«Я блювала [щоразу], коли стомлювалася після збирання [тютюнового] листя», — розповідає фахівцям HUMAN RIGHTS WATCH маленька, тиха 13-річна дівчинка Аю з села, що поблизу міста Гарута (гори Західної Яви, Індонезія). Аю допомагає батькам вирощувати та збирати тютюн.
Описані нею симптоми — блювота і нудота — відповідають гострому нікотиновому отруєнню, професійній хворобі, характерній для людей, які вирощують тютюн. Зокрема, це стається тому, що організм людини через шкіру поглинає нікотин під час контакту з рослинами. Аю також допомагає своєму батькові змішувати токсичні пестициди, які він використовує, обробляючи плантації тютюну. «Я просто наливаю три-чотири чашки хімікату у відро, доливаю води та перемішую дерев’яною мішалкою, а тато переливає усе це в бак», — пояснила вона.
Історію Аю та інших вирощувачів тютюну з Індонезії описала у своєму звіті «Жнива в моїй крові. Небезпечна дитяча праця на вирощуванні тютюну в Індонезії» (The Harvest is in My Blood. Hazardous Child Labor in Tobacco Farming in Indonesia) міжнародна правозахисна організація HUMAN RIGHTS WATCH.
Ну, співчуваємо. А до чого тут наші терени? — спитаєте ви. До того, що днями у Верховній Раді України з’явився законопроєкт № 12251*, спрямований на стимулювання вирощування тютюну в Україні шляхом встановлення квот на використання вітчизняної сировини для виробництва тютюнових виробів. А навздогін лобісти тютюнових компаній внесли альтернативний законопроєкт № 12251-1 з положеннями, що також просувають інтереси тютюнової індустрії.
Все на благо України?
Пояснювальна записка до законопроєкту обіцяє мало не золотий дощ у разі реалізації задуму змусити аграріїв вирощувати на своїх полях сировину для задоволення потреб наркотично (нікотин — це наркотик) залежних людей.
«У 1980–1990-х роках… це була найприбутковіша сільськогосподарська культура з рентабельністю 28–40 %. Щороку в цій сфері працювало 130–135 тисяч осіб (так-так, праця ж ручна — авт.), що є важливим фактором у контексті дефіциту державного бюджету. Проте на теперішній час зайнятість у тютюновій галузі скоротилася на 60 %. За даними Держстату, у 2023 році площа посіву тютюну в усіх категоріях господарств становила 1,1 тис. га, а валовий збір — 22,2 тонни за урожайності 21,2 ц/га. Порівняно з 2005 роком, тютюнові площі зменшилися у 43 рази. Це призвело до критичного зниження виробництва тютюну і потенційного краху галузі. Попри це, тютюнова галузь залишається однією з провідних щодо податкових надходжень. У 2023 році до Держбюджету України надійшло 80,3 млрд грн від акцизів на тютюнові та нікотинові вироби, що на 36 % (21,3 млрд грн) більше, ніж у 2022 році, і на 26,5 % більше, ніж у 2021 році. У 2023 році в Україні було реалізовано 29,8 млрд сигарет (78,6 %), 1,25 млрд сигарил (3,3 %), 6,86 млрд сигарет для нагрівання (ТВЕН) (18,1 %), всього — 37,9 млрд шт. Більшість тютюнової сировини, що використовується на українських фабриках, імпортується», — ідеться у пояснювальній записці.
Так, акцизи на тютюнові вироби дають значну і важливу частину надходжень до державного бюджету. От тільки скромно умовчують депутати, що могли б давати ще більше, якби лобісти вейпів не провалили підняття акцизів на осучаснені засоби доставляти тютюнову отруту в мозок курців. Підвищення податку на тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН), відомі широкому загалу як IQOS, Glo, Ploom та інші, розглядалося восени минулого року, але так і не відбулося. Це призведе до недоотримання бюджетом понад 20 млрд грн податкових відрахувань у наступні три роки.
Але продовжимо вивчати геніальні ідеї авторів законопроєкту.
«Україна має потенціал стати однією з провідних європейських держав у цій галузі завдяки вигідному географічному положенню, сприятливим кліматичним умовам, родючим чорноземам і наявності кваліфікованих трудових ресурсів за умови належної підтримки з боку держави. Проєкт Закону дозволить підвищити надходження до державного бюджету України та створення нових робочих місць в тютюновій галузі», — зазначається у записці.
Пасаж про створення нових робочих місць просто розчулює. На тлі того, що в Україні бракує не робочих місць, а робочих рук. І вже планується завезти перших 160 бангладешців у Закарпаття для подолання цього дефіциту (будуть працювати у Тячівській громаді на підприємстві з виробництва меблів).
Та й сам вибір діяльності. Не створення робочих місць у розвитку новітніх технологій, не заснування української Кремнієвої долини. А — тютюн. Сировина для отруйних паличок і сумішей. Далі що? Вирощування кокаїну? Зміна клімату скоро вже це дозволить.
Щоб змусити бізнес вирощувати тютюн, законотворець пропонує ультиматум. Або збільшуєте «кількісний вміст ферментованої тютюнової сировини, вирощеної на митній території України при виробництві тютюнових виробів: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року включно — не менше 3 відсотків; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року включно — не менше 5 відсотків; з 1 січня 2027 року — не менше 7 відсотків». Або («у разі недотримання встановлених показників»)… «виробник тютюнових виробів та тютюнових сумішей буде автоматично позбавлятися ліцензії на право виробництва тютюнових виробів».
Труїться на здоровля
Тютюн — трудомістка культура, причому левова частка робіт (65 із 95 технологічних операцій) виконується вручну, а три чверті витрат на його виробництво складає саме оплата праці. Всесвітня організація з охорони здоров’я (ВООЗ) відзначає, що основними працівниками у сфері вирощування тютюну є жінки та діти. Тому вони частіше страждають від контакту з рослинами (нікотин всотується через шкіру) та хімікатами, якими обробляють поля. А також від впливу тютюнового диму під час процесу сушіння. Діти особливо вразливі, враховуючи їхню масу тіла відносно частки нікотину, що поглинається їхньою шкірою. Вагітні жінки також надзвичайно страждають від шкідливих наслідків вирощування тютюну і стикаються з вищим ризиком викидня.
Я сподіваюсь, що дітей таки не будуть ганяти на омріяні нардепами-тютюнолюбами поля, а от в тому, що в традиціях нашого сільського господарства залучати до таких робіт жінок — не сумніваюсь. Хоча, за великим рахунком, тютюнарям непереливки незалежно від статі й віку.
За даними ВООЗ, кожен четвертий фермер-тютюнар страждає від так званої хвороби зеленого тютюну, тобто — отруєння нікотином через шкіру. Виробник тютюну, який садить, вирощує та збирає його, може поглинати нікотин, еквівалентний 50 сигаретам на день. Симптоми містять нудоту, блювання, запаморочення, головний біль, підвищене потовиділення, озноб, біль у животі, діарею, слабкість, задишку тощо. Додайте сюди вплив отрутохімікатів. Окрім того, тютюновиробники часто несуть шкідливі речовини додому на своїх тілах, одязі чи взутті, що призводить до вторинного шкідливого впливу на їхні сім’ї, а надто дітей.
«Дихлордифенілтрихлоретан (відомий також як ДДТ) і дієлдрин широко використовувалися у процесі вирощування тютюну до їхньої заборони у 1981 р. Проте їхні залишки все ще виявляються в ґрунтах і висушеному тютюновому листі. Німеччина, Швейцарія, США встановили верхні дозволені межі вмісту токсичних сільськогосподарських хімікатів у сигаретах», — зазначають у своєму дослідженні науковиці Галина Архіпова та Юлія Макаренко. Але згодом були ухвалені два стандарти: на вміст нітратів та хлорорганічних пестицидів у тютюні. Це ДСТУ ІS0 15517:2009 «Тютюн. Визначення вмісту нітратів методом аналізу в безперервному потоці» та ДСТУ 180 4389:2009 «Тютюн і тютюнові вироби. Визначення залишкового вмісту хлорорганічних пестицидів методом газової хроматографії». Лабораторії, які мають сертифікати на проведення таких досліджень, безумовно, зрадіють законопроєкту тютюнових лобістів як можливості підробити. Але навіть умовно чистий від отрутохімікатів тютюн залишається небезпечним через свій основний компонент — нікотин. Нікотин є сильною отрутою, яка набагато токсичніша, ніж інші алкалоїди, наприклад, кокаїн.
Чи можна запобігти впливу власне тютюну як сільськогосподарської культури й впливу хімікатів, які використовуються під час його вирощування та зберігання? Що кажуть українські науковці? А нічого не кажуть. В Україні це питання не досліджувалося. Таке завдання урядові установи не ставили, і, відповідно, кошти на ці дослідження не виділяли. Про це у відповідь на інформаційний запит нашої газети повідомили у таких шановних установах як Інститут екогігієни та токсикології ім. Л.М. Медведя (ДП «Науковий токсикологічний центр імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України») і ДУ «Інститут громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва НАМН України» (у минулому — Науково-дослідний інститут загальної та комунальної гігієни МОЗ України).
Тобто, автори законопроєктів про вирощування тютюну пропонують нашому суспільству йти тютюновим мінним полем із зав’язаними очима.
Хана ґрунтам і природі
Дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я переконливо свідчить, що вирощування тютюну (культури, яка призначена не для порятунку від голоду, а для отруєння людей) до того ж нищить довкілля, спричиняючи додаткові смерті та знижуючи здатність планети прогодувати людство.
Один із факторів такого негативного впливу — інтенсивне використання пестицидів. Вирощування тютюну є ресурсомістким і вимагає великої кількості пестицидів і добрив, що призводить до деградації ґрунту. Ці хімічні речовини потрапляють у водне середовище, забруднюючи озера, річки та питну воду. Земля, яка використовується для вирощування тютюну, менш придатна для вирощування інших культур, оскільки тютюн знижує родючість ґрунту.
Вирубка лісів. На вирощування тютюну припадає близько 5 % загальної вирубки лісів, що додатково сприяє викидам CO₂ і зміні клімату. Щоб звільнити місце для посівів тютюну, необхідно вирубати дерева та розчистити землю. Щоб виготовити 300 сигарет, потрібно зрубати одне дерево. Це призводить до опустелювання та голоду, оскільки в деяких із «тютюнових» регіонів родючі землі для вирощування їжі обмежені. Приблизно 200 000 гектарів землі щороку розчищаються для вирощування та висушування тютюну, що еквівалентно майже половині площі Кабо-Верде (403 000 га, держава на 18 островах в Атлантичному океані за 620 км від західного узбережжя Африки). А що в Україні? А в Україні активно знищуються так звані самосійні ліси. Саме під розширення сільгоспугідь. І якщо законопроєкт № 12251 буде ухвалений, це створить ще одну причину для прискорення знищення наших самосійних лісів.
Втрата біорізноманіття. Вирощування тютюну призводить до фрагментації біотопів (нові плантації тютюну вклинюються у лісові масиви або розривають на окремі клапті полонини, луки, степи). Вимивання хімічних речовин у найближчі джерела води вбиває рибу та впливає на інших тварин, які приходять туди на водопій.
За даними ВООЗ, щороку тютюнова промисловість коштує світу понад 8 мільйонів людських життів, 600 мільйонів дерев, 200 000 гектарів землі, 22 мільярди тонн води та спричиняє викиди 84 мільйонів тонн CO₂ (привіт, зміно клімату).
Лікарі-депутати, ви чому мовчите?
У ВРУ сьогодні чимало депутатів-медиків, тільки у найбільшій фракції їх аж шість. Але поки що від людей, які давали присягу Гіппократа, не чути заперечень проти законопроєкту № 12251. Та я все-таки сподіваюсь, що вони вчинять, як свого часу це зробив лікар і депутат ВРУ 3-го скликання Сергій Шевчук. Коли 29 листопада 2000 року обговорювався законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України (щодо ставок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби» і цим тютюнові лобісти хотіли знизити акцизи на тютюн, Сергій Шевчук виступив різко проти.
[Автори законопроєкту] «свідомо нехтують значною часткою витрат з державного, місцевих бюджетів і власних коштів громадян, спрямованих на подолання наслідків паління. — сказав він**. — За даними досліджень, вона становить приблизно 15 відсотків усіх витрат на охорону здоров’я, тобто стільки ж, скільки йде коштів на лікування спадкових хвороб. Але якщо останні не можуть бути попереджені, то корекція впливу паління на здоров’я населення є досить ефективною, як свідчить досвід цілої низки цивілізованих розвинених країн світу. І тут ми спостерігаємо цікаву тенденцію. Якщо говорити про європейське законодавство, то ці автори охоче згадують про нього і переконують нас, коли їм це вигідно, сьогодні ж вони мовчать про європейське законодавство, яке ставить вимогу щодо обмеження вмісту смолистих речовин і нікотину в цигарках, які вживає населення.
До чого призведе ухвалення цього законопроєкту? До збільшення витрат на лікування захворювань органів дихальної системи та онкозахворювань. В умовах обмеженого фінансування це означатиме зменшення видатків на інші сфери медицини: охорону материнства і дитинства, травматологію, інфекційні захворювання тощо. Це призведе до збільшення рівня загальної захворюваності та смертності й, як наслідок, до потреби збільшувати видатки на галузь охорони здоров’я в цілому. Безумовно, в цьому залі будуть зацікавлені особи, які прикриватимуться вітчизняним товаровиробником, його інтересами. Але я хочу переконати депутатів, щоб вони керувалися власним здоровим глуздом і тим, що найціннішим для людини є її здоров’я».
От і я хочу переконати депутатів, щоб вони керувалися власним здоровим глуздом і тим, що найціннішим для людини є її здоров’я. Стоп — вирощуванню отруйного тютюну в Україні!
Олег ЛИСТОПАД
*«Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»
**Стенограма пленарного засідання 29 листопада 2000 року