Президент МАН Станіслав Довгий — про здобутки та перспективи Малої академії наук України в часи повномасштабної війни
Повномасштабна війна в Україні триває: тисячі закладів освіти зазнали пошкоджень, багато з них повністю зруйновані. Тисячі дітей в Україні навчаються дистанційно… Попри ці виклики МАН продовжує працювати. Яскравим свідченням цього є відкриття Музею математики «Кубоїд». З цієї теми ми й починаємо розмову з президентом МАН.
— 17 березня стало ще однією важливою датою для Малої академії наук, відкрився Музей математики, над створенням якого і МАН, і партнери працювали кілька років.
— Так, ми розпочали роботу над створенням цього музею ще у 2021 році, після відкриття Музею науки. Завдяки підтримці міжнародних партнерів роботу продовжили навіть під час повномасштабного вторгнення росії. Проєкт реалізували Національний центр «Мала академія наук України», МОН України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.
Україна має чимало математиків, імена яких знає увесь світ. Водночас сьогодні математична освіта потребує змін, адже, за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, 42 % українських підлітків не досягли базового рівня з математики. Саме тому, для подолання освітніх втрат, ми відкрили «Кубоїд». Це четвертий у Європі, пʼятий у світі та перший в Україні інтерактивний музей математики.
У нашому музеї є 120 експонатів, 6 тематичних зон та 4 навчальні простори для школярів і освітян. У ньому знайдуть безліч корисного для себе українці будь-якого віку. До речі, першими «Кубоїд» відвідали переможці IV етапу Всеукраїнської олімпіади з математики з усіх регіонів України.
— А загалом — як допомагає МАН працювати над власними ідеями? Які умови надає?
— Екосистема Малої академії наук дуже широка й різноманітна. Як відомо, ми проводимо конкурси й олімпіади, всеукраїнські онлайн-проєкти, наукові заходи, маємо різноманітні відділення та секції по всій Україні, а також розвиваємо освітню діджитал-платформу.
Окрім цього, у нас є простори, що допомагають нашим вихованцям реалізовувати власні ідеї й рухатися далі. Серед таких: бізнес-інкубатор Ukrainian Future, який об’єднує коворкінг, лабораторію прототипування та бібліотеку матеріалів. Тут наші експерти допомагають юним стартаперам розпочати та успішно вести бізнес-проєкти. «Футурум» — дитяча академія, де учні 6–12 років разом із науковцями долучаються до наукових експериментів, вивчають будову клітини та земної кори. Музей науки МАН — перший в Україні інтерактивний музей, де діти можуть досліджувати фізичні явища, вивчати хімічні реакції, оптичні ілюзії та багато іншого.
До слова, з 2022 року ми створили 11 нових інтерактивних наукових просторів і тимчасових виставок по всій Україні. А наші музеї відвідали майже 200 тисяч зацікавлених наукою дорослих і дітей. Наша учнівська лабораторія «МАНЛаб» — одна з найбільших у Східній Європі. Діє також сучасна навчальна лабораторія Ex Lab, яка знайомить з передовими науковими методами.
— Минулого навчального року МАН уперше провела IV етап Всеукраїнських учнівських олімпіад і Всеукраїнських учнівських турнірів. Цьогоріч продовжуватимете?
— Так, звичайно. Торік IV етап Всеукраїнських учнівських олімпіад зібрав школярів, котрі змагалися у таких дисциплінах як українська мова й література, правознавство, історія, математика, біологія, географія, астрономія, фізика, хімія, інформатика, інформаційні технології, польська, угорська, румунська, словацька, болгарська, новогрецька мови та іврит.
До фінальних змагань дійшли 1643 учасники. Після визначення переможців стартували відбірково-тренувальні збори, на яких учасників готували до міжнародних змагань. Українські школярі долучилися до сімох міжнародних олімпіад: з математики, фізики, хімії, географії, інформатики, біології та астрономії. І показали високий рівень: вибороли 27 нагород!
Цьогоріч ми вже провели фінал олімпіади з математики, до якого долучилися 163 школярі, а учасники з найкращими результатами ще позмагаються за право представляти Україну на Міжнародній математичній олімпіаді цього року в Австралії.
А загалом МАН — член 86 міжнародних конкурсів, олімпіад та різних заходів. Торік 176 наших вихованців презентували свої розробки міжнародній спільноті. Наприклад, у Канзас-Сіті (США) наші школярі брали участь у найбільшій у світі освітній програмі з розвитку креативності — Всесвітньому фіналі Destination Imagination. Серед 652 команд з 14 країн чотири команди були українські. Три з Києва й одна з Тернополя. Кияни серед команд старшої вікової категорії посіли з 12-го по 18-те місця. Тернополяни, що змагалися з командами середньої вікової категорії, вибороли 24-те місце.
У 2021 році Україна першою у світі дістала ліцензію на проведення Всеукраїнського конкурсу «Олімпіада геніїв України». Відтоді ми організовуємо національний відбір підлітків України на участь в GENIUS Olympiad у США. Щороку конкурс збирає школярів з усього світу: торік до фіналу долучилися представники 67 країн. Серед них — 51 учень і учениця МАН. І нинішнього року наша команда поїде до США.
— Так, це здорово! А що є цікавого в Україні, щоб і наукою захопити школярів, і повчитися, і відпочити?
— У нас реально багато подій, що поєднують і навчання, і відпочинок. Але окремо хочу сказати про наші профільні й літні школи. Торік літніх було 27, у яких відпочивали й навчалися близько півтори тисячі учасників з усієї України.
На Закарпатті, наприклад, працювала Всеукраїнська літня школа для дітей військових «Диво-літо». Учні долучалися до наукових шоу «Хімія сніданку» і «Шатл на Марс», виконували вправи з розвитку комунікативних навичок та креативності, створювали казки й показували їх. Вони відвідали замки — Паланок у Мукачеві, Сент-Міклош у Чинадійові, палац Шенборнів у селі Карпати. А ще мандрували горами, придумували креативні диспути, грали в настільні ігри. Це чудова нагода здружитися, «підкачати» свої знання, креативне мислення і відпочити.
Ще одна Всеукраїнська літня школа працювала і в Коломиї. Учні пройшли «Стежками гуцульського орнаменту», побували в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини. Взяли участь у майстер-класах від народних майстрів Гуцульщини, розширили знання і розуміння народного мистецтва.
Також реалізували проєкт «Наука на колесах» від Музею науки МАН: ми проїхали з цікавими мобільними виставками прифронтовими селами й містами. А в Києві, спільно з ТРЦ Gulliver, було створено інтерактивний простір «Відкрий портал у науку 2.0». Він працював цілий місяць і дав змогу відвідувачам ознайомитися з нашими лабораторіями та проєктами, які реалізують українські підлітки разом зі своїми наставниками.
— А як навчаються самі наставники — команда МАН?
— Команда МАН долучається до семінарів і конференції. Минулого літа, наприклад, наша делегація брала участь у європейській конференції центрів і музеїв науки, що відбулася в столиці Словенії Любляні. Учасниками Ecsite-2024 стали понад 900 фахівців з більш як 50 країн. У них були сесії з професійного розвитку, семінари, лекції (до речі, про розширення можливостей аудиторії та методи заохочення до науки).
Делегація з України презентувала нашу комплексну програму «Формуємо краще майбутнє разом» — про відкриття центрів науки з виставковими просторами та навчальними лабораторіями в областях України.
А наші співробітники Музею науки МАН побували на навчанні в Центрі науки «Коперник» у Варшаві, де долучилися до тренінгів з наукової комунікації, дізналися про інтерактивні методи наукової комунікації. А ще наша команда брала участь у математичній конференції MATRIX × IMAGINARY 2024, яка відбувалася у Швейцарії. Ми розповідали, як Мала академія наук розвиває математичну освіту в Україні, а ще домовилися про онлайн-лекції та воркшопи для українських педагогів.
— Тобто, повертаємось знову до математичної освіти. Що ще, окрім музею, у цій сфері реалізувала МАН?
— МАН запустила цікавий відеопроєкт «Математика. Головоломки». Це освітній діджитал-курс, який знайомить дітей і дорослих із задачами, що виходять за межі традиційної шкільної програми. У кожному з чотирьох модулів ідеться про кілька типів головоломок і задач різних рівнів складності: від математичних квестів до ілюзій, фокусів та парадоксів. Автори проєкту розраховують, що він стане у пригоді й педагогам, і школярам, і їхнім батькам та будь-кому, хто хоче навчитися застосовувати нестандартне мислення у різних життєвих ситуаціях.
Проводимо також заходи з нагоди Дня числа Пі — кількість учасників цих заходів за один тільки рік зросла у 30 разів! Переконаний: це свідчить про дедалі більший інтерес до математики, зокрема серед молоді.
— З початком повномасштабної війни багато школярів переїхали на нове місце проживання, зокрема за кордон. Ви відчуваєте, що такі обставини негативно впливають на залученість дітей до МАН?
— От хоч би як це здавалося дивним, а попри виклики сьогодення спостерігаємо дуже активну зацікавленість молоді у наших проєктах. Центр освіти МАН від початку війни провів 445 заходів, до яких долучилися 73 тисячі учасників. Той же Музей науки у Києві відвідали 130 тисяч осіб.
Наша молодь прагне до знань і розвитку. І це запорука того, що в України — надійне майбутнє.
Розпитувала Анастасія ШКРЬОБА
Читайте також: