«Рівень забрудненості атмосферного повітря в Києві високий», — такі повідомлення від Київської міської державної адміністрації (КМДА) стали вже буденністю.
«Якщо казати про закономірності, то якість повітря у Києві різко погіршується за певних метеоумов (безвітряна погода, характерна для антициклонів температурна інверсія). У такі дні забруднення не розсіюється в атмосфері, а затримується біля земної поверхні. Місто опиняється ніби «під ковпаком» і дихає своїми викидами», — повідомив «Світу» комунікаційник ГО SaveDnipro Костянтин Федоров.
Викиди не зупиняються ні на день
Описані вище періоди забруднення і смогу можуть тривати від кількох днів до 1–2 тижнів (залежно від того, як довго тримається безвітряна погода). Але коли настає «полегшення», це не означає, що проблема зникла.
«Джерел викидів у Києві вдосталь: транспорт, підприємства, котельні та індивідуальне опалення (під час опалювального сезону). Додає свою частку і спалювання рослинних решток восени та навесні (що заборонено законом!). А ще під час відключень електрики вмикаються генератори», — додає Костянтин Федоров.
Це все характерно не лише для Києва. Але у столиці є певні особливості. Місто вразливе до смогу від пожеж на торф’яниках, адже розташовано неподалік від їхніх осередків. Осушування боліт і кліматичні зміни цю проблему з року в рік тільки погіршують. Більш проблемний у Києві лівий берег. Це поєднання різних факторів, як природних (менш рухливе повітря), так і антропогенних (наявність великих спалювальних установок: Дарницька ТЕС, сміттєспалювальний завод тощо).
«Трапляється, що раптовий рух, зміна повітряних мас поліпшує якість повітря по всій території України. Проте навіть такої «ін’єкції» свіжого повітря не завжди вистачає Києву, щоб увійти в норму. У таких випадках столиця залишається жовтою плямою на зеленому полі (кольори тут означають рівень забруднення на карті SaveEcoBot, де зелений — це гарна якість повітря — ред. )», — зауважує Костянтин Федоров.
Нещодавно саме такий приклад засвідчили дані SaveEcoBot (див. скріни).
«Щоденно о 12:20 SaveDnipro публікує в соцмережах індекс якості повітря AQI PM2.5 (PM2.5 — дрібнодисперсний, дуже небезпечний пил — ред.) у найбільших містах України. За останні 90 днів у Києві лише у 40 % випадків була добра якість повітря. Гірший показник серед великих міст тільки у промислово навантаженого Дніпра — 33 %. Це показує, наскільки небезпечною є ситуація у столиці. Сама собою вона точно не виправиться», — констатує Костянтин Федоров.
Чому це стається і як це подолати? Типова версія Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА: «Причина — пожежі в екосистемі Київської області та метеорологічні умови (зокрема, низька швидкість вітру), що сприяють накопиченню та утриманню шкідливих домішок у приземному шарі повітря». Начебто те саме, про що говорять фахівці SaveDnipro. Але водночас столична влада нічого не каже про викиди з ТЕЦ, сміттєспалювального заводу, про мільйони автівок замість громадського транспорту.
Менше зелені — брудніше повітря, або історія екопарку «Осокорки»
Ще одна з вагомих причин поганої якості повітря у Києві — зменшення площі та якості зелених насаджень. І ситуація буде надалі лише гіршати. Зокрема, КМДА планує знищити екопарк «Осокорки» — великі природні луки й озера, розташовані на лівобережжі столиці. Про це сказав мер Києва Віталій Кличко у відповідь на запитання кореспондента «Світу» про майбутнє цієї та інших зелених зон столиці.
«Так сталося, що батько отримав квартиру на вулиці Декабристів (тепер — «Братства Тарасівців» — вулиця в Дарницькому районі Києва, житловий масив Харківський на лівому березі Дніпра, пролягає відносно недалеко від екопарку «Осокорки» — ред.). Ця територія в радянські часи була луками такими великими, які потім були в плані розвитку нашого міста як територія для громадської забудови.
На сьогодні й Позняки (історична місцевість та житловий масив, у якому розташований екопарк «Осокорки» — ред.), і вся ця територія забудована. І ми знайшли компромісне рішення, яке було [запропоноване?] банк[ом?] «Аркада», [це житлові комплекси?] які повинні були будуватись там на цій території.
Тоді було зроблено договір між громадянським суспільством, Кабінетом Міністрів, [за участі] прем’єр-міністра, міністра внутрішніх справ, міського голови, всіх ланок влади. Для того, щоб частину цього парку залишити як природно-заповідну зону, а частину, яка там (вочевидь, у згаданому паном Кличком договорі — ред.) вже перерахована (врахована? — ред.) і виділена під забудову. Для того, щоб люди (вочевидь, інвестори проєктів групи компаній «Аркада» — ред.) отримали своє житло. Якщо є альтернативні пропозиції, що стосуються будівництва, я з великим задоволенням з вами зможу на цю тему поговорити», — сказав Віталій Кличко.
Неточності чи лукавство?
Чи можна забудовувати територію екопарку «Осокорки»? Чи має рацію мер столиці?
Такої природно-заповідної категорії як «екопарк» у нашому законодавстві немає. Екопарк «Осокорки» — це територія в долині Дніпра, яку кияни хочуть зберегти у будь-який спосіб. Головне — щоб тут була природа, а не бетонні хащі. Наразі на частині цієї території вже створено два заказники місцевого значення — «Осокорківські луки» та «Озеро Тягле». Вони хоч і мінімально, але забезпечують певний рівень охорони природи, зокрема, тут заборонена забудова.
Також уже готові документи на створення ще двох заказників. Але попри численні обіцянки депутатів Київради та чиновників (того ж Віталія Кличка), що були зроблені у попередні роки, Київрада та КМДА не лише ігнорують побажання киян зі створення нових заповідних територій, а і фактично сприяють як забудові ще не захищеної заповідним статусом природи, так і скасуванню двох уже наявних там заказників.
24 лютого 2025 року відбулося перше судове засідання, на якому забудовник Контактбудсервіс («Столиця груп») намагався скасувати статус заказника «Осокорківські луки». Оскільки природоохоронний статус цієї території заважає забудовнику прокладати проспект Петра Григоренка до нового житлового комплексу.
«Київська влада відкрито сприяє забудовнику, і яскравий приклад цього — рішення Кличка у 2021 році про продовження проспекту Петра Григоренка до меж Київської області за рахунок міста. Ця дорога — абсолютний тупик, адже вона не з’єднується з жодною магістраллю, а добудовувати її за межами Києва поки що ніхто не планує. Навіть якщо це станеться у майбутньому, шість смуг Григоренка просто неможливо буде поєднати з вузькими двосмуговими вулицями у Вишеньках.
Вартість будівництва дороги досі невідома, хоча аналогічні проєкти в минулому коштували мільярди. Наприклад, 1,8 км Великої кільцевої дороги у 2018 році (!) обійшлися місту в 1,3 млрд грн. Скільки коштуватиме прокладання проспекту Григоренка? Влада не дає відповіді. Але очевидно, що дорога будується в інтересах забудовника», — ідеться у заяві ГО «Екопарк Осокорки».
Екоактивісти: «Мер потурає злобудовникам»
«На такій резонансній справі від міста була лише одна особа — юристка департаменту охорони довкілля, яка представляла сторону КМДА і КМВА. Відповідачем у позові також є і Київська міська рада, але від неї представника на засіданні не було! Це викликає серйозні підозри, особливо з огляду на те, що за попередніми судовими справами Кличко наказав юристам міста просто не з’являтися на засідання щодо земель екопарку «Осокорки»», — ідеться у заяві захисників екопарку.
Ми не можемо підтвердити, що такий наказ мав місце, але є кілька дуже промовистих фактів. Зокрема, представники Київради та Департаменту земельних ресурсів КМДА проігнорували засідання Касаційного господарського суду 30.11.2021 р. (справа № 910/10351/20), 22.12.2021 р. (справа № 910/10388/21), 22.10.2024 р. (справа № 910/10381/20). А юрист Київради, який успішно вів справу № 910/10381/20 (ділянка 0010) у першій та другій інстанціях, був усунутий від її ведення в касаційній інстанції.
На думку захисників довкілля, ситуація навколо екопарку пов’язана з нещодавньою операцією НАБУ «Чисте місто». Нагадаємо, що внаслідок розслідування про дерибан землі були затримані заступник голови КМДА (Петро Оленич), голова земельної комісії (Михайло Терентьєв, фракція «УДАР»), член земельної комісії (Олена Марченко, фракція «Батьківщина») та ще кілька посадовців.
А що то за «компроміс», про який каже мер Києва?
«Злобудовники» використовують усі можливі методи й способи, аби відтяти собі ще шматочок території під створення нових потворних бетонних монстрів. Вони, наприклад, створили псевдоекологічну громадську організацію під назвою «Національний парк збереження та збагачення флори і фауни «Осокорки». Чому псевдоекологічну? На думку цієї організації, під парк досить відвести 300 гектарів, причому, судячи з концепції, це буде парк культури та відпочинку, і аж ніяк не природоохоронна територія. Безпосередніми авторами обґрунтування цього псевдопарку є двоє колишніх співробітників Міндовкілля, які після того, як їх «пішли», знайшли собі місця у Державній екологічній академії післядипломної освіти, яка підпорядковується… усе тому ж Міндовкілля. Зараз ідуть розмови про ліквідацію цієї «академії». Давно пора.
Мухи окремо, «Аркада» — окремо
Спроби Віталія Володимировича прикритися турботою про інвесторів житлових комплексів, що ними опікувався збанкрутілий банк «Аркада», дуже дивні. По-перше, меморандум з інвесторами, який він згадує, ніякий прем’єр-міністр не підписував. По-друге, це настільки заплутана і хитра історія, що вимагає окремого дослідження й опису. І найкраще — за участі прокуратури. А по-третє, наше довкілля (зокрема 176 гектарів землі, які згадуються у так званому меморандумі та які забудовник мріє дістати) й здоров’я киян не можуть бути предметом торгу зі збанкрутілими ділками.
«Проєкт «Екопарк Осокорки» був створений на виконання вимог електронної Петиції № 713 від 2016 р. Понад 11 500 жителів міста задекларували свою вимогу збереження від забудови території на південь від вул. Колекторна в Дарницькому районі Києва», — каже членкиня ГО «Екопарк Осокорки» Ольга Паржицька.
Пані Ольга підкреслює, що реалізація Петиції № 713 дістала схвалення в Київській міській раді. Всього передбачається до збереження в статусі об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) приблизно 500 га. З площі 500 га вже набули статусу об’єкта ПЗФ 285 га.
Згадані у «меморандумі» 176 га входять у межі запланованого природоохоронного об’єкта. На цій території проведені наукові дослідження і складені наукові обґрунтування та проєкти створення об’єктів ПЗФ, зокрема, заказників. На території проєктованих заказників зустрічається понад 150 видів птахів, 24 з них — під суворою охороною міжнародних і державних актів про охорону природи, занесені до Червоних списків. До Червоної книги України занесено 14 видів птахів.
«Реалізація Петиції № 713 і створення та об’єднання заказників «Осокорківські луки» має не тільки велике значення для здорового довкілля Києва. Це виконання Україною вимог міжнародних природоохоронних конвенцій та угод — Європейської ландшафтної, Конвенції про охорону дикої флори та фауни й природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція), Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (Угода AEWA), Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннська конвенція), Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни й флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES та EUROBATs). Цінність і важливість збереження цих територій підтверджують дослідження установ Національної академії наук і університетів», — підкреслює Ольга Паржицька.
Клопотання ГО «Екопарк Осокорки» про надання статусу об’єкта ПЗФ на території 176 га свого часу дістало схвалення Управління екології та природних ресурсів КМДА. Відповідно до чинного Генплану Києва, 90 з цих 176 га є зеленою зоною загального користування.
