Нацрада з питань розвитку науки і технологій ухвалила низку важливих рішень
19 березня 2025 року в Києві відбулося засідання Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.
На порядку денному засідання Нацради були питання: про розвиток сфери наукової та науково-технічної діяльності України у контексті європейської інтеграції; про концепцію підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери науки «Національна система дослідників України»; про реорганізацію діяльності робочих груп Нацради; про персональний склад Наукової ради НФДУ; про запровадження державної підтримки наукових видань; про діяльність Національної академії правових наук тощо.
Участь у засіданні взяли члени Адміністративного й Наукового комітетів Нацради з питань розвитку науки і технологій, президент Національної академії наук України, ректори закладів вищої освіти та інші запрошені особи.
Відкрив засідання голова Адміністративного комітету, міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
Міністр зазначив, що перед Україною і сферою наукової й науково-технічної діяльності нині стоять нові виклики, які вимагають невідкладного реагування. «Розвиток науки — це питання національної безпеки, відродження й розвитку країни. Лише за допомогою науки можна захистити незалежність, відбудувати країну і побудувати конкурентну, інтегровану до світового дослідницького простору державу», — наголосив він.
Саме тому уряд країни створює нову ефективну систему управління, функціонування і фінансування науки. Ця система потрібна, щоб забезпечити належні умови для професійної реалізації вчених та інтеграції до світового та Європейського дослідницького просторів.
Основним документом з трансформації й розвитку наукової сфери є Стратегічний план діяльності МОН до 2027 року. Заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов представив оновлений Стратплан, ключовими пріоритетами якого є розвиток дослідницької інфраструктури; підтримка науковців та розширення кадрового потенціалу; інтеграція української науки в Європейський дослідницький простір; багатоканальне фінансування науки; цільове спрямування досліджень і розроблень на розв’язання наукових проблем світового рівня та конкретних наукомістких завдань оборони.
Фінансова підтримка кращих
Окрема доповідь заступника міністра освіти і науки була присвячена Концепції підтримки та розвитку кадрового потенціалу «Національна система дослідників України». Упровадження концепції є одним із пріоритетних завдань на 2025 рік. За задумом, Національна система дослідників має виявляти, визнавати й підтримувати кращих українських науковців. Концепція передбачає створення системи визнання та фінансової підтримки провідних українських дослідників; формування національного рейтингу науковців; забезпечення прозорої системи оцінювання та кар’єрного зростання вчених.
«Ми єдина країна, у якій, за даними Світового банку, кількість учених на тисячу населення з 2015 до 2021 року зменшилося з 5,5 до 2,9, — сказав доповідач. — Ситуація критична. Україна потребує підтримки дослідників і збільшення їхньої кількості на тисячу населення».
Після початку повномасштабного вторгнення ця тенденція посилилася. На кінець 2023 року втрата кадрового потенціалу у науковій сфері складала 15 відсотків. Багато вчених виїхали за межі країни чи в інші регіони, чимало залишили науку і перейшли в інші галузі. «Потрібно шукати вихід із цієї ситуації», — наголосив Денис Курбатов.
Головна мета Концепції — створити цифрову систему, спрямовану на визначення, визнання і підтримку кращих науковців, які працюють у наукових установах, закладах вищої освіти й мають видатні результати діяльності. І в підсумку відновити кадровий потенціал країни.
Яких результатів очікувати?
Наслідком роботи системи буде фінансова підтримка дослідників. «Ми розуміємо, що утримати дослідника в науці на заробітну плату 12 тисяч гривень дуже складно. Потрібні механізми індивідуальної підтримки кращих», — додав Денис Ігорьович.
Зокрема Національна система дослідників стане інструментом підтримки молодих учених.
У системі буде застосовано цілу низку цифрових інструментів, які забезпечать подання, верифікацію даних, формування рейтингів, оновлення даних.
«Система допоможе зрозуміти, яку експертизу має той чи інший дослідник. — продовжив розповідь Денис Курбатов. — Це допоможе бізнесу або державним органам влади швидко знаходити необхідних експертів».
