На Загальних зборах Національної академії педагогічних наук України було представлено звіт про діяльність НАПН у 2024 році й окреслено завдання на 2025-й. І в основній доповіді, й у виступах неодноразово наголошувалося, що діяльність усіх відділень, установ і науковців була спрямована на вирішення тих завдань, які сьогодні поставила війна. Не оминули на зборах і питань, які нині хвилюють фахову спільноту — зокрема законодавчих ініціатив щодо старшої профільної школи та інших.
Нові суворі й тривалі випробування зумовили комплексну перебудову діяльності академії, а установи академії, науковці гідно відповідали на виклики часу. Про це йшлося в доповіді президента НАПН академіка Василя Кременя.
Експерти підставляють плече
Насамперед було відзначено експертну роботу академії. За словами Василя Кременя, більш тісною і продуктивною стала співпраця з владними структурами, зокрема з Комітетом Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. Тільки експертних висновків на законопроєкти академія підготувала торік понад 50. Розпочато реалізацію нової програми спільної діяльності Міністерства освіти і науки України й НАПН України на 2024–2026 роки, яка охоплює широкий спектр актуальних питань модернізації освітньої й наукової сфер. Продовжено реалізацію таких програм з Національною академією наук України й Національною академією медичних наук України, укладено програму з Національною академією правових наук. Академія тісно співпрацювала з іншими державними й громадськими організаціями, зокрема зі Спілкою ректорів ЗВО України.
Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин у своєму виступіпідтвердив,що взаємодія НАПН із комітетом інтенсифікувалася: «Ми справді дістаємо фахові висновки на багато законопроєктів, і ми використовуємо їх у своїй роботі. Позиція НАПН України завжди незаангажована — це справді позиція наукової, науково-педагогічної спільноти. Вважаю, що ця робота має ще поглибитись». Як запевнив президент НАПН, так і буде.
Навів Василь Кремень і декілька цифр. НАПН України у 2024 році отримала фінансування з державного бюджету в сумі 293,1 млн грн. В установах академії у 2024 році за рахунок бюджетного фінансування виконувалося 109 наукових досліджень, з яких 36 (33 %) — фундаментальні й 73 (67 %) — прикладні. З них 7 річних прикладних досліджень спрямовувалися на розв’язання освітніх проблем, що потребують невідкладного розгляду. Розпочато 51 наукове дослідження, завершено 41.
Усього за результатами наукових досліджень ученими наукових установ та членами академії опубліковано понад 2,6 тисячі праць, зокрема 86 монографій, 29 підручників, 81 навчальна програма і посібник, 60 методичних посібників, рекомендацій тощо. Отримано 42 свідоцтва про реєстрацію об’єктів авторських прав та подано 36 заявок.
Установи академії у 2024 році істотно розширили експериментальну діяльність, яка містила 72 експерименти різних рівнів з участю близько 800 закладів освіти. Під науковим керівництвом учених академії проведено 24 всеукраїнські експерименти.
Здобутки відділень
Василь Кремень навів здобутки усіх відділень академії, науковці яких запропонувати суспільній, зокрема освітній практиці, важливі розробки з високим рівнем їхнього застосування і впливу. Назвемо лише деякі.
Наприклад, Відділення філософії освіти, загальної та дошкільної освіти та його установипровели комплекс досліджень з метою науково-методичного забезпечення реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності — згідно з відповідним законом та стратегією на період до 2030 року; було розроблено модель проєктування освітньо-розвивального середовища закладу загальної середньої освіти в контексті цифровізації суспільства під час воєнного стану та методику її реалізації тощо.
Щодо здобутків Відділення психології та спеціальної педагогіки, президент НАПН зауважив, що науковці розробили концептуальну модель технологій і на її основі — технології забезпечення психічного здоров’я і добробуту освітян, «внутрішніх» і «зовнішніх» вимушених переселенців, а також — технології психофізіологічного забезпечення життєстійкості фахівців соціономічних професій та різних верств населення в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення, а також — концепцію, стратегічний підхід і комплекс соціально-психологічних стратегій формування та відновлення здорового способу життя особистості в умовах війни.
Відділення загальної середньої освіти й цифровізації освітніх систем зробило істотний внесок у формування дидактичної системи реалізації нового змісту базової середньої освіти у предметному циклі сьомого-дев’ятого класу, а саме: укладено низку навчальних програм, упроваджені в освітню практику 20 нових підручників для сьомого класу, підготовлено комплект — 18 нових підручників для восьмого класу. Також було згадано про створення діагностувального інструментарію для комплексного виявлення навчальних втрат у початковій і базовій середній освіті, запропоновано механізм їх мінімізації та шляхи їх подолання.
У Відділенні професійної освіти й освіти дорослих та його установах розроблено принципи організації змішаного навчання у сфері професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти, створено методику відбору та структурування змісту розвитку професійної компетентності педагогічних працівників фахових коледжів в умовах пандемії, воєнного та повоєнного часу. Відділення вищої освіти отримало нові фундаментальні й прикладні результати щодо підвищення конкурентоспроможності вищої освіти. Зокрема, проаналізовано стан, ефективність і конкурентоспроможність мережі державних закладів вищої освіти, обґрунтовано пропозиції з її оптимізації насамперед шляхом укрупнення закладів. Також серед іншого проаналізовано вітчизняний досвід взаємодії вищої освіти та ринку праці в умовах воєнного стану й післявоєнного відновлення України та запропоновано її модернізований механізм.
Найактуальніші завдання
Які завдання постають перед НАПН у 2025 році? За словами Василя Кременя, у сфері дошкілля — це науково-методичний супровід нового Закону України «Про дошкільну освіту», у створенні якого активну участь взяла академія.
Щодо загальної середньої освіти, то тут у вирішальну стадію входить процес упровадження профільної середньої освіти. «Важливо забезпечити реалізацію державного стандарту профільної середньої освіти й здійснити його програмно-методичний супровід, включно з якісними підручниками, посібниками, програмами, ефективними методами, з використанням цифрових технологій, а також — шляхом оптимізації профільної шкільної мережі», — зауважив Василь Кремень. Він констатував, що останнє — надзвичайно важке і складне завдання.
— Коли за мого керівництва міністерством Україна робила першу спробу перейти на новий зміст і 12-річний термін навчання в середній загальній освіті, то серед багатьох профілів старшої школи передбачали уніфікований профіль, — розповів президент НАПН. — Ми виходили зокрема з того, що не скрізь можна забезпечити створення повноцінних ліцеїв. Вважаю, що такий підхід сьогодні дав би змогу створити ліцеї там, де це доцільно, і разом з тим зберіг би можливість надання повноцінної середньої освіти там, де це зробити поки що неможливо.
На думку Василя Кременя, там, де йдеться про процеси, до яких залучені десятки мільйонів людей, неможливо водночас круто повернути, ба більше — можна дискредитувати гарну справу.
У сфері патріотичного виховання, як зауважив президент НАПН, необхідно забезпечити якісний науково-методичний супровід формування національної та громадянської ідентичності, підготовки молодих людей до захисту України. Саме цьому був присвячений загальнонауковий методичний семінар «Стратегічні орієнтири та інноваційні практики утвердження української національної ідентичності в умовах воєнного стану», про який ви зможете прочитати у наступних номерах «Світу».
— У процесі євроінтеграції освітянська спільнота стоїть на порозі ухвалення нового закону про професійну освіту, яка має узгоджуватись з європейським простором професійної освіти, — зауважив президент НАПН. — Ідеться про інтегровану систему ПТО і фахової передвищої освіти, в рамках якої здійснюється професійна профільна середня освіта. Слід також, поряд з європейським, максимально використовувати північноамериканський досвід створення потужних, багаторівневих і багатопрофільних закладів професійної освіти, здатних до гнучкої взаємодії з роботодавцями.
У вищій освіті перед НАПН стоїть завдання продовжити системні наукові дослідження і методичні рекомендації щодо реалізації Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022–2032 роки з тим, щоб допомогти МОН в ухваленні оптимальних вивірених рішень з реформування ЗВО і взагалі вищої освіти.
«Цифровізація, особливо використання штучного інтелекту як цивілізаційний тренд, має випереджально відбуватися в освіті й науці», — вважає Василь Кремень, тому важливо розширити науково-методичні розробки цієї проблематики, які здійснює Інститут цифровізації освіти НАПН.
Щодо психологічного супроводу освітніх і суспільних процесів розвитку особистості, то, як зауважив Василь Кремень, НАПН має приділити особливу увагу вивченню соціально-психологічного стану суспільства, людини, психічного здоров’я і безпеки населення, зокрема в кризових ситуаціях, наданню методичних рекомендацій закладам освіти, психологічної допомоги постраждалим у війні.
Взаємодія з національними академіями
Віцепрезидент Національної академії наук України академік НАНУ Сергій Пирожков розповів, що середзавдань програми спільної діяльності двох академій на 2023–2025 роки, яка успішно виконується, — взаємодія дослідницьких інфраструктур, проведення комплексних міждисциплінарних досліджень у рамках проєкту «Відновлення України», спільна участь у науково-експертній діяльності, підготовці законотворчих ініціатив у сфері науки й освіти, підготовка наукових і навчальних видань, проведення тематичних наукових і виставкових заходів з питання розвитку освіти й науки.
Перший віцепрезидент Національної академії мистецтв України Валерій Бітаєв відзначив, щоНАПН формує професійний, інтелектуальний потенціал, а НАМ України сприяє духовному, культурному, креативному розвитку людини. «До нас надходить багато запитів щодо реалізації програм дистанційного навчання у сфері культури, — розповів він. — Питання арттерапії також наше спільне». У цих та інших питаннях НАМ Україн очікує на допомогу від колег із НАПН. Тож недарма обидві академії домовились укласти програму про співпрацю.
Віцепрезидент Національної академії правових наук почесний академік НАПН України Олександр Скрипнюк наголосив, що завдання двох академій — консолідувати свої зусилля і забезпечити розвиток правової освіти і правової науки, адже без цього неможливо здійснити фундаментальні зрушення у справі побудови демократичної правової соціальної держави.
Нові реалії — нова освіта
Підсумовуючи, Василь Кремень висловив переконання, що, окрім розв’язування конкретних питань, треба думати й над глобальнішими речами: «Дійсність, умови життя і роботи людини змінюються, з’являються нові реалії, триває інноваційний прогрес, посилюється глобалізація». Усе це диктує серйозні зміни в освіті й, на думку президента НАПН, вимагає по суті нової освіти, а отже — ставить нові завдання перед академією.
Василь Кремень вважає, що суспільство ще повністю не осмислило місце і роль цієї російсько-української війни. Попри всі труднощі й проблеми це героїчна сторінка в історії України. Президент НАПН переконаний, що освітяни повинні відіграти ключову роль у тому, щоб створити ореол героїзму, подвигу — як окремих людей, так і української нації в цілому.
Підготував Дмитро ШУЛІКІН.
Фото автора