14 березня 2025 року один із найбільш знаних і найпрестижніших наукових журналів – “Science” – опублікував статтю “Environmental effects of the Kakhovka Dam destruction by warfare in Ukraine” («Екологічні наслідки руйнування Каховської греблі під час війни в Україні»), яку підготувала міжнародна група дослідників – науковці з Німеччини, України, США, Нідерландів, Туреччини, Аргентини. Серед авторів публікації – фахівці з Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України й Інституту гідробіології НАН України. За одностайним рішенням авторського колективу статтю присвячено пам’яті доктора біологічних наук, професора Людмили Шевцової, яка багато років працювала в Інституті гідробіології НАН України, очолюючи напрям дослідження річок. За кілька днів до подання статті до друку, 2 січня 2024 року, науковиця дістала смертельне поранення під час ракетного обстрілу Києва.
Це дослідження є важливим кроком у розумінні масштабів трагедії 6 червня 2023 року, коли російські війська підірвали греблю Каховської ГЕС, а також довгострокових наслідків війни для довкілля. Воно сприяє визначенню шляхів відновлення екосистем після техногенних катастроф такого масштабу.
«Сучасні стратегії ведення війни зменшують необхідність у наземних операціях, однак річки не тільки залишаються природними бойовими бар’єрами, а й дедалі частіше стають інструментом ведення війни. <…> Використання води як зброї у високоіндустріалізованих регіонах під час російсько-української війни спричинило катастрофічної економічні та екологічні наслідки», – зазначають автори публікації. В Україні, починаючи з 2022 року, були навмисно зруйновані дамби на річках Ірпінь, Оскіл, Інгулець, а згодом було пошкоджено греблі кількох електростанцій на великих водосховищах Дніпра.
Найдраматичнішою та наймасштабнішою подією став підрив російськими окупаційними військами греблі Каховської ГЕС. Її руйнування спричинило катастрофічну повінь і затоплення пониззя Дніпра. Внаслідок цього постраждали 110 тисяч людей, зруйновано 60 тисяч будівель, завдано непоправної шкоди прісноводним і морським екосистемам. Крім того, виникли масштабні проблеми з водозабезпеченням населення і зрошенням сільськогосподарських угідь.
Каховська катастрофа спричинила потужний міжнародний резонанс і викликала занепокоєння серед фахівців у багатьох країнах, адже у світі налічується понад 50 тисяч великих водосховищ, значна частина з яких застаріла. Ризик їхнього навмисного руйнування під час конфліктів дедалі зростає, попри те, що такі дії грубо порушують Женевські конвенції.
Міжнародна група науковців зосередила основну увагу на екологічних наслідках Каховської катастрофи, зокрема на оцінюванні їхніх короткострокових і віддалених наслідків. Завдяки міждисциплінарному підходу дослідницька команда розробила методологічну основу, що поєднала польові спостереження із дистанційним зондуванням, цифровим і аналітичним моделюванням. Такий підхід украй важливий, оскільки доступ до водосховища залишається ускладненим, а в деяких районах — повністю неможливим через бойові дії, що досі тривають. Запропонована концепція дає змогу не лише оцінювати наслідки раптових руйнувань гребель, а й визначати ефективні інструменти та підходи для їхнього аналізу.
Більше за посиланням : https://www.nas.gov.ua/news/kahovska-katastrofa-matime-viddaleni-ekologichni-naslidki
Читайте також: