І це не «недоПТУ», і «недоуніверситети»
У своїй роботі досить часто чую питання «Що таке фахова передвища освіта?». Інколи про це запитують навіть посадові особи. Можна було б відповісти просто: знаєте, фахова передвища освіта (ФПО) — це оті самі технікуми й коледжі, які здійснювали підготовку молодших спеціалістів. Але це не зовсім так, тому що фахові коледжі, в яких здобувають фахову передвищу освіту — це не нова табличка на старих закладах, і це не «недоПТУ» і «недоуніверситети», а окремий рівень освіти зі своїми задачами. Ще у серпні 2019 року набрав чинності Закон України «Про фахову передвищу освіту». Але цей рівень освіти так і залишається скромною попелюшкою, яка колупає піч на балу реформ. Про неї майже ніколи не згадують ні в урядових стратегіях, ні у візіях. Навіть у нещодавній «ювілейній» заяві МОН, де розповідається про здобутки міністерства за два роки, про фахову передвищу освіту — жодного слова. Хоча саме у 2024 році завершилася імплементація Закону України «Про фахову передвищу освіту», а такі події (завершення імплементації спеціального закону у сфері освіти) трапляються далеко не кожного року. І особливо відчутна така інформаційна блокада на старті вступної кампанії, яка може опинитися під загрозою без належної промоції цього рівня освіти.
Чому фахова передвища освіта — важлива
Система фахової передвищої освіти готує для ринку праці унікального фахівця — фахового молодшого бакалавра, який має не лише ґрунтовну практичну фахову підготовку, а й управлінські навички. Який готовий як до виконання складних завдань, так і до організації на мікрорівні роботи інших працівників. У тріаді «інженер — майстер — робітник» фаховий молодший бакалавр є майстром. Це оптимальний фахівець для виконання задач, де кваліфікації робітника вже недостатньо, але де не потрібен ступінь бакалавра. І навчання його відбувається у набагато коротші терміни, ніж підготовка бакалавра. Водночас він цілком може продовжити здобуття освіти на бакалавраті.
Нині у фахових коледжах здобувають освіту за 84 спеціальностями на більш ніж трьох тисячах освітньо-професійних програм. А загальний контингент студентів ФПО на 1 жовтня 2024 року становив 423 532 особи. На сьогодні вже відкрито можливості для роботи фахових молодших бакалаврів на посадах педагогічних працівників у школах і дитсадках.
Фахові коледжі посідають особливе місце в системі освіти, тому що фактично є універсальними платформами для здобуття освіти на різних рівнях. Відповідно до ліцензій, вони можуть одночасно забезпечувати здобуття не тільки «рідної» фахової передвищої, а й профільної середньої (за програмами 10–11 класів), професійної (професійно-технічної) і навіть вищої освіти (за освітніми програмами бакалавра). Поряд з тим, у фаховому коледжі можна відкрити кваліфікаційний центр для визнання кваліфікації працівників, ветеранський центр для професійного навчання та підтримки ветеранів, а також забезпечити надання освіти дорослих.
З якими проблемами стикається система фахової передвищої освіти
Сьогодні суспільство в цілому розуміє важливість цього рівня освіти, що підтверджується і регулярним зростанням показників вступу до фахових коледжів. Інша ситуація — з усвідомленням важливості ФПО з боку влади. Попри критичне значення для економіки, система фахової передвищої освіти стикається з низкою проблем.
Недостатнє фінансування в порушення законодавчих норм. З позиції правового забезпечення фахової передвищої освіти все зроблено: є спеціальний Закон «Про фахову передвищу освіту» (2019), десятки підзаконних актів (постанови КМУ, накази МОН тощо), розроблено всі стандарти освіти. Однак у порушення законодавства фахова передвища освіта досі не отримує шести видів освітніх субвенцій, які мала б отримувати за законом.
Ба більше, у 2025 році, попри оголошене суттєве збільшення фінансування освіти в цілому, фахова передвища освіта стала єдиним рівнем освіти, для якого фінансування зменшили. До 2025 року заклади фахової передвищої освіти не потрапляли і в програми підтримки та проєкти міжнародних донорів, як це є для інших рівнів освіти.
До того ж, маємо цікаву практику, коли норми законів «розмиваються» підзаконними актами, підміною понять, суб’єктивним «баченням» тощо. Як приклад, можу назвати фактичне зникнення фахової передвищої освіти з різноманітних візій, проєктів, «відсікання» фахових коледжів від міжнародних програм фінансування, систематичне і тривале невиконання законодавства насамперед у сфері фінансування.
Управлінські проблеми. У 2019–2024 роках фаховою передвищою освітою опікувався в МОН директорат вищої освіти й освіти дорослих. З грудня 2024 року ФПО передано до директорату професійної освіти — без публічної аргументації, обговорень та будь-яких пояснень. Отже, нова команда керівників системою ФПО стала до керма у найгарячіший період, коли вже були запущені важливі процеси: підготовка до «гарячої» фази вступної кампанії 2025 року, переоформлення ліцензій та сертифікатів про акредитацію, підготовка до розроблення стандартів фахової передвищої освіти другого покоління.
Водночас фахова передвища освіта — це єдиний рівень освіти, який не має в МОН свого окремого супроводу — директорату. А експертна група фахівців, які мають опікуватися розробленням стратегій та забезпеченням життєво важливих для ФПО питань, недоукомплектована. Традиційно це пояснюється відсутністю коштів.
Потреба в оновленні стандартів і вимог до освітньої кваліфікації. Гостро постає питання тверезої й реалістичної оцінки вимог до освітньої кваліфікації працівника, необхідної для доступу до професій (видів занять), розширення переліку посад у Національному класифікаторі професій саме для фахової передвищої освіти.
Загроза «розчинення» у реформі профільної школи. На жаль, склалася ситуація, коли деякі посадовці уявляють фахову передвищу освіту як… склад запчастин для інших рівнів освіти. Як приклад, можна навести ситуацію, коли планують відчутне зменшення кількості фахових коледжів («оптимізацію мережі») під гаслом забезпечення здобуття… профільної середньої освіти.
Вступна кампанія — під ризиком
У 2024 році до фахових коледжів вступили 175 079 осіб, з них 83 600 — на базі 9 класів. Якою буде ситуація цього року, наразі невідомо. Серед ризиків, які можуть суттєво вплинути на перебіг вступу-2025 до коледжів, відзначу, окрім відсутності послідовної й зрозумілої державної політики, брак комунікації з боку Міносвіти щодо можливостей вступу до закладів фахової передвищої освіти. З ознаками реальної інформаційної блокади замість підтримки. Для порівняння — МОН активно популяризує можливості вступу до профтеху, для цього створена навіть спеціальна платформа «Профтех онлайн». Очевидно, що такої самої уваги та комунікації потребує і фахова передвища освіта. Адже обидва складники освіти виконують завдання державної ваги.
Через брак інформації та комунікації, а часом і через недобросовісну конкуренцію абітурієнти та їхні батьки можуть бути дезорієнтовані щодо вибору майбутнього місця навчання. Адже і в профтеху, і в системі ФПО є коледжі (тільки у першому випадку — професійні, у другому — фахові), триває «вільне» поширення терміну «студент» для профтеху, хоча студенти є тільки у фахових коледжах та закладах вищої освіти.
Час для рішень
В умовах викликів післявоєнного відновлення, розвитку людського капіталу Україні потрібні не лише амбітні університетські програми, а й міцна, гнучка та ефективна ланка освіти, що готує кваліфікованих працівників-менеджерів. Тому сьогодні як ніколи на часі зміна ставлення до фахової передвищої освіти. Вона потребує Стратегії розвитку, зваженої системної політики, державницького підходу та підтримки. Після зустрічі з міністром 16 січня 2025 року та його бачення розроблення Стратегії самими представниками фахових коледжів, ГО «Всеукраїнська асоціація працівників закладів фахової передвищої освіти» самостійно розробила проєкт Стратегії розвитку фахової передвищої освіти до 2035 року і невдовзі його презентує. Прикметно, що для інших рівнів освіти такі документи розробляли за участі й під фактичним керівництвом профільних директоратів МОН. Важливо створити у МОН повноцінний директорат фахової передвищої освіти з відповідними відділами та експертними групами (як це є для інших рівнів освіти), які б опікувалися супроводом ФПО та пропонували стратегічне бачення розвитку системи, привернули увагу роботодавців до розроблення відповідних професійних стандартів.
Потрібно також розширити перелік посад/професій (видів занять), до яких має доступ фаховий молодший бакалавр.
Критично важливим є дотримання норм законів зокрема й щодо фінансування системи ФПО. Також варто вести переговори з міжнародними партнерами щодо пошуку фінансування для цього рівня освіти, залучення українських закладів та фахівців до міжнародних програм і проєктів. З практики знаю — за кордоном цілком позитивно реагують на те, що визначено національним законодавством.
Фахова передвища освіта — це частина державницького рішення, а не частина проблеми. Все, чого вона потребує від держави — це тяглість рішень і політик, законність і партнерство. Система освіти в країні — це саме система, а не набір окремих пазлів. Якщо один з них випадає, це впливає на розвиток усієї системи.
Володимир ЗЕЛЕНИЙ,
кандидат історичних наук, координатор сектору фахової передвищої освіти Науково-методичної ради МОН,
в. о. директора ВСП «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету».
Читайте також: