Київська школа економіки створила новий центр — Лабораторію дослідження релігії KSE для обʼєднання дослідників, які вивчають релігію, для спільної науково-дослідної роботи та започаткувати незалежне й неупереджене дослідження релігії в Україні. Як повідомляється, очолює центр історик Андрій Ферт, який разом із командою науковців зосередиться на дослідженні інструменталізації релігійних практик у соціальних, культурних і політичних перетворень суспільства, а також розбудови національної ідентичності.
“Мета цієї Лабораторії не в тому, щоб популяризувати релігію, а в тому, щоб дослідити її як культурний феномен. А також усунути ці дискусії щодо умовної правди про те, чи віримо ми в Бога, чи ні і зосередитися саме на дослідженні культурних практик, мотивів, настроїв, мотивації людей: як вони щось практикують, що ними рухає, навіщо вони це роблять” — зазначає Андрій Ферт.
Одним із ключових напрямків роботи лабораторії стане дослідження релігії як елемента національної ідентичності. Українці часто асоціюють себе з православ’ям не через релігійні переконання, а через усталену національну традицію. Як зазначає Ферт, ще в 2018-2019 роках існував феномен «атеїстів Київського патріархату»: «Я в Бога не вірю, але я підтримую ідею незалежної від Москви церкви». Це свідчить про те, що православ’я в Україні значно виходить за межі суто релігійного аспекту.
Ще один важливий напрям досліджень — як Росія використовує релігійні інституції для впливу на Україну. Історично церква була інструментом поширення ідей «одного народу» та зміцнення російської імперської політики. Від часів Російської імперії, через Радянський Союз і до сучасності православна церква часто слугувала засобом пропаганди та ідеологічного контролю.
«Україномовних досліджень цієї теми не так багато, — зазначає Андрій Ферт. — Багато класних робіт роблять українські історики та антропологи, але здебільшого англійською для західної академічної спільноти. Ми хочемо змінити це і почати говорити про це українською в Україні».
Лабораторія релігії KSE планує створити майданчик для відкритих дискусій про релігію та її роль у суспільстві через проведення серій публічних лекцій
На 2025 рік заплановано запуск серії університетських семінарів з дослідження релігії, які відбуватимуться раз на місяць.
Перший такий семінар уже мав місце у січні та був присвячений темі впливу війни на релігійні громади в Україні. Спікером заходу став Карен Нікіфоров – викладач КШЕ, історик, який активно розвиває академічне релігієзнавство в Україні, сприяє оновленню освітніх програм та є знаним фахівцем у своїй сфері. Під час події були обговорені методологічні виклики у вивченні трансформацій релігійного середовища, зокрема, як війна змінює релігійні практики та ідентичність. Ця зустріч стала важливим кроком у створенні незалежного дослідницького майданчика, який об’єднує істориків, соціологів та релігієзнавців.
Наступний семінар відбудеться 18 лютого та буде присвячений темі Української православної церкви у контексті війни , і російського впливу. Спікером стане Андрій Ферт, координатор Лабораторії, який представить результати дослідження про настрої вірян і духовенства УПЦ. Учасники зможуть обговорити виклики, що стоять перед церквою в умовах війни, а також можливі шляхи реформування для відновлення суспільної довіри.
Модератором заходу виступить Тимофій Брік, ректор KSE, PhD з соціології, дослідник соціальної довіри та релігійних ринків.
В перспективі Лабораторія планує запустити спільний науковий проєкт і проаналізувати, як змінюються уявлення про українську національну ідентичність і роль релігії в ній.
Стежте за оновленнями Лабораторії релігії KSE та долучайтеся до дискусії про релігію як важливий суспільний феномен.
Читайте також:
- Заява Української Ради Миру та Ради з Екологічної Безпеки України
- Василь Романчишин: «До Академії вступають талановиті діти з усієї України»
- Українська писемність: розвінчання російських міфів
- Успіх – це завжди виклик і велика праця
- Смарагдові скарби України – що є, що буде, чим «серце заспокоїться»
- Інституційна (не)спроможність влади в Україні або яку державу ми побудували?
- Час звернутися до Фройда
- Дмитро Павличко. «Пророцтво»