Кожні батьки хочуть, щоб їхня дитина народилася здоровою. І саме наука допомагає зрозуміти, які фактори впливають на розвиток плода, що потрібно врахувати, щоб зменшити ризик патологій.
Доцентка кафедри гістології, цитології та ембріології Буковинського державного медичного університету Ірина Попова виконує саме таке дослідження. Рік тому науковиця перемогла в Конкурсному відборі на додаткові грантові можливості Нідерландської дослідницької ради (NWO) для українських вчених і приєдналася до команди Утрехтського університету. Науковиця досліджує порушення роботи щитоподібної залози в рамках проєкту «Аналіз ендокринних порушень без використання тварин – від науки до нормативного схвалення» (AFARA).
Запитуємо у пані Ірини: чому вона обрала саме цю тему? Чому це важливо?
«Чернівецька область є ендемічною щодо йододефіциту, відповідно, показники ендемічного зобу в регіоні дуже високі. За статистикою, до патологій щитоподібної залози більш схильні жінки, і важливо з’ясувати причини, чому так, – відповіла дослідниця. – Окрім того, під час ракетних атак люди спускаються в укриття і проводять там чимало часу. На жаль, в укриттях часто бракує освітлення, що може привести до порушення циркадіанних ритмів організму та збоїв у роботі щитоподібної залози».
Темі захворювань щитовидної залози дорослих і, зокрема, вагітних жінок, присвячене й докторське дослідження науковиці. До отримання гранту Нідерландської дослідницької ради пані Ірина вивчала зміни в роботі залози та епіфізу в умовах порушеного фотоперіоду у тварин.
Грантове фінансування NWO дало можливість розширити тематику дослідження, зокрема, проаналізувати клінічні дані пацієнтів, які проживають в ендемічній зоні у Чернівецькій області.
«Один з основних напрямків дослідження – порушення гомеостазу щитоподібної залози, зокрема, за умов впливу токсичних речовин, – розповіла дослідниця. – Вивчаємо й зміни в роботі щитовидної залози під час вагітності та вплив цих змін на формування плоду».
Під час виконання проєкту науковця проаналізувала аналогічні дослідження в Україні та за її межами; зібрала клінічні дані понад трьох сотень пацієнтів, що перебувають на амбулаторному нагляді та патогістологічні висновки щодо оперативних втручань. Ці дані допоможуть ученим краще зрозуміти епідеміологію ендемічного зобу у регіоні та змоделювати, як може розвиватися ситуація з захворюваннями.
«На основі цих даних плануємо розробити рекомендації щодо раннього виявлення патологій щитоподібної залози та профілактичного скринінгу, – продовжила розповідь Ірина Попова. – У рекомендаціях врахуємо вік, стать, умови проживання людей, тривалість порушення біоритмів. Упевнена, що це допоможе покращити надання медичної допомоги пацієнтам з ендокринною патологією».
Перші результати роботи науковця представила колегам під час візиту до Утрехтського університету наприкінці 2024 року. На сьогодні у співавторстві з Елен Хессел (Ellen Hessel) з Національного інституту громадського здоров’я та навколишнього середовища Нідерландів та професоркою Тетяною Білоус з Буковинського державного університету підготовлена до публікації перша стаття. Майже завершена й друга стаття, про особливості роботи щитоподібної залози у вагітних за умов впливу токсичних речовин.
Запитуємо у пані Ірини: як вона знайшла партнерів у науковій спільноті Нідерландів?
«Це мій перший досвід наукової співпраці з нідерландськими дослідниками, – відповіла вона. – Проєкт для співпраці я знайшла під час спеціального заходу з пошуку партнерів, який організували NWO та НФДУ в серпні 2023 року. Саме під час онлайн-зустрічі познайомилася з представницею проєкту Еленою Домінгес Ромеро (Elena Dominguez-Romeo). Потім були кілька інтерв’ю та онлайн зустрічей з професоркою Джульєттою Леглер (Juliette Legner), Елен Хессел та професором Крісом Евело (Chris Evelo), обговорення плану дослідження та оформлення заявки».
З командою, яка виконує проєкт, пані Ірина познайомилася й особисто під час візиту до Утрехта.
«Це спільнота професіоналів з різних галузей, які працюють задля покращення здоров’я людей, – розповіла співрозмовниця. – Я була вражена злагодженістю роботи, взаємопідтримкою та уважністю до деталей. Окрім того, наукова спільнота стежить за бойовими діями в Україні та щиро підтримує нашу країну».
Для Ірини Попової участь у проєкті за кошти Нідерландської дослідницької ради – це можливість продовжувати наукову роботу в Україні. «Я щиро вдячна NWO та НФДУ за цю неймовірну можливість, – наголосила вона. – Окрім того, робота з науковцями Утрехтського університету та їх підтримка дають мотивацію рухатися вперед та створювати краще майбутнє вдома, в Україні».
Джерело: Національний фонд досліджень України
Читайте також:
- Час звернутися до Фройда
- Дмитро Павличко. «Пророцтво»
- Штучний інтелект змінює світ: шанси і виклики для України
- Українська Рада Миру та Газета “Світ” вітають Михайла Захаровича Згуровського з ювілеєм!
- Многая літа!
- «КОВЧЕГ I»: рятувальна місія
- А от білоруську мову варто підтримати
- Чи відбудеться прорив у термоядерному синтезі?
- Леонід ФІНБЕРГ: Антологія буде відкриттям для багатьох українських та єврейських інтелігентів
- «Сучасник трьох століть»