Оцінити технології, що застосовуються сьогодні, а також поглянути у завтрашній день могли учасники семінару «Симуляція як частина сучасного життя», який організували КПІ ім. Ігоря Сікорського, науковий парк «Київська політехніка» й Українська асоціація симуляційної медицини Ukrainian Association for Simulation in Healthcare. Було розглянуто можливості застосування симуляційних технологій в освіті, науці й охороні здоров’я, а також обговорено проблеми застосування штучного інтелекту.
Директор НДІ передових оборонних технологій КПІ ім. Ігоря Сікорського, президент наукового парку «Київська політехніка» і модератор заходу Юрій Єхануров нагадав, що в університеті проводиться низка семінарів за різними напрямами, зокрема декілька було присвячено штучному інтелекту. «Завдяки мозковим штурмам ми хочемо досягнути прориву у різних галузях, — додав він. — Вже маємо непогані результати: люди, які приходять з новими ідеями, дістають можливість їх упроваджувати й розповсюджувати не тільки в Україні, а й в усьому світі».
Інтерактивні симуляції — технологічні рішення, які моделюють реальні процеси й середовища, даючи змогу користувачам навчатися через практичний досвід — застосовуються в різних галузях освіти й науки. Про це розповіла директорка Центру освітнього консультування, старша викладачка кафедри природничо-математичної освіти й технологій Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Вікторія Косик. Зокрема йшлося про віртуальні лабораторії, симулятори професійних навичок, навчальні бізнес-симуляції й тренажери доповненої та віртуальної реальності.
Серед переваг віртуальних лабораторій Вікторія Косик назвала безпечне навчання без ризику вибухів чи отруєнь, доступ до лабораторного обладнання без витрат на матеріали, можливість повторювати експеримент доти, доки не досягнете бажаного результату. Щодо конкретних інструментів, то доповідачка звернула увагу на PHET (https://phet.colorado.edu) — інтерактивні симуляції з природничих наук і математики. Розповідаючи про медичні симуляції для майбутніх лікарів, Вікторія Косик відзначила віртуальний симулятор пацієнта (https://bodyinteract.com/).
Інтерактивний інструмент для географів і екологів від Каліфорнійського технологічного інституту (https://vesl.jpl.nasa.gov/) дає змогу візуалізувати складні процеси в реальному часі й вивчати взаємодію людини з довкіллям. А портал для фізиків та інженерів https://www.algodoo.com дає можливість створювати віртуальні механізми й споруди, наприклад, можна «побудувати міст» і подивитися, чи витримає він навантаження.
Насамкінець Вікторія Косик розповіла, що багато університетів, які впроваджують у свою роботу віртуальні симуляції, відзначили зростання відсотка працевлаштованих випускників. Звісно, симуляції не замінять реальної практики, але вони дуже допомагають у навчальному процесі. Коментуючи виступ, Юрій Єхануров зауважив, що сьогодні дуже актуальними були б симулятори для саперів.
Президент Української асоціації симуляційної медицини заслужений лікар України Олександр Літус розповів про симуляційні тренди у сфері охорони здоров’я. Симуляційна медицина, яка заснована на реалістичному моделюванні та імітації клінічних ситуацій, дає змогу медичним працівникам швидко входити у професію, відповідати вимогам роботодавців і забезпечувати безпеку та якість медичної допомоги пацієнтам. «Ми прагнемо довести, що використання симуляційних методів економічно доцільно, правильно і вигідно, як для держави, так і для людей», — зауважив доповідач. Також він нагадав, що, відповідно до наказу міністра охорони здоров’я, в Україні створено робочу групу МОЗ зі стандартизації у симуляційній медицині.
Про штучний інтелект і моральну еволюцію та цифрову трансформацію йшлося у виступі завідувача наукової лабораторії теорії цифрової трансформації і права Інституту інформації безпеки і права Національної академії правових наук України Олексія Костенка.
— Цифровий всесвіт буде побудовано на основі трьох супертехнологій, — розповів Олексій Костенко. — По-перше, це технологія блокчейн, яка дає надійність, створює цифрову репутацію і не дає можливості безконтрольно змінювати дані, по-друге — штучний інтелект, математичні алгоритми обробки великих даних, по-третє — технології віртуальної, доповненої та змішаної реальності. Цей мікс створює віртуальний простір, у якому будуть поєднані людина і цифрові об’єкти й суб’єкти.
Особливу цінність для дослідників, за словами доповідача, мають штучні моральні агенти — програми, що виконують функції, максимально наближені до тих, котрі виконують живі люди.
Олексій Костенко звернув увагу на дослідження, які останніми роками були проведені в різних частинах світу і, можливо, матимуть гігантський вплив на розвиток суспільства. Так, у 2024 році китайські науковці розробили технологію для створення алгоритмічних копій громадян будь-якої країни. Під час «уханського експерименту» щодо прогнозів результатів виборів президента США у 2024 році, який ґрунтувався на ШІ-моделі аналізу уподобань не людей, а їхніх симулякрів, було передбачено результати з імовірністю 99 %. З цими симулякрами було проведено соціальні експерименти, які показали, як можна впливати на групову свідомість.
А дослідники зі Стенфордського університету, опитавши п’ять тисяч американців, створили віртуальний аватар реального американського громадянина. У рамках експериментів виконувались різні завдання, але за допомогою технологій штучного інтелекту вдалося з’ясувати, що дії цифрової моделі на 80 % відповідають діям реальної людини.
Експерт вважає, що найближчим часом ми побачимо, що наша країна може стати полігоном, де ці технології випробовуватимуться.
«Закінчиться війна — і Україна матиме цифровий шторм: з одного боку на нас накочуватимуть американсько-європейські цифрові технології, а з другого — китайські, — вважає Олексій Костенко. — Якщо ми не хочемо мати цифровий акваріум, треба згуртуватися, об’єднати експертів, вивчати ці феномени й сигналізувати про ризики суспільству і владі».
Дмитро ШУЛІКІН.
Фото автора
Газета “Світ”, № 5, березень 2025 р.