Сьогодні в Україні 37 наукових парків, але лише 5 із них активно здійснюють інноваційну діяльність. Проте саме в таких платформах експерти вбачають можливості для розвитку нашої науки й інновацій, але — після модернізації цих структур і створення сприятливих умов для їхньої роботи. Наприкінці 2024-го було анонсовано проєкт Science. City, який має на меті активізувати роботу наукових парків. Він реалізується в рамках імплементації нової Стратегії цифрового розвитку й інновацій України Міністерством освіти і науки спільно з Мінцифри за підтримки міжнародних партнерів. У грудні Міністерство освіти і науки запропонувало до громадського обговорення законопроєкт «Про внесення змін до деяких Законів України щодо стимулювання розвитку наукових парків». Відповідні зміни було презентовано на заході Science City Ecosystem: Connecting business and science.
Законопроєкт передбачає внесення змін до Законів України «Про наукові парки», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про оренду державного та комунального майна», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про вищу освіту», «Про управління об’єктами державної власності», «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», «Про публічні закупівлі», а також до Податкового і Митного кодексів.
Під час презентації змін ішлося про те, що ідея проєкту Science. City не нова — за допомогою податкових пільг науку й інновації підтримують провідні країни світу. «Фіскальний тиск — це велика проблема, — каже заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов. — Якщо державний університет або наукова установа виконує будь-який проєкт на замовлення бізнесу, то обсяг податків, які вони сплачують — близько 70 %. Тобто більшість коштів фактично знову повертається в державу, хоча це кошти часто не бюджетної природи. Це не стимулює університети й наукові установи «заводити» кошти».
Звільнення від ПДВ
Серед іншого, законопроєкт передбачає звільнення ЗВО, наукових установ і наукових парків від оподаткування податком на додану вартість операцій з: постачання послуг із фундаментальних та прикладних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт; безплатного передання приладів, обладнання, матеріалів, окрім підакцизних, науковим паркам, занесеним до Реєстру наукових парків; постачання об’єктів права інтелектуальної власності, що здійснюються закладами вищої освіти й науковими установами на користь наукових парків, учасниками (засновниками) яких є такі заклади й установи.
— Наукові парки за рік сплатили лише 5 мільйонів гривень податків (це і ЄСВ, і ПДВ, і ПДФО, і військовий збір), — розповів Денис Курбатов. — Щодо ПДВ, то його обсяг від університетів і наукових установ — лише 37 мільйонів гривень на рік. Тобто це десь 0,008 % від усього ПДВ, який сплачено в країні. Отже, скасування цього податку для держави фактично нічого не буде вартувати.
Щодо змін до Митного кодексу, то законопроєкт передбачає звільнення від оподаткування наукових парків для забезпечення власної діяльності та реалізації проєктів НП під час ввезення ними на територію України наукових приладів, обладнання, запасних частин і витратних матеріалів до них, реактивів, зразків, наукової літератури. Проєктом Закону України також передбачено, що виробниче обладнання, що ввозиться на митну територію України науковим парком і його партнерами в межах реалізації проєктів, звільняється від сплати ввізного мита.
Питання закупівель
Сьогодні перед науковими парками постає проблема складного і тривалого процесу закупівель. «ЗВО та НУ, і відповідно НП (якщо частка держави в статутному капіталі становить понад 50 %) підпадають під дію законодавства про публічні закупівлі, що призводить до значного затягування строків закупівель, позбавляє проєкти гнучкості, а отже — затягує строки їхньої реалізації й зумовлює здорожчання, — пояснив Денис Курбатов. — Дуже часто це призводить до того, що університети вимушені працювати або з давальницькими матеріалами, або взагалі відмовлятись від цих досліджень, бо не встигають швидко закупити якісний матеріал і обладнання». Для розв’язання цієї проблеми законодавцям буде запропоновано вилучити закупівлі наукових парків з-під дії Закону України «Про публічні закупівлі» у разі їхнього здійснення за кошти приватних партнерів і замовників.
Як ішлося під час презентації, законопроєкт пропонує розв’язати деякі питання з орендою майна. Зокрема, передбачено здійснення процедури передання в оренду державного й комунального майна для реалізації проєктів наукових парків на пільгових умовах, через внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» без проведення аукціону. «Кількість студентів сьогодні зменшується, площі в університетах вивільняються, тому логічно надати на пільгових умовах ці площі для розвитку досліджень та інновацій», — прокоментував Денис Курбатов.
