нашим зверненням Оболонська прокуратура відкрила кримінальну справу. Знищенням Оболонського острова бульдозерами займалося КП «Плесо» за підтримки Департаменту захисту довкілля КМДА», — інформує Володимир Борейко.
На думку природоохоронця, за останні чотири роки у Києві різко зросла кількість знищених заповідних об’єктів чи спроб їх знищити (забудувати) з вини забудовників чи київської влади. Те ж можна сказати про пам’ятки культури. За останні три роки у Києві була 21 спроба знищення пам’яток культури й майже 40 спроб знищення природних об’єктів.
«Дев’ять атак на природу нам поки вдалося відбити, але 30 разів забудовники та інші зловмисники за власною ініціативою чи з ініціативи київської влади зуміли завдати величезної шкоди заповідним об’єктам Києва. Боротьба за заказник «Осокорківські луки» поки триває», — резюмує Володимир Борейко.
Олег ЛИСТОПАД
Читайте також: