Суспільство цікавить чи зможе Україна надати американцям рідкісні метали і чи дійсно наша земля багата на таку унікальну сировину, якою марять за океаном. Для ТСН цю тему висвітлила директор Інституту геологічних наук НАН України, академік НАН України Стелла Шехунова.
Щоб надати – потрібно ще розвідати та відкопати.
Останні 15 років в Україні з держбюджету не фінансувалися системні геологічні роботи.
Поки йдеться про перспективні геологічні об‘єкти з рудою, у якій можна знайти певний відсоток корисних копалин, про які кажуть американці. Ці метали у геологічних утвореннях поширені не так рівномірно, як ми можемо собі уявити.
В Україні перспективні на рідкісні землі геологічні об’єкти знаходяться в породах Українського щита в гранітах, сієнітах, лужних сієнітах, пегматитах та метасоматитах.
Щоб розвідати якесь родовище, потрібно провести загальне картування території, потім знайти на ньому перспективні ділянки – це лише пошукова стадія. А піс
Є в Україні і розвідані родовища. До прикладу Азовське. В ньому ми маємо комплексні корисні копалини – цирконій, рідкісноземельні руди. На жаль, тепер це родовище на непідконтрольній території у східному Приазов’ї.ля цього можна братися за розвідку.
Складнощі видобутку.
Якщо ви навіть знайдете мінерал, який містить корисну компоненту, то її треба із застосуванням фізико-хімічних методів вилучити з мінерала чи породи. Багато хто мабуть чув про видобуток золота. При промисловій переробці тони руди, отримують від 0,5 грама до перших десятків грам золота. А в руді на рідкісноземельні метали їх вміст складає від перших відсотків. До прикладу, у комплексному Азовському родовищі, про яке я вже згадувала, в руді вміст суми триоксидів рідкісних земель коливається від сотих долей відсотка до понад 12,5%.
Потрібні технології.
Наприклад, на території України багаті поклади титану, але, на жаль, кінцеву продукцію ми з нього не виробляємо. Ми навчилися лише його збагачувати та робити концентрат – рутиловий чи ільменітовий, а далі має бути наступний етап переробки. Це вже вимагає технологій та інвестицій. А ми, на жаль, зупинилися з розвитком своїх технологій. Ми зараз навіть по титану, по якому були у дуже виграшній ситуації і мали весь цикл виробництва, не все реалізовуємо.
Де “заховані” унікальні копалини.
Йдеться про східне Приазов’я. Корисні рідкісноземельні копалини частково знаходяться там. Два родовища зараз, на жаль, на окупованій території. У північно-західній частині Українського щита найперспективнішим на ітрієві рідкісні землі є Ястребецьке флюорит-рідкісноземельне родовище. є ще групи перспективних об’єктів в корах вивітрювання та розсипів на Середньому Побужжі, а також у Київській, Вінницькій та Житомирській областях.
Потрібні геолого-розвідувальні, геолого-економічні дослідження, для визначення систем їх розробки із повною реалізацією їх комплексних ресурсів.
Чи стали корисні копалини причиною війни?
Питання мінеральних ресурсів (можливо крім урану) не було ключовим. Причина – геополітика, а корисні копалини – вже бонуси.
Відомо, що численні війни у світі відбувалися саме через природні ресурси, мінерали та корисні копалини. Наприклад, багато десятиліть французи воювали з німцями за родовища Ельзаса та Лотарингії. У роки другої світової війни на півночі Європи розгорнулася війна за руди нікелю в північній Фінляндії район Петсамо-Печенги.
Коли РФ окупувала Крим, то в додачу до територій отримала родовища вуглеводнів, які знаходяться на чорноморському шельфі.
Необхідно створювати додану вартість.
Без окупації територій, до війни майже 80 відсотків продукції з наших родовищ титану, експортували у Росію. Тобто корисні копалини можна отримувати і без захоплення територій. Ми маємо і розробляємо родовища титану, але зиску від цього отримуємо мало. Фактично ми продаємо сировину, концентрат ільменітовий і рутиловий, а не кінцеву продукцію з титану та сплавів. Теж саме з залізорудними родовищами.
Потреби відновлення.
Для повоєнного відновлення країна потребуватиме як розвитку стратегічних галузей, які потребують розвитку мінерально-сировинної бази стратегічних корисних копалин, так і забезпечення населення якісною питною водою, сировиною для будівництва, виробництва скла та інших матеріалів. Ці потреби зможуть забезпечити кластерні об’єднання геологів науковців та практиків.
Читайте також:
- Василь Романчишин: «До Академії вступають талановиті діти з усієї України»
- Українська писемність: розвінчання російських міфів
- Успіх – це завжди виклик і велика праця
- Смарагдові скарби України – що є, що буде, чим «серце заспокоїться»
- Інституційна (не)спроможність влади в Україні або яку державу ми побудували?
- Час звернутися до Фройда
- Дмитро Павличко. «Пророцтво»
- Штучний інтелект змінює світ: шанси і виклики для України
- Українська Рада Миру та Газета “Світ” вітають Михайла Захаровича Згуровського з ювілеєм!