На засіданні Президії АН вищої школи було обговорено схвалений урядом проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов». За підсумками обговорення ухвалено звернення до голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука.
Академія наук вищої школи України, йдеться у ньому, підтримує положення законопроєкту, якими пропонується привести назву та положення Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», а також положення Законів України «Про національні меншини (спільноти) України» та «Про медіа» у відповідність до оновленого офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. А також слова «Європейська хартія регіональних мов або мов меншин» замінити на «Європейська хартія регіональних або міноритарних мов».
Законопроєкт, підтриманий урядом, пропонує оновити перелік мов, до яких застосовуватиметься режим підтримки та особливого захисту, передбачений Хартією. Зокрема в Україні положення Хартії будуть застосовуватися до таких мов, як-то: болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит. російська ж та білоруська мови більше не будуть вважатися такими, що потребують окремого захисту або підтримки в Україні.
Академія підтримує такий крок щодо російської мови як мови держави-агресора, що стала одним із головних інструментів російського експансіонізму та мілітаризму. Але водночас звертає увагу на те, що білоруська мова в своїй державі перебуває в докорінно іншому становищі, аніж російська – в росії.
Попри формальний статус однієї з двох державних, вона переслідується й утискається білоруською владою (яка є демонстративно російськомовною), ця мова цілковито вигнана з офіційного вжитку, майже не присутня в публічній сфері і перебуває на межі зникнення. Розмовляти в Білорусі білоруською – означає відверто заявляти про свою опозиційність до режиму самопроголошеного (і вже, наче, переобраного) «президента» лукашенка та його політики, скерованої на поглинання білорусі росією.
У нинішніх реаліях білоруська мова отримує шанс на збереження й розвиток завдяки підтримці, яку вона має в державах-сусідах, де є білоруська меншина – Польщі та Литві. АН ВШУ вважає, що Україна має також долучитися до цих країн, підтримати цю мову, зокрема і вшанувавши подвиг білорусів, які зі зброєю в руках стали на захист незалежності нашої держави.
Тож АН ВШУ пропонує при розгляді проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов» залишити білоруську мову в переліку мов, яким надається режим підтримки та особливого захисту.
Члени Президії також ухвалили провести традиційні ХХІІ Академічні читання пам’яті засновника й першого президента Академії професора В.І.Стріхи 1 березня н.р.. Академіки-секретарі наукових відділень мають до 11 лютого подати пропозиції до програми читань.
Марія ВОЛИНСЬКА
Фото із сайту https://ua.krymr.com