21-22 березня у Києві пройшл аукраїно-польська науково-практична конференція «Соціальна стійкість та солідарність під час війни: досвід України та Польщі». Організаторами конференції виступили Інститут соціології НАН України і польська Фундація Стефана Баторія, яка запросила у Київ польських колег-соціологів із Університету соціальних та гуманітарних наук у Варшаві, Варшавського університету, Ягелонського університету у Кракові та інших наукових центрів Польщі. Конференція стала практичною і успішною реалізацією тривалих професійних комунікацій та обговорень щодо взаємної співпраці директора Інституту соціології НАН України, член-кореспондента НАН України Євгенія Головахи і директора Фундація Ст. Баторія Едвіна Бендика.
Як розповіли в Інституті Соціології НАНУ, тема соціальної стійкості та солідарності України та Польщі має багато спільних і особливих досвідів українського і польського суспільств, починаючи від епохи пост-авторитарних революцій і уроків польського руху «Солідарності» до сучасних драматичних обставин війни, в якій Україна захищає свою незалежність і ідентичність проти російських загарбників. В цій війні Польща як країна-сусідка демонструє багато прикладів справжньої соціальної та політичної солідарності щодо України, підтримуючи соціальну стійкість нашої країни і також формуючи свій національний мобілізаційний досвід.
Президент Української соціологічної асоціації В.Бакіров у своєму вітальному слові підкреслив актуальність тематики конференції для обох суспільств, а також непересічність самої події – міжнародної науково-практичної соціологічної конференції у форматі офлайн в умовах війни. Виступи і презентації учасників конференції були присвячені багатьом важливим аспектам проблематики соціальної стійкості та солідарності в Україні та Польщі, зокрема таким як: цивілізаційне значення української національної стійкості (В.Бакіров), вимір воля до боротьбі українців в психологічних та соцієтальних вимірах (С.Дембіцький), соціальні розмежування у Польщі та їх наслідки для солідарізації (М.Філічак та М.Чесник), громадянське суспільство в Україні як фактор соціальної стікості (В.Степаненко), історичні метаморфози ідей руху «Солідарність» у Польщі (Я.Колтан), тема соціальної динаміки, солідарності та конфліктів в Україні (О.Симончук, О.Клименко, Г.Чепурко), динаміка відношення до українських біженців у Польщі (П.Марчевський), соціально-економічні аспекти соціальної стійкості в Україні (І.Соколовський), корупція як загроза національній стійкості (О.Бурова) та інші важливі презентації українських та польських учасників. Професори Є.Головаха та В.Паніотто у своїх виступах представили свої міркування щодо розвитку української академічної соціології та досвіду соціології у проведенні емпіричних досліджень у період війни.
Результатом конференції стане не лише підготовка до публікації збірки текстів виступів учасників. Українські і польські колеги також висловили свою впевненість у необхідності продовження подальшою взаємної наукової співпраці. І сама ця конференція вбачається її організаторами та учасниками як перший необхідний крок і пролог для такої співпраці. Безумовно і те, що україно-польський дослідницький діалог є необхідним для осмислення та розвитку важливого соціального досвіду солідарності та соціальної стійкості обох країн під час війни та у повоєнній перспективі.
Читайте також:
- Фахова передвища освіта — шанс для країни, а не тягар
- Від Благовіщення до Благовіщення: Академія Бойчука рік по тому
- Україна потребує підтримки дослідників і збільшення їхньої кількості
- Максим Рильський — наукова й культурна спадщина, любов до рідної землі
- Попри виклики сьогодення наша молодь прагне до знань і розвитку
- Шевченко — сучасний та актуальний
- Симуляційні технології та цифровий шторм
- Академічні стартапи: щоб знання стали силою
- «У мене дежавю»…