Адміністрація вишів і наукових установ інколи не зацікавлена в ефективній роботі наукових парків, зокрема через те, що показники діяльності НП не зараховуються під час атестації. Автори законопроєкту пропонують усунути цю проблему шляхом внесення змін до закону «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Режим Дія.Сity чи ФОП?
Одна з найцікавіших можливих новацій — поширення правового режиму Дія.City на діяльність наукових парків з метою зменшення податкового навантаження.
Як констатував Денис Курбатов, останніми роками співробітники університетів і наукових установ використовують механізм створення ФОПів. Це робиться для того, щоб не платити величезні податки, про які йшлося вище. У такий спосіб дослідник може або отримати грант, або виконати дослідження напряму. «Начебто це і добре, але якщо ми говоримо про розвиток університетів, наукових установ, то це вимиває з них кращий потенціал і послаблює їх», — вважає заступник міністра.
Що ж пропонується? Науковий парк за виконання певних умов може стати резидентом Дія.City й скористатись податковими знижками. У такому разі, як пояснив Денис Курбатов, загальна сума податкового навантаження за умови реалізації договору на 100 гривень (з яких 80 гривень припадає на заробітну плату) становитиме 25,6 гривні. З них ПДВ — 0 грн, ЄСВ — 17,6 грн, ПДФО й військовий збір — по 4 грн кожен. Але не все так просто. Однією з основних умов входження в режим Дія.Сity буде забезпечення середньої місячної винагороди залученим працівникам та/або гіг-спеціалістам наукових парків у розмірі від 600 євро з подальшим зростанням до 700 євро — для другого року резидентства і 800 євро — для третього та наступних років.
Серед інших запропонованих змін — розширення джерел формування статутного капіталу наукових парків за кошти власних надходжень закладів вищої освіти й наукових установ, що отримані від надання інших, ніж освітніх, платних послуг, що можуть надаватися державними й комунальними закладами вищої освіти.
Які запобіжники?
Говорили на презентації про запобіжники для уникнення корупційних ризиків. Зокрема, законопроєкт передбачає подання щорічної звітності щодо діяльності наукових парків за допомогою системи URIS, заборону використовувати пільги, якщо науковий парк не внесено до реєстру НП (порядок ведення такого реєстру затверджується МОН), надання повноважень державному реєстратору щодо перевірки засновників НП, встановлення підстав для відмови у державній реєстрації, скасування реєстрації НП за порушення вимог законодавства про НП, вилучення з резидентства Дія.Сіті наукового парку, річний дохід якого від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро тощо.
Серед прогнозованих результатів упровадження змін до законодавства Денис Курбатов назвав збільшення кількості наукових парків, які будуть активно працювати, і їхнього обороту, зростання податкової ефективності наукової та науково-технічної діяльності, збільшення кількості робочих місць інноваційного типу і підвищення зарплати найкращих дослідників, які працюватимуть у наукових парках.
Розраховувати на себе
У Великій Британії наукові парки відігравали ключову роль в об’єднанні бізнесу й науки в рамках єдиної екосистеми. Про це розповів директор з програм розвитку посольства Великої Британії в Україні Стефан Коссофф. За його словами, у цій країні працює близько 150 наукових парків, які розвиваються, підтримуються талантами з найкращих університетів, інвестиціями приватного сектору та безумовно роблять внесок у загальне здоров’я економіки. Як ілюстрацію потенціалу таких структур, експерт навів досвід наукового парку Саутгемптона, який зміг залучити в британську економіку 400 мільйонів фунтів.
— У цьому світі нам треба розраховувати на себе, не тільки зараз, а і через 10 років у нас має бути сильна технологічна армія, — зауважив президент Київської школи економіки Тимофій Милованов. — І в цьому велика роль нашої науки, її бюджет повинен зростати для того, щоб наша спроможність залежала від нас. Ефективні наукові парки — це те, що ми маємо зробити, якщо хочемо, щоб вижила Україна.
Ухвалення законопроєкту президент КШЕ вважає вкрай необхідним кроком, але дуже важливо, щоб через можливі поправки він не став «стерильним». Зокрема, треба буде навести аргументи, що втрати податкових надходжень не будуть критичними.