«Містобудівний кадастр Києва теж визначає цю територію як зону охоронюваного ландшафту. А Генеральний план Києва 2020 (п. 7 «Збереження та охорона історико-культурної спадщини»), містобудівний кадастр, Рішення виконкому Київської міської ради від 16.07.1979 р. № 920 (у редакції розпорядження КМДА від 25.12.2007 р. № 1714), історико-архітектурний опорний план визначають, що вся територія 176 га є зоною охоронюваного ландшафту. До речі, і сам голова КМДА Віталій Кличко листом від 25.05.2018 р. № 001-1656 зазначив, що 176 га – це територія зони охоронюваного ландшафту!» — нагадує Ольга Паржицька.
То чи більшає парків?
«За останні 10 років площа парків у Києві збільшилась на понад 600 га. Це території, на яких нічого не можна робити… Виключно під рекреаційні зони. Там нічого не можна будувати», — сказав Віталій Кличко у відповіді на другу частину запитання кореспондента «Світу» (щодо інших, окрім «Осокорків», парків та зелених зон).
На жаль, це не так. Нашому меру його підлеглі (він прочитав цю інформацію із присланого за його запитом смс) надали неправдиву інформацію. Не на 600 гектарів, а на 800. І не збільшилася, а зменшилася. Про зменшення повідомив керівник Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) Володимир Борейко, який провів незалежну оцінку стану зеленого господарства міста.
«За останні чотири роки у Києві різко зросло знищення заповідних об’єктів та спроб їх знищити (забудувати) з вини забудовників або київської влади. Сумна статистика свідчить: якщо за останні три роки щодо пам’ятників культури в Києві організована 21 спроба їх знищити, то щодо заповідних [територій та] пам’яток природи — 40 спроб. Дев’ять спроб нам поки вдалося відбити, 29 разів забудовники та інші злодії за власною ініціативою чи з ініціативи київської влади зуміли завдати величезної шкоди заповідним об’єктам Києва. Боротьба за заказник «Осокорківські луки» та за ботсад триває», — каже Володимир Борейко.
Також еколог зазначає, що КМДА та Київрада саботують створення нових заповідних територій у столиці.
«У травні 2024 року депутати-«ударівці» Київради розробили та пролобіювали незаконне рішення Київради, яке заблокувало створення нових заповідних зон. Відповідно до цього рішення громадські організації та депутати були позбавлені права готувати й подавати проєкти рішень Київради на створення нових заповідних зон. Державна регуляторна служба України вже визнала це рішення незаконним, а КЕКЦ подав на Київраду до суду. Перше засідання суду вже відбулося.
У результаті у 2024 році Київрада вперше не створила жодного нового об’єкта природно-заповідного фонду. Хоча раніше створювала по 10–15 нових заповідних зон на рік. Захищаючи у такий спосіб зелені насадження та озера від забудови. Документи на заповідання тепер має готувати Департамент захисту довкілля КМДА, який за 4 роки не підготував жодного такого документа. І нічого не робитиме в цьому плані», — коментує Володимир Борейко.
Що робити
Сьогодні громадськість вимагає перезавантаження складу й керівництва екологічної комісії Київської міської ради й скасування рішення Київради щодо блокування створення нових заповідних територій. А також — ухвалення чітких рішень Київради, мера та КМДА на захист наявних зелених зон. Щодо «Осокорків»: створення заказників на усе ще не захищених законом про природно-заповідний фонд частинах екопарку та прилеглих територіях; організацію поточної охорони вже наявних заказників та винесення їхніх меж у натуру.
Також громадськість вимагає забезпечити юридичний супровід і активну участь юридичного підрозділу КМДА на боці громадськості у судових справах на захист недоторканності екопарку. Адже на ці території намагаються накласти лапу забудовники. А ще — не вносити до міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури на 2024–2025 роки продовження проспекту Григоренка, бо це «продовження» якраз розітне унікальну сталу систему екопарку «Осокорки».
Олег ЛИСТОПАД
Фото з офіційного сайту ГО Екопарк Осокорки https://ecopark-osokorky.com.ua/photo;
карти забруднення – SaveDnipro;
фото з Віталієм Кличком – Олега Листопада та Дмитра Купири