Газета «Світ» продовжує публікувати думки науковців щодо змін у формуванні Переліку наукових фахових видань України. Нагадаємо, що Міністерство освіти і науки України днями винесло на громадське обговорення проєкт наказу «Про внесення змін до Порядку формування Переліку наукових фахових видань» (https://surl.li/janhil).
Олександр ХОДОСОВЦЕВ, головний редактор Чорноморського ботанічного журналу (Chornomorski botanical journal), професор кафедри ботаніки Херсонського державного університету, член-кореспондент НАН України:
У медіа триває дискусія щодо проєкту наказу МОН «Про внесення змін до Порядку формування Переліку наукових фахових видань…». Прочитав висловлювання Дмитра Леонтьєва та Андрія Новікова, з думками яких повністю погоджуюся. Повторюватися не буду, але деякі акценти варто поглибити.
Виходячи з тексту, розроблений документ має на меті:
1) виключити «хижацькі» журнали з наукового обігу в Україні;
2) оптимізувати кількість наукових журналів в Україні.
Перша мета не викликає сумніву. Представлений інструментарій для її вирішення достатньо добре виписаний в додатку «Перелік ознак хижацьких практик наукових періодичних видань».
Що стосується другої мети – отут є над чим попрацювати.
Скорочення наукових журналів означає, що якихось журналів в Україні за напрямами надто багато, а деяких замало? І чи робили фахівці МОН такий аналіз? Я спробував хоча б приблизно побачити картину співвідношень між українськими науковими журналами (український перелік із 1540 найменуваннями) і тими, що входять до списку SCIMAGO. За ключовами словами «botan», «entom», «micol», «pharm», «educat», «law», «econom», «myco», які символізують «коло наукових інтересів» ботаніка, ентомологія, фармакологія, економіка, педагогіка (спеціально не пишу «науковий напрям»), пошукова система видала такі результати. У базі SCIMAGO журналів з ключовим словом «pharm» в 71 раз більше ніж в Україні, «botan» – в 64 рази, «entom» – в 45 разів, «educat» – в 44 рази, «law» – у 20 разів, «econom” – в 11 разів. Пошук за ключовим словом «myco» видав 41 журнал в міжнародній базі, в Україні – 0. В підсумку: «коло наукових інтересів» в Україні перебуває у фокусі юридичних та економічних наук, і ми тут найкращі у світі, або… Висновки робіть самі. У представленому документі не знайшов жодного інструментарію для вирівнювання співвідношень між переліком провідних журналів світу за науковими спеціальностями та українським переліком.
Коли почав читати оновлений документ, у мене була якась надія на кластери. Проте, як на мене, документ виявився дуже дивним, особливо щодо розподілу за науковими спеціальностями (докторськими). Так, кластер «Безпечна, чиста енергетика та енергоефективність» має 17 наукових спеціальностей, проте кластер «Біологія, біотехнології, медицина та реабілітація» має аж 92 наукові спеціальності! Можливо, я не вловив якихось тонкощів «гри», проте у переліку українських журналів усього 12 з ключовим словом «energy». В одному кластері виключать 2 журнали, в іншому 9 (і це за умови, що в середньому один журнал закриває якусь одну наукову спеціальність). Це «ведмежа послуга» для енергетиків, де втрата будь-якого журналу при їх мінімальній кількості – критична.
Що ж з критеріями для оцінювання наукових періодичних видань? На вході маємо перелік з 11 критеріїв. Більшість критеріїв, запропонованих групою розробників нового порядку, можна швидко виконати. Але декілька – ні. Критерії 5 і 6 потребують додаткового роз’яснення, бо є спільні публікації авторів з різних установ та країн. Проте найважливішим є 10 критерій – показник цитованості. Чому оцінюють лише цитування в журналах із наукометричних баз SCOPUS та Web of Science? Де показник цитованості в українській періодиці? Він, на мій погляд, теж важливий. Специфічні наукові журнали, які закривають вузьку наукову спеціальність, мають значно менший показник цитованості (і це стосується не лише українських журналів). Можливо, кластери повинні бути розділені за середніми світовими показниками цитованості певних наукових напрямів? В Україні, наприклад, є два вузькоспеціалізовані ентомологічні журнали, два вузькоспеціалізовані журнали з ґрунтознавства. Де гарантія, що вони не потраплять у перелік тих, які потрібно за представленими критеріями виключити в роздутому кластері «Біологія, біотехнології, медицина та реабілітація»? З таким підходом Україна реально може непомітно втратити часописи для цілих наукових спеціальностей…
Вихід є. Можна публікуватися у «Вісниках…» з широким спектром наукових напрямів, але чи є широкий профіль спеціальностей стратегією розвитку науки в світі? Думаю, що ні. Чим вужчим є науковий напрям, тим «глибше» занурення у проблему, якісніша організація їх рецензування і. відповідно, наукова новизна. Наприклад, у Великій Британії шість спеціалізованих мікологічних журналів, в Україні – жодного, хоча спеціальність 03.00.21 – мікологія є. Переліком не передбачена стратегія підтримки та розвитку вузьких наукових спеціальностей. Чи можна знайти в Україні міколога, який би погодився випускати мікологічний журнал, в якому два роки статті не будуть зараховуватися для захисту дисертаційних робіт? Чи захоче редакційна колегія вузькоспеціалізованого, «закритого» на два роки журналу, знов його відновити в категорії «Б»? Риторичні запитання. Є небезпека, що ми самі собі закриємо шлях для відродження і розвитку.
Повертаючись до початку дискусії, маю запитання до розробників Порядку. Якщо виконати першу мету Порядку і прибрати «хижацькі журнали» за запропонованими критеріями, можливо, і не треба буде напружуватися з другою – «оцінюванням» та подальшим виключенням з категорії «Б», apriori вузькопрофільних журналів, які працюють за принципами академічної доброчесності?
Читайте також: