У часи хаосу і непевності правильним кроком є зміцнення власної економіки та обороноздатності. Для цього потрібно розвивати високотехнологічні галузі, упроваджувати результати наукових досліджень у реальному секторі економіки, готувати вчених-підприємців.
Останню задачу розв’язують, зокрема, університети, які стали переможцями експериментального проєкту Міністерства освіти і науки України зі створення стартап-шкіл — інкубаторів — акселераторів. Одна з таких шкіл почала роботу і в Київському академічному університеті.
У чому особливість школи, що вона пропонує ученим, як планує розв’язувати одне з найскладніших питань — комерціалізацію наукових результатів і розробок? І, найважливіше, чи є шанси на успіх? Про це викладачі стартап-школи розповіли під час презентації проєкту «Стартап-школа Academ.City — інноваційна екосистема для розвитку академічних стартапів наукових установ НАН України». Проєкт виконує КАУ в партнерстві з Національним університетом «Києво-Могилянська академія».
Триматися і «бігти» ще швидше
«Наша країна захищає свою незалежність, і ми маємо виграти не тільки війну, а й мир після неї. Мусимо збудувати сильну економіку, яка буде на рівних з іншими європейськими країнами. Для цього потрібно продовжувати триматися і «бігти» ще швидше», — наголосила заступниця директора КАУ, керівниця проєкту наукового парку Academ.City Олександра Антонюк.
Саме тому творці школи ставлять перед собою амбітні завдання: підтримати академічні стартапи й створити умови для розвитку інноваційних ідей та виходу їх на ринок.
«Особливість нашого проєкту — у підтримці академічних стартапів та розвитку установ НАН України, — розповіла пані Олександра. — Але науковці не мусять бути бізнесменами. Тому наша задача — допомогти вченим і бізнесу співпрацювати. В екосистемі, яку ми створюємо, кожен зможе знайти своє місце, зрозуміє, як себе реалізувати».
Чого ж навчатимуть членів команд академічних стартапів?
Як пояснив керівник проєктного офісу Academ.City КАУ Вадим Горенко, науковці пройдуть увесь шлях монетизації своєї ідеї, від теорії до комерціалізації. Під керівництвом досвідчених менторів вони зможуть оформити наукові результати у проєкт, написати заявку на отримання гранту, знайти бізнес-партнерів. «Ми запустили стартап-школу, щоб знання не залишилися на поличках, у розробках, статтях. Ми хочемо, щоб знання стали справжньою силою», — додав він.
Звісно, після багаторічного розриву між наукою і виробництвом ця мета може здатися mission impossible. Але в університеті переконані: все вдасться. КАУ має чималий досвід допомоги командам у комерціалізації ідей та співпраці з бізнесом. У deep tech парку Academ.City, який діє на базі університету, створено Центр інновацій, в Academ.City приходять бізнесмени, які просять розв’язати ту чи іншу проблему, та науковці, котрі мають ідею чи розробку і хотіли б знайти бізнес-партнерів.
«У наукових командах, навіть найактивніших, бракує людей з управлінським і економічним досвідом, здатних побачити розробку як майбутній бізнес. Ми знаємо таких людей і допомагаємо вченим контактувати з ними й працювати разом», — пояснила завідувачка кафедри менеджменту інновацій КАУ Наталія Гаращенко.
Дарвінівський механізм у технологіях
Підприємці й виробничники, які взяли участь у презентації школи, чесно говорили про очікування бізнесу й можливі перепони на шляху комерціалізації наукових результатів.
«Я представляю гроші. Перед тим, як ухвалити рішення про інвестиції, завжди оцінюю, чи є перспектива отримати прибуток. Так само роблять і інші інвестори. Якщо такої перспективи немає, то ні індекс Хірша, ні кількість публікацій не примусять інвестора вкластися в проєкт», — наголосив виконавчий директор Української асоціації венчурного та приватного капіталу Дмитро Кузьменко. Він також зауважив, що ідея може не спрацювати ні з першого разу, ні з другого чи третього. Траплялося, що великий бізнес було зроблено з п’ятисотої спроби. «Не потрібно здаватися», — порадив він.
Про розрив між розумінням, що потрібно бізнесу й чого хоче наука, говорив і керівник Noosphere Engineering School Сергій Веретюк. «Бізнесу потрібен швидкий і гарантований прибуток. А наукові розробки — це довго, дорого і не факт, що все вдасться, — зазначив він. — Утім, є чимало прикладів у різних країнах, коли наука не шукає підтримки бізнесу для впровадження розробок, а сама створює ці бізнеси».
Звісно, коли науковці намагаються конвертувати знання у прикладну технологію, успіх не гарантовано. «У технологіях теж працює дарвінівський механізм відбору, виживають найбільш гнучкі», — додав Сергій Веретюк.
Інжинірингова школа об’єднує близько 15 університетів, лабораторія Noosphere Engineering School відкрита, наприклад, на факультеті електроніки КПІ імені Ігоря Сікорського. Мета школи — допомогти студентам створювати інноваційні продукти й стартапи. «Спонукаємо студентів бути вільними творцями, не переживати за помилки, аналізувати й рухатися далі, — розповів керівник школи. — Ми набили чимало «ґуль» і готові ділитися методологією підтримки й селекції стартапів, менторства, розвитку софт-скілів».
Протестувати технологію
Допомогти академічним стартапам під час тестування нових технологій уже готові партнери з EDIH Kyiv HiTech. Координаторка EDIH Kyiv HiTech, проєктна менеджерка Українського кластерного альянсу Леся Соболевська запевнила, що кластерний альянс із радістю допоможе знайти потрібні для цього об’єкти чи виробництво.
EDIH (Європейські цифрові інноваційні хаби) — це платформа, що об’єднує Україну та Європу через цифрові інновації. Одним з дванадцяти таких хабів в Україні є EDIH Kyiv Hitech, який об’єднує хаби на базі КПІ імені Ігоря Сікорського і Київського академічного університету. Хаби допомагають бізнесу тестувати інновації, навчатися та впроваджувати нові бізнес-моделі. «Робимо акцент на таких технологіях, як штучний інтелект, блокчейн, кібербезпека, інтернет речей, хмарні технології, адитивне виробництво, цифрові двійники, простори даних», — розповіла Леся Соболевська.
Поразка — це наука!
Стартап-школа, у якій вже почали навчати науковців, не є освітнім закладом, куди можна вступити й випуститися. Як розповіла Наталія Гаращенко, це — об’єднані спільною ідеєю заходи, фізичний та віртуальний освітній фасилітаційний майданчик.
У школі діятиме, наприклад, Біржа ідей і талантів (JoinNOW), де зможуть зустрітися ті, хто має ідею чи розробку, — з людьми, що мають бізнесовий хист і досвід. Разом вони зможуть створити цікавий для ринку продукт. Засновники JoinNOW прагнули допомогти молодим ученим подолати страх перед поразкою.
Перетворити ідеї у життєздатні моделі допоможе й інкубаційна програма BOOSTER. Як розповіла співавторка і тренерка цієї програми, завідувачка лабораторії відкритих інновацій КАУ Олена Ципліцька, програма охоплює теорію і практику з розроблення лаконічних презентацій (пітчдеків), інтерактивні онлайн-сесії, домашні завдання, консультації тощо. «Презентація наукового проєкту дуже сильно відрізняється від того, як ці проєкти треба презентувати для грантодавців, інвесторів, бізнесу, — пояснила пані Олена. — У науці ми говоримо про наукову складову, актуальність і методологію дослідження. Але сьогодні потрібно мислити ширше, потрібно розуміти й комерційну складову, і ринковий потенціал напрацювань. Тому метою програми є розвиток презентаційних навичок учених для переконливого донесення змісту і цінностей своїх ідей до різних стейкхолдерів».
Пігулка для квітів
Ще один навчальний майданчик школи — Могилянський відкритий хакатонBE FIRST.Завідувачка кафедри маркетингу та управління бізнесом НаУКМА Катерина Пічик розповіла, що хакатон допомагає розвивати творчі ініціативи та підприємницькі навички. Тематика ідей і стартапів, які беруть участь в хакатоні, дуже різна — від зеленої енергетики до штучного інтелекту. У 2024 році, наприклад, переможцями стали представники природничого факультету, які створили торф’яні пігулки, які можуть довго утримувати воду (проєкт Yeco). Власники рослин можуть залишити таблетку в горщику, залити водою і їхати в подорож.
Під час стартап-школи буде проведено також семінар і воркшоп з упровадження цифрових рішень FIWARE. (FIWARE — це сертифікована технологія створення цифрових двійників у реальному світі). Викладач факультету інформатики НаУКМА Кирило Гороховський розповів, що під час семінарів буде і теорія, і практика з використання цифрових технологій. «FIWARE впорядковує дані для різних потреб — логістики, погоди, будівництва, кібербезпеки тощо. Наприклад, можна розрахувати, як завантажити фермерську вантажівку у різних господарствах і доставити продукти в екомагазини», — пояснив він.
«Відшліфувати» проєкт і знайти гроші
У рамках стартап-школи діятиме й Програма підтримки студентських та академічних науково-інноваційних проєктів. Основними науковими напрямами програми, за словами її координаторки Катерини Вовк, є біотехнології, матеріалознавство, квантові матеріали, адитивні технології, сучасні інформаційні технології, цифрова електроніка. Програма складається з двох частин. Перша частина — ідеатон — знайомить з сучасними трендами в науці, допомагає обрати свій напрям, розробити концепцію проєкту і почати його реалізацію. У другій частині програми команди під керівництвом учених виконають практичні завдання з дослідження ринку, визначення конкурентних переваг тощо. Кожна команда матиме двох керівників — наукового і бізнес-координатора. Після закінчення програми студенти й аспіранти представляють результати своєї роботи.
Звісно, комерціалізація наукових розробок та інновацій неможлива без залучення фінансування. Готувати проєкти на грантові конкурси молодих учених навчать фахівці відділу міжнародної та грантової діяльності (грантового офісу) КАУ.
«Важливо, що ми робимо акцент не на грант, а на проєкт, допомагаємо поглянути на нього ширше й доопрацювати його, — розповіла керівниця відділу Олександра Правдива. — Ознайомимо з програмами, конкурсами, умовами реєстрації, пояснимо, як знайти саме свій конкурс. За останній рік ми консультували команди майже ста проєктів, і були випадки, коли наші проєкти отримували не один, а кілька міжнародних грантів».
Бачити ціль, не бачити перешкод
А як почуваються сьогодні першопрохідці, вчені, які вже мають досвід комерціалізації наукових результатів і розробок? І що б вони порадили колегам, які тільки «придивляються» до комерціалізації?
Одна з таких першопрохідців — завідувачка групи проєктно-інноваційної діяльності Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України Віра Філатова, яка спеціалізується на сплавах з пам’яттю форми. Науковиця розповіла, що її команда починала з ідеї інноваційного генератора, яку представили на фестивалі Sikorsky Challenge. Коли почалися відключення світла, члени команди зрозуміли, що одним з найважливіших питань є енергетична безпека. Для будівництва генератора вони використали елементи з пам’яттю форми, і це допомогло в десять разів зменшити його об’єми.
Дослідниця порадила твердо вірити в успіх справи, формувати команду, не боятися змінювати концепцію і підлаштовуватися під обставини. «Подавайтеся на гранти, шукайте підтримку й «крейзіфаундера», — з усмішкою сказала вона. — Також будьте готові пітчити в будь-яких умовах і не боятися критики».
Підготувала Світлана ГАЛАТА
Опубліковано в газеті «Світ», №5 (1329) Березень, 2025 р.
Ілюстрації Academ.Media