МОН має чіткий план реалізації Концепції, запевнив доповідач. Уже в цьому році вона може бути взята за основу, потім буде створено план заходів, системи рейтингів. Далі — відбір і фінансова підтримка кращих.
Запитання і пропозиції
Присутні найдетальніше обговорили доповідь і висловили чимало пропозицій.
Наприклад, Станіслав Вільчинський запропонував змінити ситуацію, коли українські науковці, які нині за кордоном, не можуть продовжити роботу в університетах. Їх ставлять перед вибором: повертатися або звільнятися.
На це Денис Курбатов відповів, що, звісно, так бути не повинно. «Прикро чути, що такі випадки існують, — наголосив він. — Не можна відштовхувати вчених від закладів вищої освіти й наукових установ. Досвід, якого набули дослідники за кордоном, можна і треба передавати Україні. Втім, я знаю й інші випадки, коли керівники університетів і наукових установ усіляко підтримують цю корисну співпрацю».
Володимир Вахітов зауважив, що нині багато науковців переходять з державного у приватний сектор, і було б добре залучати вчених з приватного сектору до кадрового резерву і наукових досліджень, зокрема, НФДУ. «Варто враховувати науку, яка робиться в приватних університетах», — наголосив він.
Денис Курбатов відповів, що МОН відкритий до такого партнерства, зокрема, є ініціатива започаткувати спільні дослідження держави й бізнесу.
Оксана Кісь поставила запитання: чи врахована специфіка різних галузей знань і галузей наук у системі рейтингування? «Є величезні нарікання від суспільно-гуманітарних наук на наукометричні критерії. Вони не дають змоги побачити реальний внесок учених чи колективів у розвиток галузей. Спосіб вимірювання пов’язаний з кількісними показниками, він сприяє профанації науки й розвитку корупційних схем», — наголосила вона.
Денис Курбатов пояснив, що рейтингування вчених проводитиметься за галузями знань. «Світова наука поступово відходить від кількісних показників, але повністю від них не відмовляється, — зазначив він. — Ми готові напрацьовувати об’єктивні показники оцінювання для тих чи інших наук».
Сергій Утєвський запитав, чи можна збільшити кількість дослідників, які матимуть підтримку. (На сьогодні заплановано підтримати 1700 учених).
Заступник міністра відповів, що цифра, справді, не дуже велика, але вона сформована залежно від можливостей держави. «Важливо показати, що система ефективна, — пояснив пан Денис. — Коли будуть позитивні результати, зможемо говорити про збільшення цієї цифри, зокрема із залученням коштів іноземних партнерів».
Чимало зауважень і пропозицій озвучив у своєму виступі президент НАН України Анатолій Загородній. «Ідея рейтингування науковців на підставі наукометричних показників і надання індивідуальної фінансової підтримки частині з них, на наш погляд, ніяк не співмірна з накопиченими проблемами кадрового забезпечення науки, — наголосив він. — Запропонований спосіб підтримки може охопити лише невелику частину вчених, і навряд чи зможе розв’язати проблему підняття престижу професії науковців».
Анатолій Глібович переконаний, що підняти престиж професії науковця можливо лише шляхом реалізації комплексної державної підтримки, яка передбачала б не лише збільшення державних програм на наукові дослідження та зростання заробітної плати, а й сприяння розвитку інноваційної економіки з використанням фінансових, податкових та інших стимулів.
На думку президента НАН, запропонований підхід має низку недоліків. Він наголосив, що, як свідчить світовий досвід, оцінювання за високими кількісними показниками мотивує частину науковців, а часом і окремі інституції, до формальних досягнень. «І як бути у ситуації, коли дослідник за формальні показники отримає фінансову підтримку, а потім його викриють у порушенні наукової етики та доброчесності?» — запитав він.
Окрім того, на думку Анатолія Загороднього, формування бази даних Національної системи дослідників потребуватиме значних зусиль для збору, внесення й оновлення великих масивів інформації. І якщо з підтвердженням інформації про публікації все зрозуміло, то верифікація значної частини кількісних даних і експертних ролей викликає запитання (особливо, якщо це стосується «закритих» досліджень).
Анатолій Глібович звернув увагу, що до переліку експертних ролей не входить участь у роботі Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка та Комітету з Національної премії імені Бориса Патона. Окрім того, поза Національною системою дослідників залишаються науковці, дослідження яких є державною таємницею.
«Враховуючи все це, НАН України не вважає за можливе підтримати запропоновану Концепцію в нинішньому вигляді», — підсумував президент НАН.
Денис Курбатов відповів, що МОН відкритий до обговорення.
Оновлення Наукової ради НФДУ
Голова Наукового комітету Нацради з питань розвитку науки і технологійОлександра Антонюк розповіла про реорганізацію діяльності робочих груп Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.Вона повідомила, що створено нові робочі групи Національної ради: «Оборона та інновації» (для посилення взаємодії науки та оборонного сектору), «Гранти» (для поліпшення системи конкурсного фінансування), «Євроінтеграція» (для інтеграції української науки в європейський дослідницький простір), «Наука для державної політики» (для використання наукових досліджень у формуванні держполітики), «Дослідники» (для розвитку системи підготовки наукових кадрів).
Одним із важливих питань порядку денного було й затвердження персонального складу наукової ради НФДУ. Олександра Антонюк презентувала результати конкурсу з оновлення складу ради.
«НФДУ — надзвичайно важливий інструмент для підтримки кращих науковців, для формування незалежної експертизи», — зазначила Олександра Вікторівна. Вона нагадала, що політику Фонду формують самі вчені, науковці працюють для науковців. І саме наукова рада Фонду дає можливість дослідникам долучитися до формування наукової екосистеми в Україні.
Олександра Антонюк розповіла, що на конкурс з оновлення складу наукової ради НФДУ було подано 66 кандидатур, з яких обрано нових членів. «Ми передбачили також, що деякі члени наукової ради можуть скласти повноваження достроково, тому сформували резерв і передбачили можливість заміщення вакантних посад», — розповіла голова Наукового комітету.
За підсумками засідання, оновлений персональний склад наукової ради НФДУ буде подано на затвердження до Кабінету Міністрів України.
Про підтримку наукових фахових журналів
Одним із важливих питань порядку денного було й запровадження механізму державної підтримки кращих наукових фахових журналів. Про це розповів Денис Курбатов.
За його словами, нині у світі існує близько ста тисяч наукових видань, і близько 60 відсотків із них індексуються базами даних Scopus та Web of Science. В Україні є близько двох тисяч наукових видань, з них базою Scopus та Web of Science обліковується 191 видання (тобто 10 відсотків від загальної кількості). «Очевидно, що нам треба нарощувати цей показник і переглянути підходи для оцінювання якості видань, — зазначив він. — Чому? Бо якість видань, відповідність світовим видавничим практикам і кодексам доброчесності впливає на якість публікацій».
Доповідач нагадав, що нині відбувається трансформація порядку, який затверджує вимоги до фахових видань. «В Україні близько 1700 наукових журналів, які мають категорію «Б». У цих виданнях порівняно низькі вимоги до якості, в окремих сферах є практика оплати за публікацію (на жаль, це значні суми для аспірантів)», — розповів він.
У категорії «А» — 191 видання. «Найкращі видання, які обліковуються базами даних і мають відповідні наукометричні показники (індекс впливовості, імпакт-фактор тощо), повинні мати право на конкурсній основі отримати державну підтримку», — переконаний заступник міністра.
Категорія «Б», за словами доповідача, має бути суттєво звужена. Видання будуть «розділені» за кластерами, які відповідають галузям наук, і матимуть чіткі вимоги до якості. Публікації аспірантів і докторантів будуть безплатними.
Державна підтримка кращих видань відбуватиметься на конкурсній основі. Фінансування цієї програми може бути передбачено в межах відповідної державної бюджетної програми МОН. За попередніми оцінками, на підтримку 20 наукових видань на 2025 рік потрібно 7,2 мільйона гривень.
Очікувані результати: збільшення кількості якісних наукових видань, підвищення їхньої конкурентоспроможності у світі, можливість опублікувати статтю безплатно, продовження інтеграції науки у світову дослідницьку спільноту.
Протокольне рішення Нацради буде доопрацьоване за участі, зокрема, НАН України.
Підготувала Світлана ГАЛАТА