uk

Не лютововки, а модифіковані сіроманці або вимирання – це не назавжди

Новина про «повернення» Жахливого вовка (Aenocyon dirus), надрукована в журналі Time, викликала чималий резонанс. Як відомо, цей вид справді існував й кочував Північною і Південною Америкою і вимер понад 10 тисяч років тому.

Що ж відомо?

Вчені з компанії Colossal Biosciences зі США досконально вивчили ДНК вимерлих вовків на прикладі зубу хижака віком 13 000 років, який виявили в Огайо (США), та фрагменту черепа віком 72 000 років з Айдахо (США).

Потім науковці відредагували потрібні ділянки ДНК сучасного сірого вовка.

Отриманий генетичний матеріал переселили в яйцеклітину домашніх собак, що стали сурогатними матерями. Собаки народили генетично модифікованих вовченят.

Першими лютововками стали Ромул і Рем. Третя їхня сестра – Кхалісі молодша за них майже на 4 місяці.

Компанія Colossal Biosciences заявила, що вивела трьох дитинчат зниклого виду.

Однак, як кажуть незалежні експерти, насправді вовченята не належать до виду лютововків.

Вікторія Гілл, наукова кореспондентка BBC News, пише, що експерти вказують на важливі біологічні відмінності між вовком на обкладинці Time й тим вовком, що жив і полював в часи останнього льодовикового періоду (https://surl.li/uhxhqk).

«Це генетично модифіковані сірі вовки», – пояснює Філіп Седдон, зоолог з університету Отаго в Новій Зеландії.

З ним погоджується науковець Нік Роуленс, також з університету Отаго.

«Colossal не клонувала лютововка, – пояснив палеогенетик. – ДНК прадавніх вовків, отримана зі скам’янілих решток, настільки пошкоджена, що її неможливо біологічно скопіювати або клонувати».

За словами доктора Роуленса, вовки жахливі відокремились від сірих десь 2,5-6 мільйонів років тому.

«Це зовсім інший вид, – пояснює він. – Colossal порівняла геноми вовка жахливого і сірого. І вирішила, що для відтворення вимерлого виду достатньо внести 20 правок у 14 генів звичайного сірого вовка. Хоча вовк має близько 19 000 генів».

Дитинчата, безумовно, схожі на те, як багато хто уявляє собі лютововка, і ця історія привернула увагу всього світу. Чому ж наукова відмінність така важлива?

«Тому що вимирання – це назавжди, – сказав Роуленс в інтерв’ю BBC News. – Бо інакше як вчитися на помилках? Невже ми говоримо, що можемо знищувати довкілля, що тварини можуть вимерти, але ми можемо їх повернути?»…

Читайте також: