росіяни багато чого вкрали в України: життя її громадян та їхні долі, території, підприємства, заводи та обладнання, зерно і метал, університети та інші навчальні заклади, а також наукові журнали й періодичні видання. Причому, вкравши українські журнали та періодику, вони обернули їх проти України, розповсюджуючи з їхньою допомогою пропаганду та свої наративи.
Втім, ні на що інше від окупантів українці й не очікували. Але у випадку з вкраденими журналами та періодикою є один дуже важливий і вкрай неприємний нюанс: Україна сама допомогла їм це зробити (і досі допомагає, до речі).
Як так? Не може бути! — скажуть читачі. На жаль, у той час, як наші захисники віддають життя, боронячи країну від навали орди, Національний центр ISSN в Україні (НЦ ISSN України), функції якого виконує Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова», за гроші українських платників податків забезпечує присутність поцуплених в України наукових журналів та періодики в міжнародному просторі.
Саме про це ми й хочемо поговорити з вами сьогодні.
Власне, спробу привернути увагу до проблеми зробило «Суспільне» у своєму розслідуванні «Пропаганда рф з українським кодом: як наукові видання на окупованих територіях потрапляють у бібліотеки світу».
Але після публікації ситуація не тільки не поліпшилась, а й, навпаки, погіршилась, тому є потреба в додатковій ін’єкції уваги до проблеми.
ISSN — Міжнародний стандартний номер серіальних видань. Його присвоюють періодичним виданням, щоб їх можна було легше ідентифікувати, особливо у бібліотеках, базах даних чи під час посилань у наукових працях.
Після окупації Криму, а потім і низки інших територій України, країна-окупант вкрала десятки (якщо не сотні) наукових журналів та періодичних видань і нині публікує їх від свого імені.
Наприклад, була така українська газета «Кримська правда», яка після анексії Криму була вкрадена окупантами й тепер у себе на сайті зазначає наступне:
«Вместе в 2014-м боролись за наш многонациональный Крым, когда на Украине к власти пришли неофашисты».
Так от, «Кримська правда» і тепер вважається газетою українською. Проблема в тому, що російський центр ISSN не може зареєструвати журнали з анексованих територій, а це не тільки Крим, але й Донецьк, і Луганськ. Бо в міжнародних реєстрах (стандарт ISO 3166) це Україна.
ISO 3166 — міжнародний стандарт ISO, що визначає кодові позначення держав і залежних територій, а також основних адміністративних утворень усередині держав. Згідно з цим стандартом, АРК Крим — Україна, м. Донецьк — Україна тощо. І це таки правда. Але в цьому конкретному випадку ідентифіковане як українське видання нашпиговане ворожим змістом і українським називатися не може. Така дилема.
А найнеприємніше полягає в тому, що Національний центр ISSN в Україні щороку підтверджує реєстрацію майже ВСІХ російських журналів з анексованих територій.
Повернемось до «Кримської правди». Нижче наведений скрін свідчить, що НЦ ISSN України підтвердив статус реєстрації онлайн-газети «Крымская правда» (ISSN: 1606-4097) якраз напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Серед матеріалів, що публікує ця газета, суціль антиукраїнські наративи, і виходить, що поширенню їх через підтверджену реєстрацію цього видання сприяє Національний центр ISSN в Україні:
Це лише один приклад з-поміж багатьох періодичних видань, що видаються на тимчасово окупованих українських територіях. І справа не лише в періодиці. Ось цитата зі статті в науковому журналі «Вчені записки Кримського федерального університету імені В. Вернадського. Юридичні науки» у 2023 році (https://sn-law.cfuv.ru/gosudarstvennyj-suverenitet-kak-osnova-obespecheniya-naczionalnoj-bezopasnosti-rossijskoj-federaczii/):
«В качестве примера… умышленного, целенаправленного размывания государственного суверенитета можно привести негативную трансформацию государственности Украины, начиная с инициированного и организованного внешними силами государственного переворота 2014 г., вследствие чего произошли разрушение легитимной публичной власти суверенного государства и еѐ подмена марионеточным, целиком зависимым политически и экономически от суверенной воли США, а не от воли украинского народа, режимом».
І такі твердження підкріплені реєстрацією цього журналу у 2024 році Національним центром ISSN в Україні (ISSN: 1606-4097).
Нижче в таблиці наведені самі лише кримські наукові журнали (причому не всі). А є ще донецькі, луганські та інші журнали, плюс є ще десятки періодичних ненаукових видань, що також мають ISSN, підтверджений українським центром.
| № | ISSN | Назва журналу / Офіційний сайт |
| 1 | 2312-5330 | Научный вестник: финансы, банки, инвестиции / https://fbi.cfuv.ru/ |
| 2 | 2413-1938 | Боспорские исследования / https://bospor-issled.cfuv.ru/ |
| 3 | 2413-0478 | Вестник физиотерапии и курортологии / https://ma.cfuv.ru/science/journal/vest-fizio-kurort/ |
| 4 | 2309-7663 | Геополитика и экогеодинамика регионов / https://geopolitika.cfuv.ru/ |
| 5 | 2409-5591 | Гуманитарные науки / https://science.cfuv.ru/nauchnye-zhurnaly-kfu/gumanitarnye-nauki |
| 6 | 2413-1946 | «Известия сельскохозяйственной науки Тавриды» / https://ata.cfuv.ru/?page_id=232 |
| 7 | 2224-6444 | КРЫМСКИЙ ЖУРНАЛ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ И КЛИНИЧЕСКОЙ МЕДИЦИНЫ / https://ma.cfuv.ru/science/journal/krim-exper-klin-med/ |
| 8 | 2307-5236 | Крымский терапевтический журнал / http://crimtj.ru/ |
| 9 | 2311-1305 | Проблемы современного педагогического образования / https://science.cfuv.ru/nauchnye-zhurnaly-kfu/problemy-sovremennogo-pedagogicheskogo-obrazovaniya/o-zhurnale-6 |
| 10 | 2413-1873 | Строительство и техногенная безопасность / https://stroyjurnal-asa.ru/index.php/asa/index |
| 11 | 1729-3901 | Таврический Вестник Информатики и Математики / https://tvim.su/ |
| 12 | 2070-8092 | ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК / https://ma.cfuv.ru/science/journal/tavr-med-bio-vest/ |
| 13 | 2413-1725 | Ученые записки Крымского федерального университета имени В.И. Вернадского. Биология. Химия / https://sn-biolchem.cfuv.ru/ |
| 14 | 2413-1717 | Ученые записки Крымского федерального университета имени В.И. Вернадского. География. Геология / https://sn-geography.cfuv.ru/ |
| 15 | 2413-1741 | Ученые записки КФУ им. В.И. Вернадского. Исторические науки / https://sn-histor.cfuv.ru/ |
| 16 | 2413-1709 | Ученые записки Крымского федерального университета имени В.И. Вернадского. Социология. Педагогика. Психология / https://sn-spp.cfuv.ru/ |
| 17 | 2413-1679 | Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского. Филологические науки / https://sn-philol.cfuv.ru/ |
| 18 | 2413-1695 | Ученые записки Крымского федерального университета имени В.И. Вернадского. Философия. Политология. Культурология / https://sn-philcultpol.cfuv.ru/ |
| 19 | 2413-1644 | Ученые записки Крымского федерального университета имени В.И. Вернадского. Экономика и управление / https://sn-ecoman.cfuv.ru/ |
| 20 | 2413-1733 | Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского. Юридические науки / https://sn-law.cfuv.ru/ |
| 21 | 2519-4453 | Экономика строительства и природопользования / https://ce-em.cfuv.ru/ |
| 22 | 2414-4738 | Экосистемы / https://ekosystems.cfuv.ru/ |
| 23 | 2307-8758 | Журнал «Таврические студии» / https://kukiit.ru/nauka/ts/ |
Національний центр ISSN в Україні у 2024 році підтвердив і реєстрацію російського видання Studia Germanica, Romanica et Comparatistica (https://donnu.ru/sgrc), що видається у так званій ДНР (ISSN: 2415-8720).
Схоже, що до минулого року, поки його не почали діставати запитаннями «Як так можна?», НЦ ISSN України не вбачав жодної проблеми в тому, що він надавав українську ідентифікацію різним російським пасквілям у виданнях з окупованих територій. До того ж надання послуг оплачується, як ми це бачимо з примірника договору (на сайті Книжкової палати) між тим, хто звертається за реєстрацією, і центром. (Хоча, як стверджують у виданнях, які подавалися на реєстрацію до 2021 року в Міжнародний центр ISSN, що в Парижі, там послуга була безплатною).
Але треба розуміти, що, надаючи українську ідентифікацію російським пропагандистським виданням, НЦ ISSN України допомагає їм потрапляти до міжнародних бібліотек, поширюватись на інші країни. Отже, власними руками легалізуємо крадені українські журнали й періодику.
То що ж робити, і чи робив щось український центр, починаючи з 2021 року, щоб періодичні видання з наративами країни-агресора не публікувались під егідою України? Так, робив. Після неодноразових звернень до центру прийшло просте у своїй геніальності рішення: перекласти відповідальність на головний центр у Парижі. Тобто замість «Національний центр ISSN» — ставити «Міжнародний центр ISSN» (див. скрін нижче станом на вересень 2024 року).
Отже, легалізація вкрадених в України журналів/періодичних видань триває, журнали з російськими наративами, як і раніше, розповсюджуються у міжнародному просторі й поширюють свою пропаганду. Але український центр тут ні до чого.
«ISSN — це не знак якості, це просто ідентифікація видання, ресурсу або медіа. Завдання Міжнародного центру — ідентифікувати всі періодичні серіальні видання або ресурси на території кожної країни», — сказала «Суспільному» Ірина Погореловська, керівниця Національного центру ISSN в Україні, додавши, що вони поступово переводять видання, які виходять на тимчасово окупованих територіях, на код «інтернешнл».
Міжнародному центру воно, може, й не болить, чого не можна сказати про українців, яким не байдуже, що вкрадені у них видання ретранслюють московську пропагандистську брехню, прикриваючись ідентифікацією України чи «інтернешнл». Як кажуть у народі, з такими друзями й ворогів не треба.
Важко не погодитись із заступником міністра освіти і науки Денисом Курбатовим, який стверджує, що зміна кодифікації видань з української на інтернаціональну не тільки не розв’язує проблему, а, навпаки, її поглиблює. Адже ідентифікація ISSN несе загрозу посилення російської пропаганди, російських наративів і взагалі бачення цих територій як підконтрольних агресору.
Прикро, що за десять років російської агресії так і не знайдено правильного рішення.
Олексій ПЛАСТУН, професор, доктор економічних наук, Сумський державний університет