Якщо говорити про законодавчі бар’єри, з якими стикається науковий парк, то вони в цьому законопроєкті фактично зняті. Таку думку висловив директор наукового парку «СІД» Національного університету «Львівська політехніка» Назар Подольчак. Чи запрацює система у разі ухвалення законопроєкту? Пан Назар вважає, що шанси є, але є й питання, які доведеться вирішувати, наприклад, з трансфером технологій, і тут треба продумати систему моніторингу чи консолідованої звітності.
— Ми можемо мати прекрасні закони, податкові пільги, але нам треба виховувати культуру, адже екосистема зростає тільки в тому разі, коли сторони готові чесно дивитись одне одному в очі, — вважає Назар Подольчак. — Бо часто буває, що бізнес недооцінює науковця, а науковець переоцінює себе і свої здобутки. Можна скористатись міжнародними практиками й на їхній основі виховувати відповідну культуру.
Сьогодні Київський авіаційний інститут працює над створенням наукового парку і є учасником проєкту Seeds of Bravery, в його межах будується інноваційна екосистема: підприємницький курс для студентів, інкубатор, акселератор — і для студентських розробок, і для розробок науковців ЗВО. «За пів року реалізації ми помітили деякі проблеми в законодавстві, — розповіла в. о. ректора вишу Ксенія Семенова. — Частину з них усуває запропонований законопроєкт, але частину — ні. За законопроєктом, що пропонується, купити експертизу в українського науковця все ще вигідніше через ФОП, і ніщо не заважає приватній компанії прийти до мого викладача, заплатити йому і просто дістати потрібні знання».
Очільниця КАІ вважає, що цінність для бізнесу від взаємодії може бути тільки комплексною: окрім податкових пільг, вигідних умов ввезення обладнання, треба думати про інвестиції в інфраструктуру, зокрема і в енергетичну. «Бізнес обирає: замовити антену в нас, чи в Ірландії, — наводить приклад Ксенія Семенова. — У нас дуже добра експертиза в цій сфері, ми можемо зробити теоретичні розрахунки, але протестувати її можна лише за кордоном». На думку експертки, після можливого ухвалення законопроєкту доведеться попрацювати над підзаконними актами й надалі вносити зміни до законів: щодо управління об’єктами державної власності, інтелектуальної власності тощо.
Відносини в технопарку по суті аналогічні відносинам партнерства в науковому парку. Перший заступник генерального директора Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України член-кореспондент НАНУ Валентин Чебанов розповідає, що свого часу діяльність технологічного парку змінила модель розвитку НТК. За його словами, зміни до законодавства, які нині пропонуються для наукових парків, абсолютно нормально працювали в рамках технологічних.
— Наш НТК завдяки залученню до діяльності технологічного парку дістав колосальний поштовх для розвитку — ми мали можливість купувати нове обладнання, створювати нові лабораторії, преміювати наших співробітників, — зауважив пан Валентин. — Також ми навчилися комунікувати з бізнесом. Це привело до того, що сьогодні НТК «Інститут монокристалів» навіть в умовах війни, перебування в Харкові, на кожну гривню бюджетного фінансування заробляє на прямих контрактах 1,7 гривні додаткового фінансування позабюджетних надходжень.
А це дає нам змогу на сьогодні мати найсучасніший парк обладнання, знов-таки виплачувати премії тощо.
На думку Валентина Чебанова, автори законопроєкту справді намагаються зняти дуже велику кількість проблем, через які наукові парки так і не запрацювали на повну, але є моменти, які варто прописати докладніше. Зокрема, у проєкті не зазначено, що партнер наукового парку має виконувати вимоги, які висуваються до засновників, тому треба доопрацювати його, щоб не створювати шлюз для бізнес-структур, які хочуть обійти податкові й митні вимоги України. «Також згідно з цим законопроєктом ми заздалегідь маємо показати номенклатуру та обсяги ввезення обладнання, комплектування та матеріалів, — додав Валентин Чебанов. — А якщо нам потім знадобляться інші, то ми вже нічого не зможемо змінити».
P.S. Невдовзі законопроєкт буде подано до Верховної Ради, а поки ще є час подати зауваження і пропозиції, які приймаються до 25 січня 2025 року за адресами: mariia.krasnoshchok@mon.gov.ua та innovations@mon.gov.ua.
Дмитро ШУЛІКІН
Читайте також: