Чи можна сьогодні вважати успішним розвиток в Україні Смарагдової мережі? Чи достатньо цього для збереження природи у нашій країні? Чи є потенціал? Наскільки проголошені Україною плани щодо розвитку Смарагдової мережі реалістичні, наскільки вони відповідають міжнародній практиці?
Відповісти на ці запитання ми попросили народну депутатку України, кандидатку біологічних наук Юлію Овчинникову. Пані Юлія є членкинею Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування та головою підкомітету з питань лісових ресурсів, біорізноманіття, природних ландшафтів, об’єктів природно-заповідного фонду та з питань адаптації законодавства України до положень права ЄС.
Довідково: Смарагдова мережа — це м’який, європейський, так би мовити, інструмент захисту цінних природних територій, розрахований на досягнення компромісів між бажанням вести господарську діяльність та потребою зберегти якийсь вид рослин чи тварин або певний ландшафт. Він має доповнити нашу систему природно-заповідних територій (ПЗФ) — заповідники, національні природні парки, заказники тощо. Подекуди Смарагдова мережа і мережа ПЗФ перекриваються/накладаються одна на одну.
Створення й управління
— Пані Юліє, чи достатньо розвинутою та якісною є наша Смарагдова мережа?
— Якщо говорити про процес створення Смарагдової мережі, то тут Україна досягла значних успіхів. Порівнюючи українську частину Смарагдової мережі з польською частиною мережі NATURA 2000, яка діє в країнах ЄС, можна побачити цілісну мережу природоохоронних територій.
Картосхема 1. Порівняння української частини Смарагдової мережі з мережею NATURA 2000, яка діє в країнах ЄС
Водночас не можна сказати, що Україна повністю виконала свої зобов’язання в питанні створення мережі природоохоронних територій європейського значення. Для багатьох видів флори й фауни та типів природних оселищ, які охороняються в рамках Бернської конвенції, цю мережу потрібно доповнювати. Наприклад, для Чаплі рудої (Ardea purpurea) визначено досить розгалужену мережу природоохоронних територій. Але за результатами оцінки Бернської конвенції мережа для збереження цього виду в межах України є недостатньою і потребує доповнення в південних та східних регіонах України.
Картосхема 2. Смарагдова мережа для Чаплі рудої (Ardea purpurea)
І таких прикладів можна наводити безліч. По деяких видах в Україні практично відсутні дані й потрібно організовувати додаткові дослідження, що під час війни практично неможливо.
Можливості для розвитку
— Чи є ще у нас потенціал для розвитку Смарагдової мережі?
— У разі вступу в Європейський Союз Україні потрібно створити мережу природоохоронних територій NATURA 2000. Водночас, на відміну від процесу створення Смарагдової мережі, перелік територій NATURA 2000 подається цілісним, не розбивається на етапи. Ці пропозиції мають охоплювати ділянки, які зможуть забезпечити збереження усіх видів і типів природних оселищ, котрі охороняються в рамках Оселищної та Пташиної директив ЄС. А це означає, що протягом наступних років потрібно організувати масштабні дослідження, результатом яких має бути база даних про наявність видів флори й фауни та типів природних оселищ, що охороняються в ЄС, і за результатами аналізу цих даних мережа природоохоронних територій європейського значення має бути значно розширена.
Що стосується управління Смарагдовою мережею, то тут Україна — на нульовому рівні впровадження: якщо не брати наявні території та об’єкти ПЗФ, які входять до Смарагдової мережі, то у нас відсутні механізми такого управління.
І навіть природно-заповідний фонд у його незначних площах не є запорукою того, що види флори й фауни та типи природних оселищ, які повинні охоронятися на європейському рівні, будуть збережені в його межах.
Попри те, що українським законодавством природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, ми бачимо невпинні процеси його знищення: розорення сотень і тисяч гектарів цінних степових ділянок, забруднення річок та обмеження їхніх природних течій, вирубування старих і цінних для біорізноманіття лісів, добування корисних копалин, інтенсивне використання торфовищ тощо.
Для управління природоохоронними територіями європейського значення країни Європейського Союзу впровадили в національне законодавство вимоги Оселищної та Пташиної директив ЄС, що передбачає розроблення та реалізацію планів управління цими природоохоронними територіями, оцінку впливу усіх видів планованої діяльності, яка може негативно позначитися на стані збереження видів флори й фауни та типів природних оселищ, котрі охороняються в межах природоохоронних територій європейського значення, моніторинг цього стану збереження.
Аналіз упровадження таких інструментів протягом десятків років у країнах ЄС показав ефективність їхнього застосування для збереження біорізноманіття Європи.
Виконати домашню роботу!
— Які закони, постанови, накази, інструкції тощо потрібно ухвалити для успішного розвитку Смарагдової мережі? Які треба створити органи чи установи, яких вжити заходів для посилення руху у цьому напрямку?
— Насамперед необхідно створити інституційну спроможність розвивати напрям збереження біорізноманіття за стандартами ЄС. Це передбачає як мінімум наявність центральних органів виконавчої влади, які забезпечуватимуть формування й реалізацію державної політики у сфері створення Смарагдової мережі/NATURA 2000 та управління нею, достатність штатних працівників у цих органах, їхню компетентність та забезпеченість фінансовими ресурсами. Станом на сьогодні в Міндовкілля немає не те що структурного підрозділу, а навіть окремої людини, яка б опікувалася винятково створенням та управлінням Смарагдової мережі/NATURA 2000. Окрім Міндовкілля, таких повноважень не надано нікому. Тобто держава, підписавши Угоду з ЄС, взяла на себе обов’язок імплементувати цей напрям, але ресурси на нього не виділила.
Для порівняння: у більшості країн ЄС функціонують окремі агенції, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері біорізноманіття, або навіть окремо — управління природоохоронними територіями. Штатна чисельність таких агенцій з територіальними органами становить сотні людей, переважна більшість штатних працівників мають біологічну чи екологічну освіту.
Важливість цього питання озвучена та зафіксована у рішенні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування від 22 січня 2025 року № 225/3 «Про рекомендації слухань у Комітеті на тему: «Правові засади функціонування ефективної системи природоохоронних територій та об’єктів як основи для збереження і відновлення біорізноманіття: актуальні питання». Цим рішенням рекомендовано Кабінету Міністрів України створити окремий центральний орган виконавчої влади для забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та використання природно-заповідного фонду, екологічної та Смарагдової мережі, збереження біорізноманіття.
Також потрібно якнайшвидше ухвалити проєкт Закону України «Про території Смарагдової мережі» (реєстраційний номер 4461), який встановлює правові й організаційні засади визначення територій Смарагдової мережі та управління ними в Україні, оцінки впливу на ці території в процесі ухвалення рішень про провадження діяльності, яка може негативно на них позначитись, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Законопроєктом передбачено розроблення низки інших нормативно-правових актів, як-от положення, інструкції тощо, котрі встановлять правила і детальні вказівки для створення Смарагдової мережі, ведення реєстру її територій, розроблення планів управління ними, інвентаризацію видів флори й фауни та типів природних оселищ, моніторинг стану їхнього збереження тощо.
Також необхідно сформувати мережу експертів, які знатимуться на тому, як упроваджувати механізми Європейського Союзу в охороні природи. Треба організувати системне навчання студентів, науковців, природоохоронців, держслужбовців, створити умови для спонукання їх працювати й розвиватися у цьому напрямку. Станом на сьогодні по деяких видах, для яких має бути створена Смарагдова мережа/NATURA 2000, відсутні науковці, які б їх досліджували. Я вже не кажу про впровадження механізмів збереження таких видів.
росія війною нищить усе цінне
— У чому особливість України порівняно з країнами ЄС, до членства в якому ми прагнемо, у сфері охорони дикої природи в цілому й у створенні Смарагдової мережі зокрема?
— Головною неймовірно жахливою особливістю України є те, що ми перебуваємо у стані війни. Близько 30 % Смарагдової мережі — у тимчасовій окупації або в зоні активних бойових дій. Величезна площа території України замінована. Значна кількість науковців тепер на фронті й не можуть присвятити себе улюбленій справі.
Це колосальний виклик, оскільки для створення Смарагдової мережі/ NATURA 2000 й ефективного управління нею потрібні довготривалі, безперервні, масштабні польові дослідження і можливість виконувати заходи для збереження цінних природних територій.
Розпитував Олег ЛИСТОПАД